ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2021 року
м. Київ
справа № 460/5443/20
адміністративне провадження № К/9901/8927/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 460/5443/2020
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинення певних дій, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року (головуючий суддя Борискін С.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року (колегія суддів: головуючий суддя Улицький В.З., судді Кузьмишин С.М., Шавель Р.М.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просив:
1.1. визнати протиправним наказ Міністерства юстиції України № 1615/к від 05 травня 2020 року "Про присвоєння рангу",
1.2. зобов`язати Міністерство юстиції України видати наказ, яким присвоїти ОСОБА_1, начальнику Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, з 1 травня 2016 року 4 ранг державного службовця в межах категорії "Б" посад державної служби.
1.3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2020 №1615/к позивачу з 01.05.2016 присвоєно 6 ранг державного службовця в межах категорії "Б" посад державної служби. З 01.05.2019 йому присвоєно 5 ранг державного службовця. Разом з тим, на думку позивача, відповідачем не враховано правила абзацу 3 пункту 10 Порядку присвоєння рангів державних службовців від 20.04.2016 №306. Вказана норма визначає, що у разі коли державному службовцю, який має відповідне військове звання, дипломатичний ранг чи інше спеціальне звання, присвоєно ранг відповідно до зазначеного Закону, що є нижчим, ніж передбачено співвідношенням, йому присвоюється ранг на рівні рангу, виходячи із співвідношення. Наказом Генерального прокурора України віл 30.03.1999 №197-к йому було присвоєно класний чин "старший радник юстиції". Відповідно до співвідношення між рангами державних службовців і класними чинами працівників органів прокуратури спеціальне звання старшого радника юстиції відповідає 4 рангу державного службовця. Таким чином, на переконання позивача, з 01.05.2016 йому повинен бути присвоєний 4 ранг державного службовця.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, адміністративний позов задоволено.
2.1. Визнано протиправним наказ Міністерства юстиції України № 1615/к від 05 травня 2020 року "Про присвоєння рангу".
2.2. Зобов`язано Міністерство юстиції України видати наказ, яким присвоїти ОСОБА_1, начальнику Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, з 1 травня 2016 року 4 ранг державного службовця в межах категорії "Б" посад державної служби.
2.3. Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки наказом Генерального прокурора України від 30.03.1999 №197-к позивачу було присвоєно класний чин старший радник юстиції, то з 01.05.2016 йому безальтернативно повинен був бути присвоєний 4 ранг державного службовця.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову повністю.
3.1. Підставою звернення з касаційною скаргою відповідач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
3.2. На обґрунтування підстав оскарження зазначає про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно не оцінили докази на підставі їх повного всебічного та об`єктивного дослідження, а саме: не врахували, що позивач надав відповідачу документи, які не містили відомостей про наявність підстав для призначення йому 4 рангу державного службовця; документи, які б свідчили про присвоєння йому класного чину старшого радника юстиції для долучення до особової справи державного службовця останнім не надавались.
4. Позивач подав відзив на касаційну скаргу відповідача, за змістом якого висловив свої доводи, якими заперечив проти висловлених у скарзі обґрунтувань щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову та просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Крім іншого, просив закрити касаційне провадження як помилково відкрите.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Наказом Генерального прокурора України від 30.03.1999 №198-к ОСОБА_1 - заступнику прокурора Рівненської області відповідно до статті 47 Закону України "Про прокуратуру" в порядку заохочення присвоєно класний чин старшого радника юстиції.
6. Згідно із наказом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 12.10.2016 №660/04/к ОСОБА_1 слід вважати таким, що погодився на продовження проходження державної служби на посаді заступника начальника Управління державної реєстрації-начальника відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, і призначено на зазначену посаду 13.10.2016, з посадовим окладом згідно із штатним розписом (4652,00 грн.).
7. Вказаним наказом ОСОБА_1 присвоєно 4 (четвертий) ранг державного службовця в межах категорії "Б" посад державної служби.
8. Зазначений наказ скасований наказом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 10.01.2017 №7/04/к на підставі наказу Міністерства юстиції України від 11.10.2016 №4844/к.
9. На виконання постанови Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №817/1622/16, наказом Міністерства юстиції України від 16.03.2020 №1143/к ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з 12.01.2017.
10. Наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2020 №1615/к "Про присвоєння рангу" ОСОБА_1 - начальнику Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з 01.05.2016 присвоєно 6 ранг державного службовця в межах категорії "Б" посад державної служби. Пунктом 2 вказаного наказу позивачу з 01.05.2019 присвоєно 5 ранг державного службовця в межах категорії "Б" посад державної служби.
11. Вважаючи дії відповідача щодо не присвоєння йому 4 рангу протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
12. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
15. Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
16. Правовідносини врегульовані Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII) та Порядком присвоєння рангів державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 (далі - Порядок № 306).
17. Частиною другою статті Закону №889-VIII визначено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
18. Пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону № 889-VIII передбачено, що посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
19. Відповідно до частини 2 статті 39 Закону №889-VIII встановлюється дев`ять рангів державних службовців. Порядок присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями визначаються Кабінетом Міністрів України. Співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями встановлюється для випадків призначення осіб, яким присвоєно такі спеціальні звання, на посади державних службовців, на яких може бути присвоєно нижчий ранг. У такому разі особі присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до спеціальних законів.
20. Згідно з частиною 3 статті 39 Закону №889-VIII присвоюються такі ранги: державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "А", - 1, 2, 3 ранг; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "Б", - 3, 4, 5, 6 ранг; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "В", - 6, 7, 8, 9 ранг.
21. Частиною 4 статті 39 Закону України №889-VIII передбачено, що ранги державним службовцям присвоює суб`єкт призначення, крім випадків, передбачених законом.
22. Згідно із частиною 5 статті 39 Закону №889-VIII ранги державних службовців присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби, а в разі встановлення випробування - після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.
23. Відповідно до частини 6 статті 39 Закону №889-VIII черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності. Протягом строку застосування дисциплінарного стягнення, а також протягом шести місяців з дня отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності черговий ранг державному службовцю не присвоюється. Такі періоди не зараховуються до строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
24. Частиною 9 статті 39 Закону №889-VIII врегульовано, що у разі переходу на посаду нижчої категорії або звільнення з державної служби за державним службовцем зберігається раніше присвоєний йому ранг.
25. Згідно з пунктом 1 Порядку №306 цей Порядок визначає механізм присвоєння державним службовцям рангів під час прийняття на державну службу та її проходження.
26. Відповідно до пункту 2 Порядку №306 особі, яка має військове звання, дипломатичний ранг чи інше спеціальне звання та призначається на посаду державного службовця, присвоюється ранг відповідно до співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями (далі - співвідношення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. №306.
27. Згідно пункту 10 Порядку №306 державним службовцям, яким присвоєно ранг відповідно до Закону України від 16 грудня 1993р. №3723-XII "Про державну службу", присвоюється найнижчий ранг у межах категорії посад, до якої належить посада державної служби. При цьому строк відпрацювання для присвоєння чергового рангу включає попередній період роботи державного службовця на займаній посаді.
28. У разі належності посади державного службовця до категорії посад, в межах якої передбачено присвоєння рангу нижчого, ніж присвоєний державному службовцю згідно із зазначеним Законом, за ним зберігається раніше присвоєний ранг.
29. Коли державному службовцю, який має відповідне військове звання, дипломатичний ранг чи інше спеціальне звання, присвоєно ранг відповідно до зазначеного Закону, що є нижчим, ніж передбачено співвідношенням, йому присвоюється ранг на рівні рангу виходячи із співвідношення.