Постанова
Іменем України
24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 643/18026/18-ц
провадження № 61-5432св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Міністерство соціальної політики України,
заінтересована особа - Російська Федерація,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Макаревич Катериною Володимирівною,на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2018 року у складі судді Поліщук Т. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Кіся П. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви вказував, що у періоди з 18 жовтня 2014 року по 29 квітня 2015 року, з 05 травня 2015 року по 26 травня 2015 року, з 20 липня 2015 року по 07 вересня 2015 року він брав участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей.
У грудні 2014 року його підрозділ військ оперативного призначення "Схід" був дислокований поблизу с. Петрівка (наразі - с. Петропавлівка) Станично-Луганського району Луганської області України. Саме в цей період він захворів, але за медичною допомогою звернувся не одразу через участь у бойових діях.
У травні 2015 року після повернення він звернувся до лікаря військової частини А3306, де йому було встановлено діагноз - поширений псоріаз.
В подальшому командуванням частини він був направлений на огляд ВЛК у зв`язку з неможливістю виконувати службові обов`язки у повному обсязі.
Заявник вказував, що відповідно до свідоцтва про хворобу № 762 від 23 червня 2015 року захворювання, які виникли у нього в грудні 2014 року (поширений псоріаз, стеатогепатоз з незначним порушенням функції у вигляді цитолітичного синдрому, аліментарне ожиріння 1 ступеня) пов`язані з проходженням військової служби.
Встановлені лікарською комісією захворювання були набуті ним в результаті збройної агресії Російської Федерації, однак зазначене свідоцтво, як й інші документи, не встановлюють причинно-наслідкового зв`язку цих захворювань із збройною агресією Російської Федерації проти України.
Встановлення даного факту необхідно йому для набуття статусу жертви міжнародного збройного конфлікту.
Посилаючись на викладені обставини, просив встановити юридичний факт захворювання, що виникло у нього при виконанні обов`язку військової служби у грудні 2014 року поблизу с. Петрівка (наразі - с. Петропавлівка) Станично-Луганського району Луганської області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що чинним законодавством України визначено порядок встановлення факту отримання захворювання під час виконання бойового завдання, що виключає можливість встановлення цього факту в судовому порядку в порядку цивільного судочинства за правилами окремого провадження.
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У березні 2019 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Макаревич К. В. звернувся до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 січня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не врахували його доводи та не надали оцінки поданим ним доказам.
Заявник зазначає, що його звернення до суду з заявою про встановлення юридичного факту захворювання при виконанні обов`язку військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України обумовлено тим, що він має намір набути статус жертви міжнародного збройного конфлікту, тобто особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03 липня 1954 року.
Встановлення такого факту в інший, позасудовий спосіб законодавством не передбачено, тому він позбавлений можливості встановити його інакше, ніж шляхом звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, і не може скористатися своїм правом отримати допомогу гуманітарних та інших міжнародних організацій.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи своєї позиції щодо касаційної скарги не висловили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
10 липня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
02 жовтня 2019 року справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У період з 18 жовтня 2014 року по 29 квітня 2015 року, з 05 травня 2015 року по 26 травня 2015 року, з 20 липня 2015 року по 07 вересня 2015 року ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в бойових діях на території Донецької та Луганської областей, у тому числі у грудні 2014 року - на території с. Петрівка (наразі - с. Петропавлівка) Станично-Луганського району Луганської області.
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 762 від 23 червня 2015 року, виданого госпітальною військово-лікарською комісією терапевтичного профілю військової частини А3306, у ОСОБА_1 в грудні 2014 року виникли захворювання: поширений псоріаз, стаціонарна стадія, змішана форма; стеатогепатоз з незначним порушенням функції у вигляді цитолітичного синдрому; аліментарне ожиріння 1 ступеня.
Заявник визнаний обмежено придатним до військової служби.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.