ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2021 року
м. Київ
справа № 160/7784/19
адміністративне провадження № К/9901/14071/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року (суддя: Озерянський С.І.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року (судді: Добродняк І.Ю., Бишевська Н.А., Семенко Я.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнати протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за № 20/12-С-107 від 07 серпня 2019 року у підготовці та направленні до Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії за вислугою років;
- визнати право на призначення пенсії за вислугою років та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання та документи для призначення пенсії за вислугою років із обрахуванням вислуги років на пільгових умовах відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року N 2262-XII.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови у направлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документів позивача для призначення пенсії за вислугу років з тих підстав, що його календарна вислуга років становить 17 років 06 місяців 26 днів. Позивач зазначає, що відповідачем не враховано, що підпунктом "в" пункту 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, у редакції до 27 липня 2011 року встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" додатково зараховується на пільгових умовах один місяць за півтора місяця час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
На переконання позивача відповідачем протиправно не враховано зазначений пільговий стаж, який дає право на призначення пенсії до 2011 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років, оскільки в даному випадку необхідно враховувати лише вислугу в календарному обчисленні. Колегія суддів зазначила, що положення пункту 3 Постанови №393 суперечать приписам пункту "а" статті 12 Закону N 2262-XII, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми, що мають вищу юридичну силу - норми Закону N 2262-XII. Вказували на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 161/4876/17, від 31 січня 2019 року у справі № 295/15121/16-а, від 27 лютого 2019 року у справі № 295/6454/17, від 25 липня 2019 року у справі № 806/1402/16, від 22 серпня 2019 року у справі № 295/7220/16-а.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити позовні вимоги.
Скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві по суті спору.
У касаційній скарзі позивач посилається на те, що судами не враховані висновки Верховного Суду наведені у постанові від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а, якими визначено, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на правомірність прийнятих рішень судами попередніх інстанцій та відсутність підстав для їх скасування.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року (судді: Стародуб О.П., Кравчук В.М., Єзеров А.А.) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року залишено без руху. Витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/7784/19 за цим позовом.
Ухвалою Верховного Суду про самовідвід від 20 травня 2021 року задоволено заяви суддів Стародуб О.П., Кравчук В.М., Єзеров А.А. про самовідвід. Відведено суддів Стародуб О.П., Кравчук В.М., Єзеров А.А. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А. Г., судді: Єресько Л.О., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року (судді: Загороднюк А,Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.), відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2021 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач 06 березня 2012 року звільнений з органів внутрішніх справ згідно наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області від 06 березня 2012 року № 41 о/с.
Згідно довідки Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 07 серпня 2019 року № 18/12-С-107 про періоди проходження служби в органах внутрішніх справ позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах:
-з 10 серпня 1994 року по 13 вересня 1994 року - слухач факультету № 3 (інформатико-правовий) Харківського інституту внутрішніх справ;
-з 13 вересня 1994 року по 01 квітня 1995 року - курсант факультету № 3 (інформатико-правовий) Харківського інституту внутрішніх справ;
- з 01 квітня 1995 року по 01 вересня 1996 року - курсант факультету № З (інформатико- правовий) Університету внутрішніх справ;
- з 01 вересня 1996 року по 27 липня 1999 року - курсант факультету № 3 (управління та інформатики) Університету внутрішніх справ;
- з 27 липня 1999 року по 25 липня 2001 року - оперуповноважений міжрайонного відділу Державної служби боротьби з економічними злочинами при Управлінні МВС України в Дніпропетровській області;
- з 25 липня 2001 року по 05 червня 2002 року - оперуповноважений спеціального міжрайонного відділу Державної служби боротьби з економічними злочинами при Управлінні МВС України в Дніпропетровській області;
-з 05 червня 2002 року по 04 серпня 2003 року - оперуповноважений спеціального відділу Державної служби боротьби з економічними злочинами по боротьбі зі злочинністю в бюджетній сфері при Управлінні МВС України в Дніпропетровській області;
- з 04 серпня 2003 року по 07 серпня 2006 року - старший оперуповноважений спеціального Відділу Державної служби боротьби з економічними злочинами по боротьбі зі злочинністю в бюджетній сфері при Управлінні МВС України в Дніпропетровській області;
- з 07 серпня 2006 року по 01 січня 2007 року - старший оперуповноважений в особливо важливих справах спеціального відділу Державної служби боротьби з економічними злочинами по боротьбі зі злочинністю в бюджетній сфері при Управлінні МВС України в Дніпропетровській області;
-з 01 січня 2007 року по 25 вересня 2007 року - оперуповноважений спеціального відділу Державної служби боротьби з економічними злочинами по боротьбі зі злочинністю в бюджетній сфері при Управлінні МВС України в Дніпропетровській області;
- з 25 вересня 2007 року по 30 вересня 2008 року - старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу захисту бюджетних коштів управління Державної служби боротьби з економічними злочинами Управління МВС України в Дніпропетровській області;
- з 30 вересня 2008 року по 24 травня 2009 року - старший оперуповноважений в особливо важливих справах управління Державної служби боротьби з економічними злочинами Головного управління МВС України в Дніпропетровській області;
-з 24 травня 2009 року по 01 червня 2009 року - зарахований у розпорядження Головного управління МВС України в Дніпропетровській області;
-з 01 червня 2009 року по 16 серпня 2011 року - старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу захисту бюджетних коштів управління Державної служби боротьби з економічними злочинами Головного Управління МВС в Дніпропетровській;
-з 16 серпня 2011 року по 18 листопада 2011 року - старший оперуповноважений сектора Державної служби боротьби з економічними злочинами Самарського районного Дніпропетровського міського управління Головного Управління МВС в Дніпропетровській області;
-з 18 листопада 2011 року - 06 березня 2012 року - оперуповноважений сектору Державної служби боротьби з економічними злочинами Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області.
03 червня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із заявою, у якій просив підготувати та передати у відповідні органи пенсійного фонду України необхідні документи для призначення пенсії за вислугою років.
Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області листом від 07 серпня 2019 року № 20/12-С-107 повідомило позивача, що на день звільнення зі служби з органів внутрішніх справ він мав вислугу років у календарному обчисленні 17 років 06 місяців 26 днів. Оскільки на час звільнення позивач не мав календарної вислуги років більше 20 календарних років та 6 місяців і більше, він не має право на призначення пенсії.
Вважаючи дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документів для призначення пенсії протиправними, через неврахування позивачу при обчисленні стажу роботи вислуги років на пільгових умовах, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Верховний Суд наголошує на необхідності застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності. Вказаний принцип встановлює гарантування необхідності стабільного та несуперечливого правового статусу особи. У контексті спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає, що особа, реалізовуючи своє конституційне право на працю, обираючи певний вид професійної діяльності, повинна бути обізнана із умовами праці та привілеями, які вона отримує при цьому. Законні очікування особи полягають у тому, щоб у випадках, коли особа, спираючись на конституційні приписи, очікує, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до цих норм, законні очікування будуть реалізовані та захищені.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах "Брумареску проти Румунії"(заява №28342/95), "Стіл та інші проти Сполученого Королівства" та ін.).Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі "Михайлюк та Петров проти України" (заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.
Поняття ʼякість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах "Олександр Волков проти України" (заява № 21722/11), "C.G. та інші проти Болгарії" (заява № 1365/07).
Окрім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах "Вєренцов проти України" (заява № 20372/11), "Кантоні проти Франції"(заява №17862/91).
Умови праці особи впливають на розмір її заробітної плати, на тривалість робочого часу, відпустки та інші соціальні гарантії. Законодавець передбачив призначення пенсій за вислугу років; особливість такого виду пенсії полягає у зменшеному пенсійному віці, внаслідок виконання роботи, яка визначена законодавством такою, що призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Тобто, вказаний вид пенсії є відповідним заохоченням для осіб, умови праці яких негативно впливають на їх професійну працездатність.
Загальні умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі, зокрема, в органах поліції, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року N 2262-XII.
Статтею 12 Закону № 2262-XII в редакції, що діяла на час вступу позивача на службу в органах внутрішніх справ, визначено, що право на пенсію за вислугою строків служби мають: п. "а" - особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08 липня 2011 року внесено зміни до статті 12 Закону № 2262-XII пункт "а" якої, зокрема, викладено в наступній редакції: пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше.
Частиною другою статті 17 Закону N 2262-XII визначено, що до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно зі статтею 17-1 Закону N 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затверджений постановою КМУ № 393 від 17 липня 1992 року (далі Порядок № 393).
Відповідно до підпункту "в" пункту 3 Порядку № 393 в редакції доповненою постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року № 497, було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Переліку посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 роки за кожен рік служби" № 432 від 14 листопада 2007 року підлягає зарахуванню до стажу служби, що дає право на пенсію, у пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за 1,5 місяці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року № 780 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", згідно з якими абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев`ятий підпункту "в" виключено.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
У справі, що розглядається, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів пункту 2 Постанови № 393 (прийняття безпосередньої участі в антитерористичній операції).
Статтею 17 Закону N 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону N 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом N 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою № 393 визначено порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Відступивши від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, якими керувались суди попередніх інстанцій, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а зазначила, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Тому висновок судів попередніх інстанцій про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років є помилковим, адже цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Регулювання встановлених у справі обставин повинно відбуватися з урахуванням наступних положень, викладених Конституційним Судом України у рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 рок № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 та від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, в яких висвітлена позиція щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов`язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм.
Реалізація права працівникам на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" здійснюється з моменту їх вступу на службу і до моменту скасування такої пільги постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року №780 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".
Для ухвалення рішення по суті позовних вимог ОСОБА_1, з урахуванням наведеного вище правового висновку Верховного Суду у справі № 805/3923/18-а необхідно повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі докази у справі та дати їм належну оцінку. Зокрема, у справі залишилися нез`ясованими обставини про те, чи стверджувана заявником наявність вислуги років для призначення йому пенсії фактично існує, якими документами (доказами) це підтверджується, який вид служби заявник просить зарахувати для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, чи служба в цих органах підлягає зарахуванню для призначення пенсії за умов, про які заявляє позивач, тощо.
Верховний Суд, розглядаючи справу в межах наданих йому повноважень, позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскільки під час розгляду даної справи суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення помилкового судового рішення, і виправлення відповідної помилки потребує з`ясування обставин і дослідження доказів, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд суду першої інстанції.