ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/2127/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігамма"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2021 (головуючий суддя Коваль Л. А., судді Кузнецов В. О., Мороз В. Ф.)
у справі № 904/2127/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігамма"
до Нікопольської міської ради
про стягнення 2 565 475,48 грн,
(у судовому засіданні взяв участь представники: позивача - Ромащенко К. В., відповідача - Вюнченко О. А.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дігамма" (далі - позивач, ТОВ "Дігамма") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської міської ради (далі - Рада) про стягнення шкоди, завданої антиконкурентними діями та дискримінацією у розмірі 2 565 475,458 грн.
2. Аргументуючи позовні вимоги, ТОВ "Дігамма" посилається на порушення Радою законодавства про захист економічної конкуренції, внаслідок чого позивачу завдано шкоду в розмірі 2 565 475,458 грн (різниця між встановленою орендною платою 12% на рік від нормативної грошової оцінки землі і мінімальною орендною ставкою, встановленою законом, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі за період з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року), яка підлягає стягненню на підставі статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2020 позов задоволено частково; стягнуто з Ради на користь ТОВ "Дігамма" шкоду, завдану антиконкурентними діями та дискримінацією, спричинену станом на 31.10.2019 у розмірі 2 565 475,48 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн; в частині стягнення з Ради на користь ТОВ "Дігамма" 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
4. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд прийняв до уваги обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2019 у справі №904/2209/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020, яким встановлено неправомірну поведінку Ради і визнано недійсним пункт 2 рішення Ради від 07.10.2019 №26-12/VІI "Про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк ТОВ "Дігамма" на вул. Шевченка, 223 за фактичним розміщенням будівлі супермаркету". Цим рішенням суду встановлено, що дії Ради щодо застосування різних ставок орендної плати за землю при однаковому цільовому призначенні землі, серед іншого, є забороненою законодавством формою непрямої дискримінації з боку органів місцевого самоврядування; встановлений факт вчинення Радою по відношенню до ТОВ "Дігамма" антиконкурентних та дискримінаційних дій, наслідком яких є втручання в наявне у ТОВ "Дігамма" право, що полягало у встановленні підвищеної орендної плати за землю в порівнянні з іншими аналогічними землекористувачами.
5. З огляду на відсутність єдиного підходу у визначенні орендної ставки по платі за землю для землекористувачів, що знаходяться в однакових умовах, є конкурентами і орендують земельні ділянки одного цільового призначення з однією метою - розміщення будівлі торгівлі, а також, приймаючи до уваги ту обставину, що ряду землекористувачів, які відповідають вищевказаним критеріям, відповідачем встановлена орендна ставка у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки (рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2019 у справі №904/401/18), суд визнав обґрунтованим та правомірним застосування до спірних відносин орендної плати у розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі.
6. Суд врахував, що розмір неправомірно визначеної ставки орендної плати продубльовано, відповідно, в договорі оренди, укладеному між сторонами, на підставі якого позивач сплачував орендну плату в більшому розмірі, а саме 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за спірний період у розмірі 3 439 356 грн. Разом з цим орендна плата з розрахунку 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки (мінімальна ставка, встановлена законом) за спірний період складає 855 158,49 грн. Таким чином суд зазначив, що розмір шкоди, спричиненої відповідачем у зв`язку з неправомірним встановленням позивачу орендної плати в розмірі 12% складає 2 565 475,48 грн.
7. З посиланням на норми статей 1173, 1174 ЦК України, суд дійшов висновку, що позивачем доведено протиправність поведінки відповідача, доведено розмір понесених збитків та причинний зв`язок між протиправними діями відповідача та збитками позивача, у зв`язку з чим є підстави для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2 565 475,48 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2020 скасовано; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що при прийнятті пункту 2 рішення від 07.10.2019 №26-12/VІI Рада діяла неправомірно, водночас не погодився з наявністю підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
10. По-перше, суд апеляційної інстанції врахував ту обставину, що розмір орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки землі у добровільному порядку погоджений сторонами у пункті 9 договору оренди землі (з урахуванням додаткової угоди від 12.10.2016).
11. По-друге, апеляційний господарський суд визнав недоведеною позивачем ту обставину, що Рада встановила або повинна була встановити позивачу розмір орендної плати саме на рівні 3% від діючої нормативної грошової оцінки землі, а не інший відмінний від 12% від діючої нормативної грошової оцінки земель в межах передбачених статтею 288.5 Податкового кодексу.
12. По-третє, суд апеляційної інстанції вказав, що Рада в спірних правовідносинах виступає як власник землі, а не суб`єкт владних повноважень, оскільки не використовує владно-адміністративні функції, а діє як суб`єкт господарювання, дії якого направлені на встановлення господарських правовідносин, тому він не може нести відповідальність за спеціальним деліктом, який закріплений приписами статті 1173 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2021 скасувати, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2020 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
14. Суд апеляційної інстанції не врахував і не застосував сформовані Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 01.12.2020 у справі № 904/1103/20 висновки щодо застосування стандарту доказування "вірогідність доказів", передбаченого приписами статті 79, частини другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також помилково послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, стосовно стандарту доказування "поза розумним сумнівом".
15. Наразі відсутній висновок щодо застосування положень статті 1173 ЦК України у спірних правовідносинах, а саме: чи регулюють положення статті 1173 ЦК України правовідносини, що виникли при стягненні шкоди, яка завдана рішенням органу місцевого самоврядування, прийнятого останнім у приватноправових відносинах?
16. Суд апеляційної інстанції помилково послався на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, від 10.10.2019 у справі № 921/346/18, з огляду на відмінність правовідносин у цих справах і у справі № 904/2127/20. У той же час, скаржник зазначає, що схожим для спірних правовідносин є висновок щодо застосування норм права (стягнення збитків за порушення вимог антиконкурентного законодавства), сформований Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 у справі № 910/4425/16.
17. В частині висновків суду апеляційної інстанції щодо недоведеності розміру збитків, скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.02.2020 у справі № 904/2403/18, від 28.01.2020 у справі № 904/401/18. Скаржник зазначає, що в матеріалах справи достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження розміру збитків, заподіяних позивачу.
18. Стосовно висновків суду апеляційної інстанції про те, що розмір річної орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки землі встановлений сторонами у договорі оренди, скаржник посилається на принцип "належного урядування", закріплений у практиці Європейського суду з прав людини.
19. Також скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 3, 7, 13 - 15 ГПК України.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
20. Рада подала відзив, у якому зазначає про законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення. У відзиві Рада погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що визначення розміру орендної плати за землю належить виключно до компетенції Ради.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. 27.05.2011 Рада прийняла рішення № 11-8/VI "Про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк ТОВ "Дігамма" по вул. Шевченка, 223" (далі - рішення № 11-8/VI).
22. 22.10.2012 між Радою (орендодавець) і ТОВ "Дігамма" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди), за умовами якого орендодавець на підставі рішення №11-8/VI надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,6101 га, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Нікополь, вул. Шевченка, 223 (кадастровий номер земельної ділянки 1211600000:03:002:0064).
23. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 809,31 грн за 1 кв.м, або 4 937 600,31 грн за 0,6101 га (п. 5 договору оренди).
24. Згідно з пунктом 9 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у вигляді відсотків від діючої нормативної грошової оцінки земель міста Нікополь із врахуванням щорічного коефіцієнту індексації; розмір орендної плати складає 10%, що становить 493 760,03 грн за рік.
25. 07.10.2016 Рада прийняла рішення № 26-12/VIІ "Про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк ТОВ "Дігамма" по вул. Шевченка, 223 за фактичним розміщенням будівлі супермаркету" (далі - рішення № 26-12/VIІ), за змістом якого:
- поновлено ТОВ "Дігамма" договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1211600000:03:002:0064) на вул. Шевченка, 223 площею 0,6101 га строком на 3 роки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код цільового призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ - 03.07);
- встановлено на земельну ділянку на вул. Шевченка, 223 орендну плату в розмірі 12% від діючої нормативної грошової оцінки земель.
26. 12.10.2016 сторонами підписано додаткову угоду про поновлення договору оренди землі (державна реєстрація від 17.10.2013 № 2947251) (далі - додаткова угода), пунктом 1 якої поновлено ТОВ "Дігамма" договір оренди строком на 3 роки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код цільового призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ - 03.07).
27. Відповідно до п. 2 додаткової угоди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8 823 083,17 грн за 0,6101 га.
28. Згідно з пунктом 3 додаткової угоди встановлено на земельну ділянку на вул. Шевченка, 223 орендну плату в розмірі 12% від діючої нормативної грошової оцінки земель, що становить 1 058 769,98 грн за 1 рік.
29. На виконання умов договору оренди в редакції додаткової угоди позивач сплачував орендну плату на розрахунковий рахунок УДКУ у Дніпропетровській області, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями. Загальна сума сплаченої позивачем орендної плати становить 3 420 633,97 грн.
30. 30.01.2018 Адміністративна колегія Антимонопольного комітету України прийняла рішення №3/01-14/04-18 (далі - рішення АМК України), яким визнала дії Ради щодо прийняття рішень (зазначених у графі 6 таблиці 1, у тому числі рішення №26-12/VII) про надання в оренду земельних ділянок, на підставі яких укладаються договори з орендарями, та прийняті рішення міської ради 2016 - 2017 років із застосуванням різних ставок орендної плати за користування земельними ділянками однакового цільового (функціонального) призначення, такими, що можуть ущемлювати права землекористувачів і бути спрямованими на зниження конкурентоспроможності підприємств - конкурентів, настання негативних наслідків для їхніх ринкових позицій, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 частини першої статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначеним абзацом 8 частини другої статті 15 цього Закону, у виді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, внаслідок яких окремим суб`єктам господарювання створюються дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.
31. Проаналізувавши надані міською радою договори оренди з господарюючими суб`єктами, територіальним відділенням встановлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою з цільовим призначенням 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) становить:
- для будівель магазину 3%, 5%, 10%, 12% від нормативної грошової оцінки землі;
- для павільйону торгівлі 3%, 5%, 6%, 10%, 12% від нормативної грошової оцінки землі;
- для нежитлових будівель 3%, 5%, 10%, 12% від нормативної грошової оцінки землі;
- для кафе 3%, 5%, 10%, 12% від нормативної грошової оцінки землі;
- для кіоску торгівлі 3%, 5%, 10%, 12% від нормативної грошової оцінки землі.
Територіальним відділенням також зазначено, що відсутність єдиних ставок орендної плати дало можливість міській раді суб`єктивно визначати розмір ставки орендної плати для кожного суб`єкта господарювання окремо. Такі дії суперечать нормам конкурентного законодавства, так як створюють суб`єктам господарювання нерівні умови діяльності порівняно з конкурентами, які діють на одному товарному ринку.
Відтак, суб`єкту господарювання, якому встановлений більший розмір орендної ставки за користування земельною ділянкою, створювались дискримінаційні умови діяльності у порівнянні з суб`єктом господарювання, який діяв на цьому ж товарному ринку та якому було встановлено менший розмір орендної ставки.
32. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2019 у справі № 904/2209/18, яке набрало законної сили, за позовом ТОВ "Дігамма" до Ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Дніпропетровського обласного територіального відділення АМК України визнано недійсним пункт 2 рішення №26-12/VII.
33. У справі № 904/2209/18 встановлено, що рішення №26-12/VІІ прийнято з порушенням:
- законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 частини першої статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначеним абзацом восьмим частини другої статті 15 цього Закону, у виді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, внаслідок яких окремим суб`єктам господарювання створюються дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами, зокрема ТОВ "Дігамма";
- статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, статті 31 Господарського кодексу України, статтям 1, 6 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", у вигляді дискримінаційних дій по відношенню до ТОВ "Дігамма";
- Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, в частині втручання в наявне в ТОВ "Дігамма" право та накладення на нього додаткових фінансових зобов`язань.