1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

23 червня 2021 року

м. Київ

справа № 336/4409/20

провадження № 61-8015св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником Козирянською Інесою Миколаївною, на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2020 року у складі судді: Зарютіна П. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Позов мотивований тим, що їй на праві приватної власності належить 19/50 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на нерухоме майно набуте на підставі договору, посвідченого нотаріусом П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори 23 листопада 2002 року за реєстровим № 3-1371 та зареєстроване ОП ЗМБТІ 04 грудня 2002 року в реєстровій книзі № 171 за реєстровим № 29518. ОСОБА_2 є співвласником зазначеного житлового будинку, їй належить 31/50 частка в нерухомому майні. Спірний житловий будинок розташований на земельній ділянці, площа якої за рішенням виконкому Шевченківської районної ради від 22 лютого 1994 року №99/7 складає 621 кв. м, а з урахуванням висновків проведеної геодезії - 715 кв. м. Земельна ділянка не є приватизованою та знаходиться у комунальній власності.

3 2017 року в провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа № 336/4042/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою. У цій справі ухвалою суду було призначено експертизу, яка проводилась Запорізьким відділенням Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Відповідно до висновку були визначені ідеальні частки земельної ділянки співвласників житлового будинку з урахуванням часток в праві власності на нерухоме майно: ОСОБА_2 . - 443,30 кв. м (715,0 х 31.50), ОСОБА_1 . - 271,70 кв. м (715,0 х 19/50), та запропоновано декілька варіантів встановлення порядку користування територією земельної ділянки АДРЕСА_1, за кожним з цих варіантів частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні співвласників. Позивач вважає, що варіант № 1 є найсприятливіший для сторін. Відповідно до варіанту № 1, згідно з яким розмір земельної ділянки, яка виділяється в користування співвласнику ОСОБА_2, складає 423,30 кв. м ($-1), що на 20,00 кв. м менше ідеальної частки земельної ділянки з урахуванням її частки в праві спільної часткової власності. Розмір земельної ділянки, яка виділяється в користування співвласнику ОСОБА_1, складає 251,70 кв. м (S-2), що на 20,00 кв. м менше ідеальної частки земельної ділянки з урахуванням її частки в праві спільної часткової власності. Межі земельних ділянок, що виділяються в спільне користування співвласників житлового будинку, складають загальну площу 40,00 кв. м. (S-2).

ОСОБА_1 просила встановити порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, між співвласниками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відповідно до належних сторонам часток в праві спільної часткової власності:

ОСОБА_1 на 19/50 часток житлового будинку виділити в користування земельну ділянку (S-2) площею 251,70 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 на 31/50 частку житлового будинку виділити в користування земельну ділянку (S-1) площею 423,30 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельні ділянки (S-3) загальною площею 40,00 кв. м залишити в спільному користуванні співвласників житлового будинку;

стягнути з відповідача судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведення судово-будівельної експертизи № 393-18 від 29 липня 2019 року.

Виділено, згідно варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведення судово-будівельної експертизи № 393-18 від 29 липня 2019 року, у користування ОСОБА_1 земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 251,70 квадратні метри (S-2 - на схемі).

Виділено, згідно варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведення судово-будівельної експертизи № 393-18 від 29 липня 2019 року, у користування ОСОБА_2 земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 423,30 квадратні метри (S-1 - на схемі).

Виділено, згідно варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведення судово-будівельної експертизи № 393-18 від 29 липня 2019 року, у спільне користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельні ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 40,00 квадратні метри (40,00/2 = 20,00 квадратні метри) (S-3 - на схемі).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно запропонованих судовим експертом у висновку судово-будівельної експертизи № 393-18 від 29 липня 2019 року варіантів користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, варіант № 1 порядку користування на території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в повній мірі відповідає часткам, належним співвласникам в праві спільної часткової власності на житловий будинок та забезпечить їх права та інтереси, надасть можливість нормального користування частинами будинку, господарськими будівлями та спорудами, які перебувають у власності сторін та здійснення догляду за ними, можливість проходу з вулиці Студентської на подвір`я, тощо. Крім того варіант № 1 порядку користування на території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не тягне за собою відступу від часток співвласників, а також має незначний розмір земельної ділянки, що залишається в спільному користуванні співвласників житлового будинку.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З., апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі адвоката Козиряцької І. М. на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, призначено до слухання. Визначено проводити розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 в особі адвоката Козиряцької І. М. на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, без повідомлення учасників справи.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що за варіантом № 1 порядку користування, на території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників загальна площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, яка використовується при розрахунках S = 715,0 кв. м. Межі земельної ділянки, яка виділяється у користування співвласнику, позивачці ОСОБА_1 площею 251,70 кв. м (на схемі S-2). Межі земельної ділянки, яка виділяється у користування співвласнику, відповідачці ОСОБА_2 площею 423,30 кв. м (на схемі S-1). Межі земельної ділянки, яка виділяється у спільне користування співвласників загальною площею 40,00 кв. м (40,00/2 = 20,00 кв. м.) (на схемі S-3). Цей варіант найбільш відповідає часткам сторін, а також враховано можливість користування спільною земельною ділянкою співвласниками без погіршення їх становища. Обираючи порядок користування земельною ділянкою за першим варіантом запропонованим експертом, суд першої інстанції правильно зазначив, що він є наближеним до того порядку, що склався між сторонами багато років тому та існує по цей час. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав відповідача у зв`язку з визначенням такого порядку користування земельною ділянкою, і таких відповідачем не наведено.

Апеляційний суд відхилив посилання відповідача щодо самовільно збудованого ОСОБА_1 гаражу літ. "Ж", оскільки належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження цієї обставини не надано. Згідно технічного паспорту на житловий будинок відповідно до розпорядження виконкому від 30 листопада 2009 року гараж літ. Ж не є самовільною спорудою, про що ОП ЗМБТІ зроблено відповідний запис в технічному паспорті на житловий будинок.

Апеляційний суд зазначив, що відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Аргументи учасників справи

У травні 2021 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, яка підписана представником Козирянською І. М ., на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 квітня 2021 року, в якій просила: оскаржені рішення скасувати; справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції; судові витрати покласти на позивача.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу у порядку спрощеного письмового провадження без виклику сторін, і тому ОСОБА_2 та її представник не брали участі в розгляді справи в апеляційному суді. Суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 705/6917/14-ц (провадження № 6-841цс16) та постановах Верховного Суду: від 13 березня 2019 року у справі № 734/3785/15-ц (провадження № 61-33455св18); від 20 травня 2020 року у справі № 127/21769/16-ц (провадження № 61-42694св18). Суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Суди не дослідили правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2020 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 24 травня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 705/6917/14-ц (провадження № 6-841цс16) та постановах Верховного Суду: від 13 березня 2019 року у справі № 734/3785/15-ц (провадження № 61-33455св18); від 20 травня 2020 року у справі № 127/21769/16-ц (провадження № 61-42694св18); судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту