Постанова
Іменем України
22 червня 2021 року
м. Київ
справа № 554/1251/20
провадження № 61-572св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -Територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради,
третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медведєва Валентина Іванівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Полтавської міської ради на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 вересня 2020 року у складі судді Чуванової А. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у складі колегії суддів:Кузнєцової О. Ю., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом
до Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медведєва В. І., про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без шлюбу.
Позовна заява обґрунтована тим, що у грудні 1988 року вона та ОСОБА_2 почали проживати у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, де вона була зареєстрована зі своїми дітьми та ОСОБА_2, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та виховували її дітей проте шлюб не зареєстрували.
У подальшому вони за спільні кошти та в інтересах сім`ї придбавали житло,
де були зареєстровані та спільно проживали однією сім`єю.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, тому вона звернулась до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвої В. І. Спадкова справа зареєстрована нотаріусом 12 липня 2019 року за № 19/2019 за її заявою про прийняття спадщини за № 54. Проте, у зв`язку із відсутністю свідоцтва про реєстрацію шлюбу між нею та спадкодавцем, нотаріус винесла постанову про відмову
у вчиненні нотаріальної дії.
Просила встановити факт її проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з грудня 1988 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 07 вересня 2020 року,
з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 16 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, позов задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_2
та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що виходив з того, що матеріали справи свідчать про проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2021 року Полтавська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу у якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки зібраним у справі доказам,суд безпідставно врахував показання свідків та без доведення обставин ведення спільного господарства необґрунтовано дійшов висновку про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Судами застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 199/5516/17, від 11 березня 2019 року
у справі № 369/4364/16-ц, від 17 грудня 2019 року у справі № 554/8792/18,
від 05 вересня 2020 року у справі № 209/1924/18, від 21 березня 2019 року
у справі № 461/4689/15-ц, від 28 серпня 2019 року у справі № 357/759/17,
від 10 липня 2019 року у справі № 369/5481/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 379/3191/15-ц.
Доводи інших учасників справи
У березні 2021 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзиви
на касаційну скаргу у яких просила оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначала, що касаційна скарга
є необґрунтованою, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на спростування висновків судів.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 554/1251/20, витребувано її з Октябрського районного суду м. Полтави.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно з розпорядженням від 25 липня 1988 року № 91 ОСОБА_1 отримала квартиру за адресою АДРЕСА_1,
як працівниця заводу штучних алмазів та алмазного інструменту ім. 50-річчя СРСР.
Згідно довідок від 18 квітня 2005 року та від 11 квітня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за вищевказаною адресою.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, квартира по АДРЕСА_2 і квартира по АДРЕСА_3 належать на праві власності ОСОБА_2 .
Згідно рахунків на оплату комунальних послуг в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 оплата здійснювалась ОСОБА_1, із врахуванням 3-х мешканців та пільги ОСОБА_2 як інваліда війни.
Відповідно розрахункових книжок, ОСОБА_1 проводилася оплата
за комунальні послуги із врахуванням одного пільговика по квартирі, яким
є ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно договорів про користування торговим місцем, актів прийому-передачі торгового місця, виписок, витягів, фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, які проживають за адресою: АДРЕСА_3, займалися підприємницькою діяльністю, зокрема роздрібною торгівлею з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Полтаві ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданого Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 830 від 11 червня 2019 року.
Смерть ОСОБА_2 настала вдома за адресою: АДРЕСА_3 (лікарське свідоцтво про смерть № 765), де був зареєстрований разом з ОСОБА_1 з 03 лютого 2009 року.
Згідно відповіді Полтавської міської Спілки ветеранів в Афганістані, ОСОБА_2 був членом цієї спілки з 2000 року. ОСОБА_1, як дружина померлого, зверталася до Спілки і отримала допомогу на поховання в розмірі 2 500,00 грн
на підставі рішення Полтавської міської ради від 21 серпня 2019 року. Саме ОСОБА_1 займалася похованням ОСОБА_2 та встановленням пам`ятника.
Постановою від 24 грудня 2019 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В. І. відмовлено ОСОБА_1
у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, у зв`язку з тим, що заявлені права
не відповідають вимогам встановлених законодавством. Спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена 12 липня 2019 року
за № 19/2019 за заявою № 54 від ОСОБА_1 про прийняття спадщини
за законом.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства
є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.