Постанова
Іменем України
24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 573/1352/20
провадження № 61-5726св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Конорєвим Володимиром Олексійовичем, на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 18 грудня 2020 року, постанову Сумського апеляційного суду від 04 березня 2021 року та додаткову постанову Сумського апеляційного суду від 24 березня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст заяви
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2, та просив поновити його на роботі, стягнути заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що у порядку виконання рішення Білопільського районного суду від 29 квітня 2020 року його було поновлено на роботі у ФОП ОСОБА_2 на посаді кур`єра 10 липня 2020 року та в цей же день звільнено наказом № 4 у зв`язку зі скороченням штату за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, про що зроблено запис у трудові книжці. Вважав, що його звільнення відбулося без додержання передбаченого законом порядку і строків та без врахування наявних обставин і переважного права на залишення на роботі, без надання йому гарантій щодо працевлаштування на іншу посаду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 18 грудня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України з посади кур`єра ФОП " ОСОБА_2" відбулося з дотриманням трудового законодавства, оскільки про скорочення займаної ним посади у зв`язку з виробничою необхідністю він був особисто та своєчасно попереджений за два місяці до звільнення, на момент його звільнення вакантні посади у відповідача були відсутні.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Одеського апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 18 грудня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, зазначив про те, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що 10 липня 2020 року звільнення ОСОБА_1 відбулося з дотриманням вимог діючого законодавства.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
05 квітня 2021 року ОСОБА_1, через свого адвоката Конорєва В. О., звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 18 грудня 2020 року, постанову Сумського апеляційного суду від 04 березня 2021 року та додаткову постанову Сумського апеляційного суду від 24 березня 2021 року, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду: від 25 липня 2018 року в справі № 552\3404/17, від 05 вересня 2019 року в справі № 813/1247/17, від 30 жовтня 2018 року в справі № 826/12721/17, від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме: суди не дослідили зібрані у справі докази, суд необґрунтовано відхилив клопотання про допит свідка, яке має значення для правильного вирішення справи та суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
17 червня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов від ФОП ОСОБА_2 відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник зазначає про те, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 28 травня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано справу № 573/1351/20 з Білопільського районного суду Сумської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду
від 10 червня 2021 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 10 серпня 2019 року на засіданні трудового колективу ФОП " ОСОБА_2" було прийняте рішення про скорочення однієї штатної одиниці кур`єра у зв`язку з виробничою необхідністю та введенням посади укладальника-пакувальника хлібобулочних виробів. Указано про необхідність доведення до відома ОСОБА_1, який працює кур`єром, про скорочення посади та запропонувати йому посаду пакувальника.
Наказом № 11 ФОП " ОСОБА_2" від 15 серпня 2019 року відповідні зміни були внесені до штатного розпису, проведено скорочення посади кур`єра, займаної ОСОБА_1, який був попереджений у цей день про наступне вивільнення згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Наказом № 15 від 21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи з посади кур`єра за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
На підставі рішення Білопільського районного суду від 29 квітня 2020 року, наказом № 3 від 10 липня 2020 року скасовано наказ про звільнення ОСОБА_1 від 21 жовтня 2019 року № 15 та поновлено його на посаді кур`єра у ФОП " ОСОБА_2".
В цей же день - 10 липня 2020 року, згідно з наказом ФОП " ОСОБА_2" № 4, ОСОБА_1 було знов звільнено з посади кур`єра у ФОП " ОСОБА_2" на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.