Ухвала
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 760/31042/18
провадження № 14-109цс21
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Штелик С. П.
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Солом`янської РДА у місті Києві, третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії на поновлення порушених житлових прав
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року у складі судді Букіної О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року у складі колегії суддів Желепи О. В., Олійника В. І., Кулікової С. В.,
встановила:
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - Солом`янська РДА), Управління праці та соціального захисту населення Солом`янської РДА у місті Києві (далі - УСЗН Солом`янської РДА), третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії на поновлення порушених житлових прав.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та учасником бойових дій. 07 листопада 2017 року розпорядженням голови Солом`янської РДА позивач разом з сім`єю у складі 4 осіб: він, його дружина ОСОБА_2 та двоє малолітніх дітей зарахований на квартирний облік Солом`янської РДА за пільгою "учасники бойових дій залучені до АТО". 05 травня 2018 року він звернувся до УСЗН Солом`янської РДА із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України відповідно до Порядку виплати такої грошової компенсації, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року № 280 "Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України" (далі - постанова Кабінету Міністрів України № 280), однак 11 травня 2018 отримав письмову відмову з посиланням на необхідність звернення до Центру надання адміністративних послуг Солом`янської РДА та отримання довідки про перебування на квартирному обліку відповідно до внесених змін, зміни категорії перебування на квартирному обліку як внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
У жовтні 2018 року він звернувся до Центру надання адміністративних послуг Солом`янської РДА із заявою про встановлення категорії обліку "учасники БД, учасники АТО, внутрішньо переміщені особи". 18 жовтня 2018 року Солом`янською РДА прийнято рішення про встановлення позивачу категорії обліку "учасники БД, учасники АТО, внутрішньо переміщені особи".
Позивач не згоден з даним рішенням, оскільки Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень
в Українській РСР (далі - Правила), затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 № 470, з урахуванням змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 280, містять вказівку на створення категорії обліку "учасники БД, учасники АТО, внутрішньо переміщені особи", а зміни внесені у пункти 8, 13, 18 Розділу II "Квартирний облік" Правил, якими регулюються питання прийняття на квартирний облік. Відповідно зміни не стосуються Розділу III "Розподіл та надання жилих приміщень" Правил, у якому містяться питання визначення черговості та включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, оскільки стосуються тих тимчасово переміщених осіб - учасників АТО, які не знаходилися на квартирному обліку через відсутність реєстрації в населеному пункті.
Зміни до Правил не можуть стосуватися осіб, які вже знаходились на квартирному обліку до прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України № 280. Позивач звернувся до Солом`янської РДА із запитом від 22 листопада 2018 року щодо необхідності повідомлення правових підстав для таких дій з посиланням на конкретні норми. Однак, згідно з одержаним листом Солом`янської РДА від 07 грудня 2018 року № 108-108/еп/Д-2424-5313 обґрунтованої відповіді не отримав.
Таким чином, 19 жовтня 2018 року прийняте рішення, яким було позитивно вирішено питання про те, що він та члени його сім`ї перебувають на квартирному обліку як внутрішньо переміщені особи з 18 жовтня 2018 року, є помилкою, оскільки він зі своєю сім`єю в складі 4-х осіб перебуває на квартирному обліку в Солом`янській РДА з 07 листопада 2017 року. Він письмово звернувся до голови комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янській РДА з проханням виправити помилку, але отримав відмову.
Позивач звернувся до УСЗН Солом`янської РДА з проханням організувати
в управлінні постійне здійснення заходів із визначення черговості виплат грошової компенсації відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 280 та повідомити місце (номер) у черзі на виплати грошової компенсації. Однак, 06 листопада 2018 року отримав письмову відмову з посиланням, що порушене питання буде розглянуто комісією щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України Солом`янській РДА. Така відмова є протиправною та такою, яка порушує його права на черговість отримання виплат грошової компенсації. Комісія вийшла за межі своїх повноважень та розглянула питання про визначення черговості виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність суверенітет та територіальну цілісність України, з порушенням вимог чинного законодавства.
З урахуванням викладеного позивач просив:
визнати протиправним та скасувати рішення від 18 жовтня 2018 року Солом`янської РДА щодо встановлення позивачу категорії обліку "учасники БД, учасники АТО, внутрішньо переміщені особи";
визнати протиправним та скасувати рішення від 21 листопада 2018 року комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янській РДА про залишення без змін рішення цієї комісії № 23 від 19 жовтня 2018 року;
зобов`язати комісію розглянути питання щодо внесення змін у рішення № 23 від 19 жовтня 2018 року в частині, що містить дату перебування позивача на квартирному обліку, а саме змінити зазначену дату 18 жовтня 2018 року на дату з часу першого зарахування позивача на квартирний облік, а саме
з 07 листопада 2017 року;
визнати протиправним та скасувати рішення від 21 листопада 2018 року комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет територіальну цілісність України при Солом`янській РДА в частині, що стосуються розгляду питання визначення черговості виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
визнати протиправною бездіяльність УСЗН Солом`янської РДА у питанні визначення черговості виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 280;
зобов`язати УСЗН Солом`янської РДА здійснювати постійні заходи із визначення черговості виплат грошової компенсації відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 280 з дотриманням принципу черговості, житлового законодавства України, черговість таких виплат визначати за часом взяття на квартирний облік, повідомивши позивача та інших зацікавлених осіб місце (номер) у черзі на виплати грошової компенсації.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року
в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції керувався тим, що оскаржені позивачем рішення прийняті відповідачами в межах повноважень, з дотриманням порядку та вимог чинного законодавства, порушення житлових прав позивач не довів належними та допустимими доказами, тому правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року в частині позовних вимог про: визнання протиправним та скасування рішення від 21 листопада 2018 року комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янській РДА в частині, що стосуються розгляду питання визначення черговості виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України; визнання протиправною бездіяльності УСЗН Солом`янської РДА у питанні визначення черговості виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 280; зобов`язання УСЗН Солом`янської РДА здійснювати постійні заходи із визначення черговості виплат грошової компенсації відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 280 з дотриманням принципу черговості житлового законодавства України, черговість таких виплат визначати за часом взяття на квартирний облік, повідомивши позивача та інших зацікавлених осіб місце (номер) у черзі на виплати грошової компенсації, скасовано. Провадження в цій частині позовних вимог закрито. В іншій частині позовних вимог рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції не врахував, що вказані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, тому рішення суду першої інстанції в частині цих вимог підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі статті 255 ЦПК України. Позивач звернувся з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії з приводу здійснення заходів із визначення черговості виплат грошової компенсації, а також з приводу компетенції органів державної влади, і такі вимоги позивача стосуються необмеженого кола осіб, які також мають право на отримання грошової компенсації, тому такий спір не є приватно-правовим, а відповідно підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Рішення суду першої інстанції в іншій частині позовних вимог ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення повністю або частково й ухвалити нове рішення у відповідній частині, або передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Апеляційний суд не вивчив та не дослідив обставини справи, які мають значення для справи й могли істотно вплинути на його рішення. Апеляційний суд за пов?язаними позовними вимогами в частині розглянув та прийняв по них рішення, а інші вирішив вважати юрисдикцією адміністративних судів. Це свідчить, що одне з цих рішень ухвалене апеляційним судом з порушенням правил юрисдикції. В порушення норм процесуального права суди першої та апеляційної інстанцій не залучили до участі у справі комісію щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янській РДА.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою від 02 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України, оскільки заявник оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Вивчивши матеріали касаційної скарги та мотиви, на підставі яких постановлена ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року, Велика Палата Верховного Суду вважає відсутніми підстави для передачі справи на її розгляд згідно з частиною шостою статті 403 ЦПК України, з огляду на таке.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду вже сформулювала висновок щодо юрисдикції суду у подібних правовідносинах у справі № 712/5476/19 (постанова від 29 вересня 2020 року, провадження № 14-62цс20), за змістом якого "позивач, мотивуючи позов приписами Конституції України, Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Порядку, оскаржив відмову у призначенні йому як особі з інвалідністю ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення; така гарантія соціального захисту як вказана компенсація є однією з передбачених зазначеним законом пільг для осіб, які проходили військову, тобто публічну службу та набули статус особи з інвалідністю внаслідок війни, тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що означений спір є публічно-правовим, і його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства".
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила, що у наведеній справі спір віднесений до юрисдикції адміністративних судів враховуючи ознаку проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), яка відсутня у справі, що переглядається.
Разом з тим, у цій справі суди встановили, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, розпорядженням Солом`янської РДА від 07 листопада 2017 року № 769 ОСОБА_1, його дружину - ОСОБА_2, дочку - ОСОБА_3 та сина - ОСОБА_4 зараховано на облік потребуючих поліпшення житлових умов та включено в список першочергового забезпечення житлом за категорією "учасники бойових дій, залучені до антитерористичної операції" .
У справі № 712/5476/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, сформульованого у постанові від 10 червня 2019 року у справі № 135/617/17, щодо віднесення до адміністративної юрисдикції спору про визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області з відмови учаснику бойових дій у виплаті грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, а також про зобов`язання виплатити таку компенсацію.
У постанові від 29 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду додатково зазначила, що для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію відступає від висновку, сформульованого у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16, щодо необхідності розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства. Означені спори належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 553/4650/14-а (К/9901/1396/18) (провадження № 11-930апп18) дійшла висновку про те, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Розрахунки й обґрунтування до показників видатків на соціальні потреби у проектах державного бюджету України та місцевих бюджетів здійснюються на підставі державних соціальних стандартів, визначених відповідно до закону. Відповідно до статті 18 КАС України справи щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу (…) здійснення, надання, одержання соціальних виплат розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїх постановах висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах, а тому заявником не дотримано умов передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України.
Відповідно до частини шостої статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
Керуючись статтями 403 та 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду