РІШЕННЯ
Іменем України
23 червня 2021 року
Київ
справа №9901/392/20
адміністративне провадження №П/9901/392/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого- Кашпур О.В.,
суддів - Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., Уханенка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,
представника позивача - Кравця Р.Ю.,
представника відповідача - Русакової І.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) 21 грудня 2020 року звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, відповідач) № 3321/0/15-20 від 1 грудня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Святошинського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що питання про її звільнення розглядалось упередженим складом ВРП, оскільки раніше відповідачем у тому самому складі вже висловлювалась позиція щодо необхідності її звільнення з посади судді. Вказала, що зміст оскаржуваного рішення є ідентичним рішенню Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 вересня 2020 року № 2671/2дп/15-20 й рішенню Вищої ради правосуддя від 22 жовтня 2020 року № 2931/0/15-20 та не містить власних висновків щодо того, які саме дії позивачки свідчать про вчинення нею дисциплінарного проступку. В спірному рішенні відсутні обґрунтовані мотиви застосування дисциплінарного стягнення до позивачки. На думку ОСОБА_1, відповідач при ухваленні спірного рішення поверхнево розглянув питання про її звільнення з посади судді і не надав належної правової оцінки усім обставинам, що слугували підставою для висновку про наявність підстав для звільнення згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України. Факти, які б свідчили про вчинення позивачем дисциплінарного проступку ВРП не встановлені. Відповідачем при винесенні спірного рішення порушено принцип пропорційності застосування дисциплінарних стягнень.
IІ. Позиція відповідача щодо позовної заяви
3. Представником ВРП подано відзив на позовну заяву з проханням відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, оскільки вони є необґрунтованими та безпідставними.
4. Відзив мотивовано тим, що ухвалюючи оскаржуване рішення ВРП керувалася Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) та Законом України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі - Закон № 1798-VIII), діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. В межах розгляду законності рішення ВРП про звільнення судді, не можуть оцінюватися обставини дисциплінарної справи відносно судді, враховуючи мотиви ВРП та оцінки нею обставин, що стали підставою для прийняття рішення в межах дисциплінарного провадження. Представник ВРП вказав, що оскаржуване рішення прийнято одноголосно та підписано всіма членами Ради, які брали участь у його ухваленні.
ІІІ. Рух справи у суді першої інстанції
5. За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву 23 грудня 2020 року передано для розгляду колегії суддів у складі: Блажівська Н.Є. (головуючий суддя), Гончарова І.А., Олендер І.Я., Ханова Р.Ф., Шишов О.О.
6. Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року заяву судді Блажівської Н.Є. про самовідвід задоволено, відведено суддю Блажівську Н.Є. від розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення.
7. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву 29 грудня 2020 року передано для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючий суддя), Данилевич Н.А., Жук А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
8. Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2020 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін на 11 лютого 2020 року об 11:30 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
9. Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року задоволено клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
10. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю Жука А.В. замінено на суддю Мацедонську В.Е. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 18 травня 2021 року № 868/0/78-21.
11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю Мартинюк Н.М. замінено на суддю Уханенка С.А. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 22 червня 2021 року № 1120/0/78-21.
12. У відкритому судовому засіданні 20 травня 2021 року колегією суддів Верховного Суду без виходу до нарадчої кімнати була прийнята ухвала про визнання неявки позивачки, її представника та представника відповідача неповажною та відкладено розгляд справи на 23 червня 2021 року.
13. ОСОБА_1 неодноразово, зокрема, 21 січня 2021 року, 24 березня 2021 року, 17 травня 2021 року та 22 червня 2021 року були заявлені клопотання про зупинення провадження у справі.
14. У відкритому судовому засіданні 23 червня 2021 року колегією суддів Верховного Суду без виходу до нарадчої кімнати була прийнята ухвала про відмову у задоволенні клопотання позивачки про зупинення провадження у справі.
15. У судове засідання позивачка не з`явилася.
16. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
17. У судовому засіданні представник відповідача підтримала позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позову.
IV. Фактичні обставини справи, установлені Судом
18. ОСОБА_1 Указом Президента України від 21 травня 2007 року № 434/2007 призначена на посаду судді Святошинського районного суду міста Києва строком на п`ять років, Постановою Верховної Ради України від 17 травня 2012 року № 4735-VI обрана на посаду судді цього суду безстроково.
19. Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 вересня 2020 року № 2671/2дп/15-20 суддю Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді внесення ВРП подання про звільнення з посади судді.
20. Підставою для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало те, що під час розгляду заяви про виправлення описки в ухвалі про накладання арешту від 26 травня 2014 року у справі № 759/8801/14-к, постановляючи ухвали від 29 березня 2018 року - про виправлення описки та від 22 серпня 2018 року - про виправлення механічної помилки, суддя допустила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також істотний дисциплінарний проступок в розумінні частини дев`ятої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
21. Підсумовуючи обставини дисциплінарного правопорушення, встановлені законом підстави і кваліфікуючі ознаки дисциплінарної відповідальності судді, Друга Дисциплінарна Палата ВРП дійшла висновку, що постановлення суддею Величко Т.О. ухвал від 29 березня 2018 року та від 22 серпня 2018 року про внесення виправлення в судове рішення про накладення арешту на майно, з часу постановлення якого минуло чотири роки, викликає обґрунтований сумнів у неупередженості судді та свідчить про умисний характер дій судді, що призвели до порушення прав людини і основоположних свобод та спричинило істотні негативні наслідки. Тобто суддя допустила дії, за які її слід притягнути до дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту 4 частини першої статті 106, частини дев`ятої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
22. Позивачкою оскаржено рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 вересня 2020 року № 2671/2дп/15-20 до Вищої ради правосуддя.
23. За результатами розгляду скарги, рішенням Вищої ради правосуддя від 22 жовтня 2020 року № 2931/0/15-20 залишено без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 вересня 2020 року № 2671/2дп/15-20 про притягнення судді Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності
24. 23 жовтня 2020 року до ВРП надійшло подання Другої Дисциплінарної палати ВРП про звільнення судді Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 вересня 2020 року № 2671/2дп/15-20.
25. 01 грудня 2020 року ВРП прийняла рішення № 3321/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Святошинського районного суду м.Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
26. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі №11-395сап20 рішення ВРП від 22 жовтня 2020 року №2931/0/15-20 залишено без змін.
27. Не погоджуючись із Рішенням № 3321/0/15-20, позивачка звернулася до суду.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
28. За правилами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
29. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачено, що підставою звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, серед іншого ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
30. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII; в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 108 Закону № 1402-VIII визначено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до статті 109 Закону № 1402-VIII до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді, зокрема, подання про звільнення судді з посади.
Дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнані, зокрема, факт, що суддя допустив поведінку, яка порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
Статтею 112 Закону № 1402-VIII визначено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.
Згідно з частиною другою статті 115 Закону № 1402-VIII факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені ВРП (її відповідним органом).
31. Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначає Закон України від 21 грудня 2016 року N 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII; в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 18 Закону N 1798-VIII Вища рада правосуддя є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п`ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.
Статтею 33 Закону N 1798-VIII передбачено, що член Вищої ради правосуддя не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.
За наявності таких обставин член Вищої ради правосуддя повинен заявити самовідвід.
За наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, відвід члену Вищої ради правосуддя може заявити особа, за поданням якої розглядатиметься питання, а також особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, що подала заяву, скаргу.
За частиною третьою статті 56 Закону № 1798-VIII питання про звільнення судді відповідно до пунктів 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України ВРП розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.
Відповідно до частини другої статті 57 Закону № 1798-VIII рішення ВРП про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.