ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2021 року
м. Київ
справа № 813/959/18
адміністративне провадження № К/9901/67991/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року (суддя Крутько О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року (головуючий суддя Макарик В.Я., судді: Большакова О.О., Глушко І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-ХОЛОД ЗАХІД ПЛЮС" до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
В березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-ХОЛОД ЗАХІД ПЛЮС" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними дій посадових осіб Митниці щодо визначення коду товару 8418 99 10 00; визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 28 липня 2017 року №КТ-UA209000-0201-2017.
В обґрунтування позову Товариство зазначало про протиправність дій Митниці по зміні визначеного Товариством коду імпортованого товару та, як наслідок, прийнятого нею рішення, оскільки товар, що ним завозився, - промислове обладнання - при митному оформлені був правильно задекларований із кодом згідно УКТ ЗЕД 8419 50 00 00, адже до митної декларації надані усі належним чином оформлені документи, які підтверджують обрану товарну позицію та заявлений код товару.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, позов задоволено.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, прийшли до висновку, що позивачем подано всі необхідні документи в підтвердження правильності застосованого при митному оформленні товару коду УКТ ЗЕД, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для його зміни.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, зазначаючи, що код УКТ ЗЕД імпортованого позивачем товару був нею визначений саме як 8418 99 10 00 з огляду на його характеристики та властивості.
Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
Судами встановлено, що 27 липня 2017 року Товариством подано митну декларацію №UA209180/2017/131591, в якій до митного оформлення заявлено товар: "1.Промислове обладнання, що працює під тиском - являє собою горизонтальний, пластичний, мідно-алюмінієвий теплообмінний апарат, що кріпиться під стелю, з нерухомими решітками, робота якого основана на теплообміні. Призначені для холодильних камер з температурою повітря 0*С. Нові, виготовлені з комбінованих матеріалів, модель: Goedhart KOAL-C RF-PC203L3H-091N06D - власною масою 997 кг, у кількості 1 шт., число вентиляторів кожного теплообмінника - 3. Арт.000040: - Goedhart VNS 64457 ЕВ (LLK.s) власною масою 340 кг, у кількості 6 шт., число вентиляторів теплообмінника - 4. Арт:000050; Торгівельна марка - "Kelvion". Виробник - "Kelvion s.r.o.", задекларований за кодом 8419 50 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.
27 липня 2017 року посадовою особою Митниці на підставі документів, наданих Товариством для митного оформлення, прийнято рішення №КТ-UA209000-0201-2017 про визначення коду товару, згідно з яким останній для імпортованого товару визначено як 8418 99 10 00.
Не погодившись із визначеним Митницею кодом товару, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини 1 - 3 статті 318 МК України).
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).
Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина 5 статті 255 МК України).
Разом з тим, за змістом статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Відповідно до частин 1 - 4, 7 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 19 вересня 2013 року №584-VII, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
Пунктами 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Отже, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Як вже вказувалось в цій постанові, оскаржуваним рішенням відповідач змінив код за УКТ ЗЕД імпортованого позивачем товару з " 8419 50 00 00" (Машини, обладнання промислове або лабораторне з електричним чи неелектричним нагріванням (за винятком печей, камер та іншого обладнання товарної позиції 8514) для обробки матеріалів шляхом зміни температури, наприклад, нагріванням, варінням, підсмажуванням, дистиляцією, ректифікацією, стерилізацією, пастеризацією, пропарюванням, сушінням, випарюванням, конденсацією або охолодженням, крім машин або обладнання, призначеного для використання у побуті; неелектричні водонагрівачі безінерційні або теплові водяні акумулятори: - теплообмінники) на " 8418 99 10 00" (Холодильники, морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання, електричне або інших типів; теплові насоси, крім установок для кондиціонування повітря товарної позиції 8415: - - інші: - - - випаровувачі та конденсатори, крім тих, що використовуються у побутових холодильниках).
Відповідно до пояснень до УКТ ЗЕД до коду 8419 50 00 00 входять: машини, обладнання промислове або лабораторне з електричним або неелектричним нагріванням (за винятком печей, камер та іншого обладнання товарної позиції 8414) для обробки матеріалів шляхом зміни температури, наприклад, нагріванням, варінням, випарюванням, конденсацією або охолодженням, крім машин або обладнання, призначеного для використання у побуті.
До цієї товарної позиції не включають: побутові печі, каміни. Плити, пристрої для фракційної перегонки, парові котли, водяні котли, холодильне обладнання та теплові насоси товарної позиції №8418. Мікрохвильові печі. Електрообладнання обігрівання ґрунту тощо.
Крім того, до цієї товарної позиції включають обладнання, призначене для нагрівання або охолодження речовини (твердої, рідкої або газоподібної), яке виконується для простої зміни температури, або для трансформації матеріалів, що відбуває переважно в результаті зміни температури.
Cуди встановили, що призначенням теплообмінника бренду Kelvion модель Goedhart є обмін тепла між проточними рідинами, рідинними сумішами, газами та атмосферним повітрям. Типовим застосуванням вказаного теплообмінника у промисловості є нагрівання або охолодження перерахованих рідин з або без змін їхнього фізичного стану або концентрації через непрямий теплообмін з навколишнім повітрям. Теплообмінник Kelvion модель Goedhart, як правило, працює в промислових системах для зміни агрегатного стану робочої рідини. Ці промислові системи використовуються для регулювання температури в камерах зберігання, в об`єктах і процесах, що вимагають регулювання температури атмосфери.
Також, згідно технічного висновку завідувача кафедри теплоенергетики, теплових та атомних електричних станцій Національного університету "Львівська політехніка" д.т.н., проф. ОСОБА_1 щодо принципу функціонування енергетичного теплообмінного обладнання промислове обладнання торгівельної марки Kelvion s.r.o, що працює під тиском теплоносія Goedhart KOAL-C RF-PC203L3H-091N06D; Goedhart VNS 64457 ЕВ (LLK.s), є теплообмінними апаратами, призначеними для передачі теплоти від рідинного теплоносія до газового теплоносія. Для інтенсифікації теплообміну зі сторони газового теплоносія вищевказані теплообмінні апарати обладнані осьовими вентиляторами. Дане обладнання призначене для підтримання оптимальних температурних режимів технологічних приміщень.
Крім того, у сертифікаті UA.TR.089 (термін дії з 24 липня 2017 року до 23 липня 2020 року), виданому органом з оцінки відповідності ТОВ "Євро-Тиск" на досліджуваний товар, код товару вказаний 8419 50 00 00, тобто такий, який заявив декларант.
Враховуючи викладене вище в сукупності, суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, прийшли до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Водночас стосовно посилання в касаційній скарзі на те, що позовна вимога про визнання протиправними дій посадових осіб Митниці щодо визначення коду товару 8418 99 10 00 у графі 33 митної декларації №UA209180/2017/131591 не підлягала задоволенню, адже вказана графа митної декларації заповнювалась саме декларантом, то слід зазначити, що в позовній заяві, наявній в матеріалах справи, міститься засвідчене керівником Товариства виправлення, згідно з яким її викладено у наступній редакції "визнати протиправними дії посадових осіб Митниці щодо визначення коду товару 8418 99 10 00".
Що ж до твердження Митниці про пропуск Товариством строку звернення до суду з позовом у даній справі, то це питання було предметом дослідження Львівського окружного адміністративного суду, який в своїй ухвалі від 03 травня 2018 року визначив, що такий строк позивачем пропущено не було.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За змістом частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд