Постанова
Іменем України
24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 756/1027/20
провадження № 61-7638св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину
за касаційною скаргою та доповненнями до неї представника ОСОБА_1 - адвоката Бондаренко Галини Анатоліївни на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року у складі судді Андрієнко А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним правочин від 05 лютого 2019 року, укладений у вигляді розписки ОСОБА_2 про отримання застави як забезпечення виконання основного зобов`язання, та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом повернення відповідачем на користь позивача і третьої особи грошових коштів у розмірі 1 500,00 дол. США.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 05 лютого 2019 року між ним і ОСОБА_3 як продавцями та ОСОБА_2 як покупцем був укладений договір купівлі-продажу квартири. Сторони домовилися, що продавці зобов`язуються передати квартиру покупцю, виселитися з усіма особами, що проживають разом з ними, знятися з реєстраційного обліку разом з усіма зареєстрованими в квартирі особами не пізніше 12 лютого 2019 року включно. На початку квітня 2019 року йому стало відомо, що без його повідомлення та згоди, як сторони договору купівлі-продажу квартири відповідач наполягала та отримала від третьої особи як забезпечення виконання зобов`язання грошові кошти у розмірі 1 500,00 дол. США. Ці зобов`язання третьої особи та відповідачки оформлені у формі розписки, що підписана відповідачкою 05 лютого 2019 року. Водночас він своєї згоди на передання в заставу грошових коштів у сумі 1 500,00 дол. США, що є його спільною власністю та третьої особи, не надавав, що підтверджується змістом розписки. Умови договору купівлі-продажу в частині звільнення квартири продавці виконали у визначений строк, однак відповідачка не повернула грошові кошти, взяті в заставу. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Оболонський районний суд міста Києва рішенням від 13 січня 2021 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, оскільки умови договору купівлі-продажу щодо звільнення та передання квартири були виконані продавцями лише 13 лютого 2019 року, тоді як за умовами спірної розписки, у разі незвільнення квартири та передання ключів від неї у строк до 12 лютого 2019 року грошові кошти залишаються у власності покупця.
У лютому 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко Г. А. звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 січня 2021 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката - Бондаренко Г. А. на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 січня 2021 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали та роз`яснив заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Київський апеляційний суд ухвалою від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу визнав неподаною та повернув заявнику.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що копію ухвали Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року на адресу, зазначену заявником в апеляційній скарзі, відправлено засобами поштового зв`язку супровідним листом від 25 лютого 2020 року. На адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою причини повернення "за закінченням терміну зберігання", а тому станом на 15 квітня 2021 року недоліки апеляційної скарги не усунені.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У травні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко Г. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу та доповнення до неї, в яких, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року і передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Підставою касаційного оскарження вказує те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, від 12 серпня 2019 року у справі № 1340/5463/18, від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17, від 20 січня 2021 року у справі № 490/2254/20.
Касаційна скарга мотивована тим, що ні позивач, ні його представник не отримували ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, а тому висновок апеляційного суду про те, що недоліки апеляційної скарги не були усунені, є безпідставним.
Також зазначає, що, залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав звільнення заявника від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
У червні 2021 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
08 червня 2021 року справа № 756/1027/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції встановив такі обставини.
У лютому 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко Г. А. звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 січня 2021 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали та роз`яснив заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Київський апеляційний суд ухвалою від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу визнав неподаною та повернув заявнику.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що копію ухвали Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року на адресу, зазначену заявником в апеляційній скарзі, відправлено засобами поштового зв`язку супровідним листом від 25 лютого 2020 року. На адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою причини повернення "за закінченням терміну зберігання", а тому, станом на 15 квітня 2021 року, недоліки апеляційної скарги не усунені.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і ґрунтуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінюючи спірні правовідносини, касаційний суд враховує висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 02 червня 2021 року у справі № 1306/596/2012 (провадження № 61-18557св20), в якій розглядалося питання щодо складу апеляційного суду, який має вирішувати питання про відкриття апеляційного провадження та про повернення апеляційної скарги.
У цій постанові зазначено таке.
Відкриття апеляційного провадження у справі слід розглядати як сукупність передбачених процесуальним законом послідовних дій суду апеляційної інстанції, які розпочинаються визначенням колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи та завершуються постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги, про відкриття або про відмову у відкритті апеляційного провадження. Відкриття апеляційного провадження є підставою для переходу до іншої стадії судового процесу - апеляційного розгляду, порядок проведення якої регламентований параграфом 3 глави 1 розділу V Перейти до повного тексту