Постанова суду № 372/6016/13-ц від 16.06.2021 про отримання права власності на частину належних йому земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Постанова

Іменем України

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 372/6016/13-ц

провадження № 61-17631св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -

Ступак О. В.,

суддів:

Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,

Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області,

третя особа - Управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, в якому просив визнати недійсними рішення Підгірцівської сільської ради щодо виділення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 земельних ділянок, що перебувають у власності позивача; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, розташовані на АДРЕСА_1, видані на ім`я відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які накладаються на земельні ділянки, що перебувають у власності ОСОБА_1, та скасувати їх державну реєстрацію.

Позов обґрунтовано тим, що 15 червня 2009 року ОСОБА_1 став власником земельних ділянок площею 0,0465 га та 0,25 га на АДРЕСА_1 . У березні 2011 року невідомі особи знесли паркан, яким огороджувалися земельні ділянки, крім того знищили довгострокові межові знаки, вирубали дерева та розрівняли землю для будівництва дороги.

27 липня 2011 року позивач отримав лист від Державного комітету земельних ресурсів в Обухівському районі № 03-15/5320, з якого вбачається, що координати земельних ділянок, винесених в натурі, не співпадають з координатами цих же земельних ділянок в електронній базі Державного земельного кадастру. Крім того, ОСОБА_6 стало відомо про отримання права власності на частину належних йому земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Факт накладення земельних ділянок відповідачів на земельні ділянки позивача підтверджується зведеними планами земельних ділянок, розташованих на території Підгірцівської сільської ради.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 квітня 2014 року, ОСОБА_1 поновлено строк для звернення до суду із позовом. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскаржувані рішення сільської ради прийняті відповідно до чинного законодавства та відповідають вимогам закону, позивачем не доведено, що оскаржуваними рішеннями сільської ради порушується право власності на земельну ділянку і ці рішення суперечать актам цивільного законодавства щодо непорушності права власності, не доведено наявність існування накладення земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5, на земельні ділянки позивача.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 жовтня 2014 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 квітня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передаючи справу на новий розгляд, касаційний суд виходив із того, що суди не звернули уваги на те, що координати земельних ділянок ОСОБА_1, винесених в натурі, мають переважне право над координатами цих же земельних ділянок, що зазначені в електронній базі Державного земельного кадастру, а також на те, що згідно з координатами, визначених технічною документацією із землеустрою щодо виготовлення державних актів, належних ОСОБА_1, на його земельні ділянки накладаються земельні ділянки відповідачів.

Останнім рішенням Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 23 квітня 2008 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу земельних ділянок у власність 14-ом громадянам для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства" в частині щодо земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3223186800:09:005:0015, серія ЯЖ № 227647, виданий на ім`я ОСОБА_3, та скасовано його державну реєстрацію. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,16 га, кадастровий номер 3223186800:09:005:0014, серія ЯЖ № 227646, виданий на ім`я ОСОБА_5, та скасовано його державну реєстрацію.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що координати земельних ділянок, винесених в натурі, які зазначені в технічній документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_7 при вирішенні спірних питань щодо місця розташування земельних ділянок, мають переважне право над координатами цих же земельних ділянок, що зазначені в електронній базі Державного земельного кадастру.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Підгірцівська сільська рада, не маючи заяви ОСОБА_1 про добровільну відмову від права власності на земельні ділянки або інших законних підстав, фактично припинила право власності останнього, передавши земельні ділянки іншим особам, тобто допустила порушення прав позивача як власника земельних ділянок.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня 2014 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що стороною позивача не доведено наявності накладення його земельних ділянок на земельні ділянки відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що є процесуальним обов`язком останнього, а також наявності в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вини у порушенні права ОСОБА_1 на користування своїми земельними ділянками, що могло би стати підставою для визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки відповідачів.

Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав правової оцінки викопіюванню з чергового кадастрового плану Обухівського району, згідно з яким відсутнє накладення земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на земельні ділянки позивача. При цьому відомості, викладені в указаному листі Держкомзему, не підтверджені жодними нормами законодавства України, а отже, не мають встановленої сили та не є обов`язковими для застосування.

Крім того, апеляційний суд звернув увагу на те, що питання щодо невідповідності координат земельних ділянок позивача координатам з електронної бази даних можливо вирішити у позасудовому порядку шляхом звернення до уповноважених органів Держгеокадастру.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У листопаді 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Також у касаційній скарзі заявник просить стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 458,84 грн та зі сплати правничої допомоги в розмірі 6 000,00 грн.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд:

- безпідставно скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції;

- не надав належної оцінки тому, що перевіркою Управління Держкомзему в Обухівському районі відповідно до листа від 27 липня 2011 року № 03-15/5320 встановлено, що координати земельних ділянок, які належать ОСОБА_1, не співпадають в електронній базі Державного земельного кадастру з координатами земельних ділянок, зазначених на письмових носіях технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на земельні ділянки;

- не звернув увагу на те, що координати земельних ділянок в натурі ОСОБА_1 мають переважене право на координатами цих же земельних ділянок, які зазначені в електронній базі Державного земельного кадастру;

- проігнорував те, що у зв`язку з накладенням координат земельних ділянок вбачається неможливість внесення змін до програмного забезпечення Державного земельного кадастру стосовно місця розташування земельних ділянок позивача;

- не врахував, що суддя Мазурик О. Ф. як учасник колегії апеляційного суду та адвокат Антонова Н. В. (представник апелянта ОСОБА_2 ) раніше працювали разом суддями Голосіївського районного суду м. Києва, що у розумінні статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) було підставою для самовідводу цієї судді.

Також заявник у касаційній скарзі вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсними державних актів через накладення координат земельних ділянок і пріоритету паперових носіїв, а саме координат земельних ділянок, виділених в натурі, над координатами цих же земельних ділянок, що зазначені в електронній базі державного земельного кадастру.

Станом на момент розгляду справи Верховним Судом відзиви на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 30 листопада 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті389 ЦПК України; витребувано з Обухівського районного суду Київської області матеріали цивільної справи № 372/6016/13-ц; надано іншим учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.

У грудні 2020 року матеріали справи № 372/6016/13-ц надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2021 року справу № 372/6016/13-ц призначено до судового розгляду колегією суддів у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішень Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області 19 сесії 24 скликання від 20 січня 2005 року ОСОБА_8 належали земельні ділянки, державні акти серії ЯА № 378617 та серії ЯА № 378618.

Згідно з договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 21 липня 2005 року ОСОБА_8, як продавець, продав, а ОСОБА_7, як покупець, прийняв у власність земельну ділянку площею 0,0465 га, що розташована на АДРЕСА_1 на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3223186800:09:005:0001, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, та земельну ділянку площею 0,250 га, що розташована на АДРЕСА_1 на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3223186800:09:005:0002, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

ОСОБА_7, отримавши державні акти на вказані земельні ділянки, 15 червня 2009 року подарував їх ОСОБА_1, що підтверджується відмітками на самих державних актах.

Рішенням Виконавчого комітету Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 06 березня 2008 року № 1 ОСОБА_7 надано дозвіл на будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,25 га.

Відповідно до акта відновлення меж земельної ділянки з кадастровими номерами 3223186800:09:005:0001 та 3223186800:09:005:0002, межі зазначених земельних ділянок закріплено довгостроковими межовими знаками у кількості 5 штук.

Рішенням Х сесії V скликання Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 31 жовтня 2006 року № 10 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно заяв громадян" надано ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться в с. Креничі Обухівського району загальною, площею 0,25 га, у приватну власність, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням ХІІ сесії V скликання Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 18 грудня 2006 року № 12 ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться на АДРЕСА_2 площею 0,16 га у приватну власність, для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських будівель.

Відповідно до рішення ХХХ сесії V скликання Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 23 квітня 2008 року № 68 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 14-ом громадянам, в тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_3, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,8500 га, у с. Креничі Обухівського району та передано земельні ділянки у власність громадянам з дорученням проектній організації винести проект землеустрою щодо відведення землі в натуру та виготовити державні акти.

18 серпня 2008 року ОСОБА_5 на підставі вказаного рішення видано державний акт серії ЯЖ № 227646 на земельну ділянку площею 0,1600 га на АДРЕСА_3, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3223186800:09:005:0014.

18 вересня 2008 року ОСОБА_3 на підставі того ж рішення видано державний акт серії ЯЖ № 227647 на земельну ділянку площею 0,2500 га в с. Креничі Підгірцівської сільської ради, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3223186800:09:005:0015.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області зазначило, що в програмному забезпеченні Національної кадастрової системи ведення Державного земельного кадастру земельні ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 3223186800:09:005:0002, площею 0,2500 га, та з кадастровим номером 3223186800:09:005:0001, площею 0,0465 га, на території Підгірцівської сільської ради не обліковуються; в архіві управління зберігається виготовлена технічна документація із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0465 га громадянина ОСОБА_7 на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області. Також в архіві управління зберігається проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічна документація із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки та другі примірники державних актів на право власності на земельні ділянки громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

У програмному забезпеченні ведення чергового кадастрового плану на території Підгірцівської сільської ради обліковуються земельні ділянки: ОСОБА_5 площею 0,1600 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223186800:09:005:0014; ОСОБА_3 площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223186800:09:005:0015; ОСОБА_1 площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223186800:09:005:0005, і площею 0,0465 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223186800:09:005:0004. Відповідно до даного програмного забезпечення накладань між даними земельними ділянками не існує, окрім того, зазначені земельні ділянки між собою не межують, а межують із землями сільської ради, які не надані у власність чи користування.

Згідно з викопіюванням з чергового кадастрового плану Обухівського району відсутнє накладення земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5, на земельні ділянки позивача (т. 1 а. с. 164).

Також у матеріалах справи міститься лист Управління Держкомзему в Обухівському районі від 27 липня 2011 року № 03-15/5320, згідно з яким проведеною перевіркою встановлено, що координати земельної ділянки площею 0,0465 га, кадастровий номер 3223186800:09:005:0001, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 529489, та координати земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3223186800:09:005:0002, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 529490, які розташовані на АДРЕСА_3 на території Підгірцівської сільської ради та згідно з договором дарування перебувають у власності ОСОБА_1, в електронній базі Державного земельного кадастру не співпадають із координатами цих же земельних ділянок, зазначеними на письмових носіях технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_7, серії ЯБ № 529489 та серії ЯБ № 529490.

З тієї ж інформації вбачається неможливість внесення змін до програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру стосовно місця розташування вищезазначених земельних ділянок, а також, що координат земельних ділянок, винесених в натурі, які зазначені в технічній документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_7 .

Зауважено, що координати земельних ділянок, винесених в натурі, які зазначені в технічній документації із землеустрою щодо складення державних актів на право власності на земельні ділянки гр. ОСОБА_7, серія ЯБ № 529489 та серія ЯБ № 529490, при вирішенні спірних питань щодо місця розташування земельних ділянок, мають переважне право на координатами цих же земельних ділянок, що зазначені в електронній базі державного земельного кадастру.

Згідно зі зведеним кадастровим планом земельних ділянок, які розташовані на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, земельні ділянки, належні ОСОБА_3 та ОСОБА_5, частково накладаються на земельні ділянки ОСОБА_1 (т.1 а. с. 20-24).

Окрім того, згідно з координатами, визначеними технічною документацією із землеустрою щодо виготовлення державних актів, належних ОСОБА_1, на його земельні ділянки накладаються земельні ділянки відповідачів.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 вказував на невідповідність координат його земельних ділянок в натурі з координатами, внесеними до електронної бази Державного земельного кадастру, а також на наявність накладення його земельних ділянок на земельні ділянки відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що стороною позивача не доведено наявності накладення його земельних ділянок на земельні ділянки відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що є процесуальним обов`язком останнього, а також наявності в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вини у здійсненні порушення права користування своїми земельними ділянками ОСОБА_1, що могло би стати підставою для визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки відповідачів.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав правової оцінки викопіюванню з чергового кадастрового плану Обухівського району, згідно з яким відсутнє накладення земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на земельні ділянки позивача. При цьому відомості, викладені в указаному листі Держкомзему, не підтверджені жодними нормами законодавства України, а отже, не мають встановленою сили та не є обов`язковими для застосування.

Із зазначеними висновками апеляційного суду Верховний Суд погодитись не може з огляду на таке.

................

Перейти до повного тексту