Постанова
Іменем України
25 червня 2021 року
м. Київ
справа № 657/220/18
провадження № 61-6059св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Каланчацьке комунальне підприємство "Джерело" Каланчацької селищної ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 04 березня 2020 року в складі колегії суддів: Бездрабко В. О., Кузнєцова О. А., Приходько Л. А.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Каланчацького комунального унітарного підприємства "Джерело" Каланчацької селищної ради Херсонської області (далі - ККУП "Джерело") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що він з 14 березня 2017 року працював на посаді головного інженера ККУП "Джерело".
Наказом директора підприємства від 19 грудня 2017 року №81-к був звільнений з роботи за прогул без поважних причин відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Звільнення відбулося на підставі доповідної записки та акту про факт його відсутності на робочому місці від 15 грудня 2017 року. Позивач, посилаючись на незаконність наказу про його звільнення з роботи за допущення прогулу 15 грудня 2017 року, вказав, що протягом робочого дня перебував на території підприємства, у своєму кабінеті, де виконував роботу з підготовки документації.
Протиправними діями роботодавця, пов`язаними з незаконним звільнення з роботи, відповідач завдав йому глибоких душевних страждань, що призвело до головної болі, викликало дратівливість та безсоння, втрату нормальних життєвих зав`язків, що вимагає додаткових зусиль для організації життя позивача та членів його сім`ї.
З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив поновити строк звернення до суду; скасувати наказ від 19 грудня 2017 року №81-к "Про звільнення з роботи за прогул без поважних причин"; поновити його на роботі; стягнути з ККУП "Джерело" середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 166 641,86 грн та в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 9000,00грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 19 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Ухвалено поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом.
Скасовано наказ № 81-к від 19 грудня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогул без поважних причин", як незаконний.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера Каланчацького комунального унітарного підприємства "Джерело" Каланчацької селищної ради Херсонської області.
Стягнуто з ККУП "Джерело" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 177 404,92 грн. без утримання податків та інших обов`язкових платежів та моральну шкоду в сумі 2000,00 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням вимог трудового законодавства: позивач не був ознайомлений з актом про відсутність на роботі від 15 грудня 2017 року; роботодавець не вирішив питання про застосування більш м`якого заходу дисциплінарного стягнення ніж звільнення; при наявності суперечливих показів свідків, які склали акт про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 04 березня 2020 року апеляційну скаргу ККУП "Джерело" Каланчацької селищної ради Херсонської області задоволено.
Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 19 листопада 2019 року скасовано та прийнято у справі нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, встановивши відсутність позивача на робочому місці без поважних причин понад три години, вважав, що звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України відбулось у відповідності до вимог закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2020 року ККУП "Джерело"подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом встановлено, що з 14 березня 2017 року ОСОБА_1 працював в Каланчацькому комунальному унітарному підприємстві "Джерело" Каланчацької селищної ради Херсонської області на посаді головного інженера.
Наказом директора ККУП "Джерело" від 02 січня 2015 року №03 затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників підприємства, відповідно до пункту 5.1 визначений основний робочий час з 07:30год.; обідня перерва 12:00-12:45год.; закінчення робочого часу о 16:30год., а у п`ятницю 15:30год. (т.1 а.с.70-75).
З метою посилення контролю за використанням робочого часу, дотриманням трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку та виконання посадових обов`язків наказом директора від 06 грудня 2017 року №42п на підприємстві створена постійно діюча комісія з контролю за додержанням трудової дисципліни (т.1 а.с.108).
Згідно з актом про факт відсутності працівника на робочому місці від 15 грудня 2017 року ОСОБА_1 був відсутнім на роботі з 08:15 до 12:00 год.та з 13:00 до 14:00 год. Актом також зафіксований факт відсутності у цей день аварій, поривів на водопровідно-каналізаційних мережах та обладнанні ( т.1 а.с.111).
Факт відсутності на роботі ОСОБА_1 протягом вказаного робочого часу підтвердив голова комісії з контролю за додержанням трудової дисципліни на підприємстві ОСОБА_2, подавши керівництву доповідну записку від 15 грудня 2017 року, в якій зазначив, що головний інженер не попереджав про наявність поважних причин відсутності на роботі (т.1 а.с.112).
Встановлено, що наказом директора від 19 грудня 2017 року №81к ОСОБА_1 був звільнений з посади головного інженера ККУП "Джерело" за здійснений прогул 15 грудня 2017 року, відсутність на роботі близько 5 годин протягом робочого дня, без поважних причин, згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України. З наказом про звільнення ОСОБА_1 був ознайомлений того ж дня (т.1, а.с.124).