ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/8926/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Гогусь В. О.,
за участю представників:
позивача - Рибки Б. В. (адвоката),
відповідача - Ландишевої С. М. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна вежа"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 (колегія суддів: Дідиченко М. А. - головуючий, Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.)
та розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фантаун"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 (колегія суддів: Дідиченко М. А. - головуючий, Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.)
і рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 (суддя Приходько І. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фантаун"
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна вежа"
про стягнення суми упущеної вигоди та збитків, усунення перешкод у користуванні нежилими приміщеннями,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фантаун" (далі - ТОВ "Фантаун") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна вежа" (далі - ОСББ "Срібна вежа") про стягнення 405 139,18 грн - упущеної вигоди, 202 519,19 грн - збитків та зобов`язання усунути та не чинити перешкоди у користуванні майном.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач чинив та продовжує чинити перешкоди у користуванні позивачем власними приміщеннями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, зокрема, шляхом фізичного перешкоджання вільному доступу до дверей таких приміщень, заміни вхідних замків на дверях приміщення, заварювання вхідних дверей до приміщення, відключення електроенергії та водопостачання, тощо.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/8926/20 відмовлено у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ТОВ "Фантаун" до ОСББ "Срібна вежа".
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив із того, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами як факту того, що відповідач чинить перешкоди у користуванні позивачем нежилими приміщення саме шляхом відключення водопостачання та електропостачання, так і причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заподіяними позивачеві збитками.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/8926/20 частково скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано ОСББ "Срібна вежа" усунути та не чинити перешкоди ТОВ "Фантаун" у користуванні нежилими приміщеннями № 4 (площею 294,5 кв. м), № 5 (площею 149,3 кв. м), № 6 (площею 120,4 кв. м) та приміщенням № 2 (площею 1,9 кв. м), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання позивачу доступу до відповідних інженерних конструкцій для можливості відновлення водопостачання та електропостачання в нежитлових приміщеннях ТОВ "Фантаун". В решті позовних вимог відмовлено. Крім того, апеляційну скаргу ТОВ "Фантаун" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі № 910/8926/20 задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі № 910/8926/20 частково скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ОСББ "Срібна вежа" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Фантаун" на користь ОСББ "Срібна вежа" 12 189,00 грн витрат на правову допомогу у суді першої інстанції.
2.4. Апеляційний господарський суд частково погодився із доводами відповідача та суду першої інстанції про те, що відповідач не є ні виробником та постачальником послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, ні оператором системи розподілу електричної енергії, а тому повноважень на здійснення відновлення водопостачання та електропостачання до приміщень позивача відповідач не наділений. В той же час, матеріали цієї справи свідчать, що позовні вимоги ТОВ "Фантаун" про відновлення енергопостачання та водопостачання пов`язані на фактах фізичного недопуску його представників до приміщень з головними вузлами відповідних інженерних конструкцій для відновлення енергопостачання та водопостачання, що позбавляє позивача права на повноцінне користування належного йому на праві власності майна. Таким чином, оскільки рішення має базуватись на засадах справедливості та забезпечувати ефективний захист охоронюваного законом інтересу, суд, оцінивши всі докази та доводи сторін в сукупності, дійшов висновку за необхідне захистити законний інтерес позивача шляхом часткового задоволення заявленої позовної вимоги, а саме шляхом зобов`язання ОСББ "Срібна вежа" усунути та не чинити перешкоди ТОВ "Фантаун" у користуванні нежилими приміщеннями № 4 (площею 294,5 кв. м), № 5 (площею 149,3 кв. м), № 6 (площею 120,4 кв. м) та приміщенням № 2 (площею 1,9 кв. м), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання позивачу доступу до відповідних інженерних конструкцій для можливості відновлення водопостачання та електропостачання в нежитлових приміщеннях ТОВ "Фантаун". Крім того, враховуючи здійснення юридичною особою господарської діяльності на власний ризик, суд зазначив, що позивач, укладаючи договір оренди № 20/12-19 від 20.12.2019, мав переконатися, що у приміщеннях, які передаються в оренду, наявне водопостачання та електропостачання, з метою уникнення відповідних негативних наслідків для нього, зокрема, щодо розірвання договору оренди, повернення коштів та сплати фінансових санкцій, передбачених умовами договору оренди. Тому колегія суддів апеляційного господарського суду погодилась із вірним висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 405 139,18 грн - упущеної вигоди, 202 519,59 грн - збитків.
3. Короткий зміст касаційних скарг та заперечень на них
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2021 у справі № 910/8926/20, до Верховного Суду звернулося ОСББ "Срібна вежа" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду в частині задоволених позовних вимог, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/8926/20 залишити в силі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ОСББ "Срібна вежа" зазначає, що постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник наголошує, що апеляційний господарський суд, ухвалив оскаржувану постанову без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 923/237/17, від 09.04.2019 у справі № 916/723/17, від 19.04.2018 у справі № 916/1711/17, від 27.02.2018 у справі № 910/6004/17, від 03.02.2020 у справі № 910/16236/18, від 19.05.2020 у справі № 909/526/18, від 30.07.2019 у справі № 916/435/18, від 11.04.2018 у справі № 910/15439/17, від 12.06.2019 у справі № 922/994/18, від 26.01.2021 у справі № 923/722/1. Крім того, на думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини 1 статті 13, частин 1, 2 статті 14, статей 319, 391 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку з пунктами 2, 6 частини 1статті 1, частин 1, 2, 4 статті 5, пункту 1 частини 1, 2 статті 6, пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", частини 1, 4 статті 14, частини 1 статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", частини 1 статті 22, абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", пункту 4.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627 (далі - Правила № 190), статті 22, пункту 15 частини 3 статті 46, частини 2, 6 статті 49, пункту 6 частини 1 статті 58, пунктів 3, 4 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", пунктів 4.1.1, 4.1.3, 4.1.2.1 глави 4.1, глави 4.7, 4.8, пунктами 11.1.3, 11.1.7, 11.1 9, 11.3.5, 11.5.17 глави 11.5 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 310, пунктів 1.1.2, 7.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312. Крім того, на думку скаржника, апеляційний господарський суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ОСББ "Срібна вежа" ТОВ "Фантаун" просить відмовити у задоволенні цієї касаційної скарги. ТОВ "Фантаун" зазначає, що витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є безумовним доказом підтвердження факту набуття особою прав власності на нерухоме майно. Крім того, ТОВ "Фантаун" зазначає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи постанову, не змінював спосіб захисту порушених прав позивача, не змінював правовідношення, а лише конкретизував спосіб ефективного захисту, який був самостійно обраний позивачем.
3.4. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2021 та рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/8926/20, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Фантаун" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСББ "Срібна вежа" 405 139,18 грн упущеної вигоди, 202 519,59 грн збитків, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити зазначені позовні вимоги. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2021 у справі № 910/8926/20 просить залишити без змін.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Фантаун" зазначає, що судові рішення господарських судів ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник наголошує, що суди ухвалили оскаржувані рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 916/1740/18, від 28.01.2020 у справі № 917/500/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фантаун" ОСББ "Срібна вежа" просить відмовити у задоволенні цієї касаційної скарги. ОСББ "Срібна вежа" зазначає, що за відсутності всіх елементів складу цивільного правопорушення, притягнення відповідача до такого виду цивільної відповідальності як стягнення збитків на підставі статті 22 або статті 1166 Цивільного кодексу України повністю виключається.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 20.12.2019 між ТОВ "Фантаун" як орендодавцем та ФОП Скибенко Є. О. як орендарем було укладено договір оренди № 20/12-19 (далі - договір оренди), у відповідності до пункту 1.1 якого орендодавець зобов`язувався передати орендареві в тимчасове платне користування (оренду) нерухоме майно, яким є нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 4, приміщення 5, приміщення 6 (далі - "приміщення"). Загальна площа орендованих приміщень становить 564,2 кв. м (пункт 3.2 договору оренди).
4.2. Відповідно до пункту 4.1 договору оренди, передача приміщення позивачем і його приймання ФОП Скибенко Є. О. здійснюється згідно з актом приймання передачі після завершення позивачем ремонтних робіт в приміщенні та в строк не пізніше 20.03.2020 і за умови перерахування ФОП Скибенко Є. О. авансового платежу відповідно до пункту 10.7 Договору, а також забезпечувального платежу згідно з пунктом 10.8 договору оренди. Акт приймання-передачі складається в двох екземплярах і підписується сторонами, у ньому вказується стан, в якому було передане приміщення.
4.3. Згідно з пунктом 4.4 договору оренди, орендодавець здійснює ремонт приміщення (оздоблювальні роботи) протягом 90 календарних днів з дати підписання цього договору (завершення робіт не пізніше 19.03.2020 включно).
4.4. Відповідно до пункту 10.2 договору оренди на момент підписання цього договору базова орендна ставка за один квадратний метр приміщення в місяць складає 358,95 грн. Згідно з пунктом 10.3 договору оренди, як виняток із загального правила про розмір базової орендної ставки і порядок нарахування щомісячної орендної плати, сторони домовились, що за період з моменту підписання цього договору і до підписання акта приймання-передачі, розмір орендної плати складає 100,00 грн.
4.5. Пунктом 10.7 договору оренди передбачено, що не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до дати закінчення строку ремонту, встановленого пунктом 4.4 договору оренди, орендар перераховує на поточний рахунок орендодавця авансовий платіж в розмірі орендної плати за 1 (один) місяць оренди у розмірі передбаченому пунктом 10.2 договору, та плату згідно з пунктом 10.3. Договору.
4.6. Пунктом 10.8 Договору оренди установлено, що протягом 2 (двох) місяців з дня підписання цього договору орендар виплачує орендодавцю забезпечувальний платіж в розмірі орендної плати за один останній місяць оренди, який буде використовуватись в порядку передбаченому пунктом 10.9 договору. При цьому в рамках договору забезпечувальний платіж вважається способом забезпечення виконання орендарем своїх обов`язків за договором, визначений сторонами відповідно до частини 1 статті 570 Цивільного кодексу України (завдаток).
4.7. Позивач зазначав, що відповідно до наведених умов договору оренди, ФОП Скибенко Є. О. 14.02.2020 перерахувала ТОВ "Фантаун" авансовий платіж у розмірі 202 519,59 грн; забезпечувальний платіж (завдаток) у розмірі 202 519,59 грн; спеціальну орендну плату в розмірі 100,00 грн, на підтвердження чого позивачем було надано банківську виписку з його рахунку.
4.8. За твердженням позивача, взявши на себе обов`язок проведення ремонтних робіт у його нежитлових приміщеннях, які мали бути передані ФОП Скибенко Є.О. в оренду, ним (позивачем, як замовником) було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Чотири Сезони" (далі - ТОВ "Чотири Сезони", підрядник) договір підряду № 10/01-20 від 10.01.2020, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов`язався на свій ризик виконати комплекс ремонтних робіт на об`єкті загальною площею 564,2 кв. м, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 4 (294,5 кв. м), приміщення 5 (149,3 кв. м), приміщення 6 (120,4 кв. м), а замовник зобов`язався прийняти належним чином виконані Роботи та оплатити їх відповідно до умов цього Договору.
4.9. Позивач зазначав, що відповідно до умов Договору підряду, ТОВ "Чотири Сезони" приступили до виконання своїх зобов`язань щодо проведення ремонту у нежитлових приміщеннях, у зв`язку з чим співробітниками ТОВ "Чотири Сезони" було здійснено виїзд до приміщень позивача для складання плану робіт.
4.10. Також позивач зазначав, що 15.01.2020 ТОВ "Чотири Сезони" було направлено ТОВ "Фантаун" письмове повідомлення про відсутність електричної енергії на об`єкті позивача за адресою: АДРЕСА_1, що фактично унеможливлює проведення будь-яких ремонтних робіт та у зв`язку з чим відповідні роботи призупиняються до відновлення постачання електричної енергії.
4.11. Крім того, суди установили, що 24.11.2015 між ТОВ "Фантаун" (споживач) та ПАТ "Київенерго" (постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії № 63079, відповідно до умов якого постачальник передає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об`єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, які є його невід`ємною частиною.
4.12. Додатком № 6 до договору про постачання електричної енергії № 63079 є акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом 1 цього акта передбачено, що сторонам (постачальник - СВП "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго", споживач - ТОВ "Фантаун") на праві власності/користування/відання належать/перебувають на їх балансі електромережі, за які кожна із сторін несе відповідальність за їх технічний стан, обслуговування, зберігання та експлуатацію, а саме, за споживачем - ГРЩ № 7 вб.пр. ж/б №3Б.
4.13. За доводами позивача, ГРЩ №7 є розподільчим щитом, від якого отримують електричну енергію всі інші нежитлові приміщення позивача, зокрема і ті, в яких повинен бути проведений ремонт та які здавались в оренду. Позивач звертав увагу, що ГРЩ №7 знаходиться в нежитловому приміщені № 2 (загальною площею 1,9 кв. м), яке знаходиться в холі (місці загального користування) першого поверху багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності позивачу. При цьому, у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1, 03.08.2016 було створено ОСББ "Срібна Вежа", яке є відповідачем у цій справі.
4.14. Позивач наголошував, що 16.01.2020 його представником та головним інженером ОСОБА_3, з яким укладено Договір на виконання робіт № 13-01/20 від 13.01.2020 щодо обслуговування електромереж ТОВ "Фантаун", було здійснено огляд приміщення № 2, де знаходиться ГРЩ №7 та було встановлено наступні обставини, що підтверджуються протоколом огляду № 1, а саме: замок на вхідних дверях замінений, ключі від вхідних дверей, що перебували у ТОВ "Фантаун", не підходять до замка; на вхідних дверях до приміщення № 2 є дві паперові пломби з печаткою ОСББ "Срібна Вежа".
4.15. Крім того, позивач звертав увагу, що 26.02.2020 було здійснено виїзд до приміщення № 2 для розблокування вхідних дверей та встановлення своїх замків, однак у зв`язку з протиправними діями членів ОСББ "Срібна Вежа", що перешкоджали здійснити заміну замків на вхідних дверях приміщення № 2, потрапити в таке приміщення не вбачалось за можливе. Ця обставина була відображена в протоколі огляду приміщення № 2.
4.16. У подальшому, 05.03.2020 при здійсненні огляду приміщення № 2 додатково було встановлено, що самі двері по периметру приварені до металевого коробу, що унеможливлює їх відчинення без застосування спеціалізованих інструментів та з правої сторони дверей, біля замка, наявний залишок паперової пломби з печаткою ОСББ "Срібна Вежа". Ці обставини відображені в протоколі огляду приміщення № 3.
4.17. 10.03.2020 після проведення демонтажу дверей та заміни замків, при обстеженні ГРЩ-7 було встановлено, що не світиться табло на лічильниках електроенергії НІК 2303 АРК1 №0082399 та №0082319, що вказує на відсутність електричної напруги, та за допомогою електровимірювальних кліщів модель ФИКС К 4570/2Ц серійний номер № 1202056 було зафіксовано факт відсутності електричної напруги. Ці обставини відображені в протоколі огляду приміщення № 4.
4.18. Позивач наголошував, що з приводу блокування дверей з боку членів ОСББ "Срібна Вежа" неодноразово викликались співробітники Дарницького управління ГУ НП у м. Києві для фіксування факту блокування дверей, та згодом були написані відповідні заяви про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 356 Кримінального кодексу України - самоправство.
4.19. ТОВ "Фантаун" неодноразово направляло листи до ОСББ "Срібна Вежа" з вимогами про надання доступу (електронних ключів) до холу першого поверху (місця загального користування) в багатоквартирному будинку на АДРЕСА_1 у м. Києві, з вимогою відновлення електропостачання та водопостачання.
4.20. Як зазначав позивач, 03.03.2020 ТОВ "Чотири Сезони" було направлено ТОВ "Фантаун" повідомлення про відмову від договору підряду № 10/01-20, оскільки позивачем не було надано у строк і на умовах, передбачених договором підряду, відповідного фронту робіт. Також 31.03.2020 ФОП Скибенко Є. О. було направлено до ТОВ "Фантаун" повідомлення про припинення договору оренди № 20/12-19 від 20.12.2019 та вимога про повернення орендної плати та забезпечувального платежу (завдатку) у подвійному розмірі у зв`язку із простроченням строку передачі приміщення в оренду ФОП Скибенко Є. О. як орендарю.
4.21. Апеляційний господарський суд установив, що відповідно до листа ПрАТ АК "Київводоканал" № 3188/18/36/02-20 від 16.07.2020 постачальник послуги з водопостачання та водовідведення підтвердив, що нарахування за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 у м. Києві, здійснюється ПрАТ АК "Київводоканал" згідно з показаннями приладу обліку холодної води, зареєстрованого постачальником, а саме: ЛК-15Х № 5341220, який включений до дислокації об`єктів субспоживачів, що є невід`ємною частиною договору, укладеного між ПрАТ АК "Київводоканал" та ТОВ "Фантаун". За висновком суду, цим листом підтверджується фактичне надання ТОВ "Фантаун" послуг з водопостачання та водовідведення на підставі лічильника ЛК-15Х № 5341220, який включений до дислокації об`єктів субспоживачів. Зазначене також підтверджується наявним у матеріалах справи планом по цокольному поверху на відм.-3.700, який був погоджений із розрахунковим Департаментом "АК "Київводоканал" № 293 від 07.06.2007, де чітко зазначено "водолічильник до офісів".
4.22. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що наданими позивачем протоколами огляду приміщення, актами обстеження та зняття показань з приладу обліку, актом перевірки енергопостачання підтверджуються обставини припинення водопостачання та енергопостачання до приміщень позивача, які перебувають у нього на праві власності. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що допоміжні приміщення з головними вузлами відповідних інженерних конструкцій із електропостачання та водопостачання по нежитловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 перебувають у спільній власності всіх співвласників цього багатоквартирного будинку.
4.23. З огляду на те, що жодні вимоги позивача до ОСББ "Срібна Вежа" задоволенні не були, доступу до приміщення надано не було, відновлення електроенергії та водопостачання не відбулося, тому ТОВ "Фантаун" звернулося до суду за захистом своїх порушених прав.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та відзивах на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не можуть бути задоволені з огляду на таке.
5.2. З урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.3. Предметом позову у цій справі є вимоги ТОВ "Фантаун" про стягнення 405 139,18 грн - упущеної вигоди, 202 519,19 грн - збитків та зобов`язання відповідача усунути та не чинити перешкоди у користуванні майном.
5.4. Підставою позовних вимог, на думку ТОВ "Фантаун", є протиправні дії ОСББ "Срібна Вежа", які призвели до порушення ТОВ "Фантаун" умов відповідних договорів, і внаслідок цього ТОВ "Фантаун" було завдано збитків. Крім того, за доводами позивача, відповідач чинив та продовжує чинити перешкоди у користуванні ТОВ "Фантаун" власними приміщеннями.
Щодо касаційної скарги ТОВ "Фантаун"
5.5. У поданій касаційній скарзі ТОВ "Фантаун" не погоджується із судовими рішеннями господарських судів попередніх інстанцій у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСББ "Срібна вежа" 405 139,18 грн упущеної вигоди, 202 519,59 грн збитків.
5.6. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частин 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
5.7. За змістом частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
5.8. Таким чином позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками.
5.9. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміють матеріальну шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди
5.10. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
5.11. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
5.12. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення. Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.11.2019 у справі № 904/7601/17, від 21.04.2021 у справі № 916/3674/19.
5.13. Крім того, Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі № 908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
5.14. При цьому однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.
5.15. Верховний Суд зазначає, що право особи, як відшкодування збитків у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням іншою стороною свого обов`язку, має ставитися у пряму залежність від добросовісності поведінки особи, яка стверджує про наявність збитків, та виконання нею своїх обов`язків.
5.16. Поряд із цим, частинами 1, 2 статті 767 Цивільного кодексу України установлено, що наймодавець зобов`язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов`язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі, і які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час володіння та/або користування нею.
5.17. Водночас, розглядаючи цю справу по суті позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій установили, що в додатку № 1 до договору оренди № 20/12-19 від 20.12.2019 сторони договору погодили, що орендодавець повинен передати орендарю приміщення з виконаними роботами, зокрема, прокладення магістральних мереж електропостачання до приміщення (з розведенням по приміщенню). Наведене, за висновком судів, свідчить про те, що, укладаючи договір оренди, позивач був обізнаний з тим, що у приміщеннях відсутнє електропостачання. Тому позивач, маючи намір передати приміщення № 4, № 5, № 6 в орендне користування ФОП Скибенко Є. О., до укладення такого договору оренди повинен був переконатися в тому, що ці приміщення є придатними для використання, а саме підключені до водопостачання та електропостачання. Натомість суди установили відсутність в матеріалах цієї справи доказів того, що позивач до того, як укласти договір оренди з ФОП Скибенко Є. О., перевірив стан зазначених приміщень на предмет наявності водопостачання та електропостачання.
5.18. За змістом статі 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
5.19. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
5.20. З урахуванням наведеного та враховуючи здійснення юридичною особою господарської діяльності на власний ризик, суди дійшли висновку про те, що позивач, укладаючи договір оренди № 20/12-19 від 20.12.2019, мав переконатися, що у приміщеннях, які передаються в оренду, наявне водопостачання та електропостачання, з метою уникнення відповідних негативних наслідків для нього, зокрема, щодо розірвання договору оренди, повернення коштів та сплати фінансових санкцій, передбачених умовами договору оренди.
5.21. ТОВ "Фантаун" не погоджується із такими висновками, а тому звернулося із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення в цій справі. ТОВ "Фантаун", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.22. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
5.23. Касаційну скаргу із посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 916/1740/18, від 28.01.2020 у справі № 917/500/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.
5.24. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.25. Верховний Суд установив, що постанова Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 916/1740/18, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортех 15" про стягнення збитків у розмірі 2 294 509,00 грн. У цій постанові Верховного Суду викладено висновок, який на думку скаржника не було враховано судами під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, про те, що: "статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). Загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає. При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками".
5.26. Постанова Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 917/500/18, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 338 850, 19 грн матеріальних збитків. У цій постанові Верховного Суду викладено висновок, який на думку скаржника не було враховано судами під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, про те, що: "таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних обставин".
5.27. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом ФОП Понуровського Ю. О. до ГУ ДФСУ, Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, правонаступником якої є ГУ ДФСУ, та ДКСУ про стягнення з Державного бюджету України коштів на відшкодування шкоди в загальному розмірі 364 681,68 грн, з яких 215 792,00 грн - матеріальної шкоди (збитків), 48 889,68 грн - упущеної вигоди, 100 000,00 грн - моральної шкоди. Водночас у цій постанові Верховного Суду викладено висновок, який на думку скаржника не було враховано судами під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, про те, що: "причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які б свідчили, що за наявності в позивача можливості зареєструвати податкові накладні він не виконав би зобов`язання з поставки товару на користь ПАТ "Управління Механізації Будівництва-23". Отже, порушення договору з ПАТ "Управління Механізації Будівництва-23" з боку позивача було об`єктивним наслідком поведінки ДПІ, яка протиправно заблокувала реєстрацію податкових накладних позивача. Тому і збитки позивача, які полягали у сплаті ним штрафних санкцій на користь ПАТ "Управління Механізації Будівництва-23" на виконання судового рішення, стали об`єктивним наслідком поведінки ДПІ. Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки першої й апеляційної інстанцій щодо заподіяння позивачу збитків у розмірі суми пені, сплаченої позивачем на користь ПАТ "Управління Механізації Будівництва-23", тобто в сумі 200 000,00 грн та судового збору в сумі 3992,00 грн, стягнутих за судовим рішенням у справі № 925/1308/17".
5.28. Проаналізувавши висновки, які викладені у зазначених постановах Верховного Суду, постанові Великої Палати Верховного Суду, та які, на думку позивача, не було враховано судами, Верховний Суд вважає необґрунтованим твердження ТОВ "Фантаун" про те, що суди ухвалили оскаржувані рішення без урахування таких висновків, оскільки зміст оскаржуваної постанови не суперечить висновкам, на які посилається скаржник. При цьому Верховний Суд погоджується із висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що позивач, укладаючи договір оренди № 20/12-19 від 20.12.2019, мав переконатися, що у приміщеннях, які передаються в оренду, наявне водопостачання та електропостачання. Оскільки відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім і невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди, у цьому випадку суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Фантаун" про відшкодування збитків.
5.29. Крім того, Верховний Суд не може взяти до уваги посилання ТОВ "Фантаун" на те, що судами під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не було враховано таких правових висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду: "згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм; господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини; на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту; зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору", які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 та постановах Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 916/556/19, від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц, оскільки, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, апеляційний господарський суд, переглянув рішення місцевого господарського суду з урахуванням таких правових висновків, про що свідчить зміст оскаржуваної постанови.
5.30. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.