ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2021 року
м. Київ
справа № 826/2903/16
адміністративне провадження № К/9901/39564/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю:
представника позивача Григоренка О.С.,
представника відповідача Полякової С.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №826/2903/16 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Оллтек-Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2017 (суддя Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (головуючий суддя Федотов І.В., судді: Оксененко О.М., Сорочко Є.О.),
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство "Оллтек-Україна" (далі також ДП "Оллтек-Україна", позивач) звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі також податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2016 №0000491402, №0000501402, №0000511402, №0000521402.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі №826/2903/16.
На виконання вимог закону особам, які беруть участь у справі, надіслано копії ухвали про відкриття касаційного провадження та інформація про їхні права та обов`язки, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв`язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №826/2903/16 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2021 справу прийнято до провадження та призначено касаційний розгляд у судовому засіданні на 15.06.2021.
14.06.2021 на адресу суду від податкового органу надійшло клопотання про заміну сторони її правонаступником, а саме Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві - Головним управління Державної податкової служби у місті Києві.
На підставі статті 52 КАС України, згідно якої у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, - суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником.
У касаційній скарзі в обґрунтування своїх вимог податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: пункту 135.1, підпункту 135.4.1 пункту 135.4, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.1 статті 138, підпунктів 139.5.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України та процесуального права, зокрема статтей 70, 86, 159, 161 КАС України. Відповідач вказує, що наслідками перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем було занижено дохід від наданих рекламних послуг на суму 85716,20грн. за 2013 рік та занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ на суму 14 286,00грн. по господарських операціях з використання торгового знаку на підставі договору, укладеного між позивачем та Компанією "Alltech, Inc". Щодо віднесення ДП "Оллтек-Україна" вартості придбаних консультаційних послуг у ФОП ОСОБА_1 (іпп НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_2 (іпп НОМЕР_2 ) до складу витрат на збут, відповідач зазначив, що до перевірки позивачем не надавались акти наданих робіт (послуг) або інші документи, які свідчать про перевиставлення послуг, в ході проведення перевірки не встановлено отримання від операцій доходу. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач вказує, що вважає касаційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, оскільки доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Позивач просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Під час судового розгляду представники сторін підтримали доводи і вимоги, що викладені письмово у касаційній скарзі та запереченнях на касаційну скаргу.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови про залишення рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами, відповідачем проведено перевірку ДП "Оллтек-Україна" за результатами якої 28.01.2016 складено акт №16/26-15-13-02-01-17/32047626 "Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014" (далі - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення:
пункту 135.1, підпунктів 135.4.1, 135.5.4 статті 135, пункту 138.1 статті 138, підпунктів 139.1.5, 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 128204грн., а саме за 2013 рік - 128204грн. та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування від усіх видів діяльності р.07 декларацій про прибуток підприємства на суму 593958грн. за 2014 рік;
пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 68645грн., у тому числі: червень 2013 року - 3360грн., січень 2014 року - 54359грн. та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду р. 19 на суму 62477грн. за грудень 2014 року.
На підставі встановлених порушень відповідачем 15.02.2016 прийняті податкові повідомлення-рішення:
№0000491402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 160255,00грн., у тому числі основний платіж - 128204,00грн. та штрафні санкції - 32051,00грн.;
№0000501402, яким позивачу збільшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 593958,00грн. за 2014 рік;
№0000511402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 85806,25грн., у тому числі основний платіж - 68645,00грн. та штрафні санкції - 17161,25грн.;
№0000521402, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 62477,00грн. за грудень 2014 року.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, Підприємство звернулось з позовом до суду про їх скасування.
Задовольняючи позов. суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують факти здійснення господарських операцій та підтверджують витрати, які здійснено позивачем при проведенні своєї господарської діяльності.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
З системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.
У справі, що розглядається, перевірці підлягала реальність здійснення між позивачем та його контрагентами спірних господарських операцій.
На підставі матеріалів справи судами встановлено, що у період з 01.01.2013 по 30.06.2013 позивачем укладено ряд договорів про надання рекламних послуг: з ТОВ "АГП Медіа", відповідно до якого Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець (ТОВ "АГП Медіа") зобов`язується виконати наступні роботи з надання рекламної послуги: розмістити на сторінках журналу "THE UKRAINIAN FARMER", журналу "Наше Птахівництво" рекламні матеріали Замовника, забезпечити доведення реклами до споживачів шляхом розповсюдження Рекламоносія серед населення і підприємств України, згідно затвердженого Сторонами списку; з ПП "Дикун", згідно яких Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по розміщенню інформації Замовника, пов`язаної з його господарською діяльністю, на сторінках інтернет-сайту www.milkua.infoв, www.pigua.info розділах з відповідною тематикою; договори на розміщення реклами, укладені з ПП " Дикун"; з ТОВ "Юнівест Медіа".
Суди вказали, що на виконання умов договорів сторонами були виписані: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); Специфікації до Договорів; акти надання послуг; реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
Також, між позивачем та ТОВ "Аквамарин Ексклюзив" укладено Договір про надання поліграфічних послуг та/або виготовлення поліграфічної продукції, відповідно до якого Замовник замовляє, а Виконавець зобов`язується виготовити продукцію та/або надати поліграфічні послуги за письмовим замовленням та/або спеціальним додатком Замовника.
На виконання умов вказаного договору сторонами підписано видаткові накладні.
Між позивачем (Замовник) та МПП "Арніка-2" (Виконавець) укладено Договір про виготовлення рекламно-поліграфічної продукції, відповідно до якого Виконавець зобов`язується виготовити постери, сіті-лайти, банери для розміщення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях, згідно затвердженого макету та зразка, асортимент, кількість та ціна якої вказується в Додатку, що є додатком до Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити таку продукцію.
На виконання умов договору сторонами підписано накладну, виписано платіжне доручення.
Між позивачем (Покупець) та ТОВ "Бізнес-Фаворит" (Постачальник) укладено договір поставки, згідно якого Постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця, зазначений у відповідній Додатковій угоді до цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та здійснити його оплату.
Виконання умов договору підтверджується: Специфікаціями, видатковими накладними.
Між позивачем (Покупець) та ТОВ "Рекламний Текстиль" (Постачальник) укладено Договір поставки виробів, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця швейні вироби на його замовлення, а Покупець зобов`язується сплатити грошові кошти за швейні вироби та їх прийняти.
Виконання умов вказаного договору підтверджується: видатковою накладною.
Розглядаючи справу, судами з`ясовано, що згідно Акту перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем було занижено дохід від наданих рекламних послуг на суму 85 716,20грн. за 2013 рік та занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ на суму 14286,00грн. у зв`язку з тим, що Ліцензійний договір про використання торгового знаку був укладений між позивачем та Компанією "Alltech, Inc" лише 01.07.2013.
Матеріали справи свідчать, що між позивачем та Компанією "Alltech, Inc" укладено Контракт №01/09 купівлі-продажу від 20.01.2009, відповідно до умов якого, Продавець (Компанія "Alltech, Inc") продає, а Покупець (Позивач) купує кормові добавки Оллзайм ССФ, Оллзайм Вегпро, Мікосорб, Біо-Мос, Сел-Плекс.
Загальна кількість товару за даним контрактом становить 200 тон (+-5) за вибором Покупця - щорічно.
Загальна вартість контракту - 1ʼ 000ʼ 000 доларів США щорічно.
02.02.2009 між указаними сторонами укладено Договір про внесення змін до Контракту купівлі-продажу №01/09 від 20.01.2009.
Згідно пункту 1 Договору сторони домовились додати до Контракту пункту 11.6 наступного змісту: "Продавец предоставляет Покупателю неисключительную лицензию на использования знака для товаров и услуг "Alltech" на все права которые принадлежат Продавцу, в следующих сферах: использование Знака нанесенного на мешках с кормовыми добавками при продаже; использование Знака в рекламных и промоционно-информационных целях".
Відповідно до пункту 2 Договору сторони домовились додати до Контакту пункту 11.7 наступного змісту: "Стороны договорились, что стоимость вышеуказанной лицензии включена в общую стоимость Контракта указанную в п. 3.3 Контакта".
Пунктом 3 Договору передбачено, що сторони домовились додати до Контракту пункту 11.8 "Продавец предоставляет Покупателю вышеуказанную лицензию на строк с момента заключения Контакта и до 02.02.2016г.".
Відповідно до пункту 5 Договору даний договір вступає в силу з дати його підписання.
Вищезазначений контракт був укладений на невизначений строк та діяв в період з 01.01.2013 по 30.06.2013.
На підтвердження виконання умов вказаного Контакту позивачем до матеріалів справи надано митну декларацію (форми МД-2), платіжні доручення в іноземній валюті, заявка про купівлю іноземної валюти, реєстри виданих та отриманих податкових накладних у травні 2013 року.
З урахуванням норм права, що регулюють спірні правовідносини, на підставі матеріалів справи, суди вважали, що у зв`язку з тим, що в період з 01.01.2013 по 30.06.2013 діяли умови Контракту №01/09 купівлі-продажу від 20.01.2009 з Договором про внесення змін до Контракту купівлі-продажу №01/09 від 20.01.2009 від 02.02.2009, які укладені між позивачем та Компанією "Alltech, Inc" - висновки контролюючого органу про заниження позивачем доходу від наданих рекламних послуг на суму 85716,00грн. та заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ на суму 14286,00грн. є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо віднесення ДП "Оллтек-Україна" вартості придбаних консультаційних послуг у ФОП ОСОБА_1 (іпп НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_2 (іпп НОМЕР_2 ) до складу витрат на збут, суди з`ясували наступне.
Між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 укладено ряд договорів про надання консультаційних послуг щодо використання кормових добавок на загальну суму 445580,00грн., відповідно до яких, Виконавець бере на себе зобов`язання самостійно здійснювати кваліфіковані консультаційні послуги для використання Замовником у процесі господарської діяльності згідно умов даного Договору та наступними додатковими письмовими угодами до Договору, а Замовник зобов`язується здійснювати оплату таких послуг згідно з умовами даного Договору.
Як встановлено судами, на виконання умов вказаних договорів були складені акти про здійснення консультаційних послуг. Відповідно до змісту актів про здійснення консультаційних послуг, були надані наступні консультаційні послуги із підготовки: матеріалів для електронних газет (Актуальное птицеводство, скотоводство, рыбоводство, свиноводство (Актиген, ДЕМП, Оллзайм ССФ, Біо-Мос); технічних статей по продуктам Актиген "Новий метод підвищення продуктивності свиней з використанням Актигену", Сел-Плекс "Преимущества Сел-Плекс; метаболизм органического селена", Біо-Мос "Здоровье и продуктивность индеек"; технічної презентації по продукту ДЕМП " Оптимальна протеїнова годівля рубця"; технічної презентації по продукту Сел-Плекс " Современны представления о роли Сел-плекса (селена) в питании КРС"; технічного бюлетня по продукту Сел-Плекс; технічної презентації по продукту Біо-Мос "Био-Мос примеры эффективного применения"; технічного мета-аналізу по продукту Антиген в раціонах свиней; технічної презентації по продукту Сел-Плекс, Мікосорб "Влияние органического селена на здоровье животных и человека, уроки природы"; технічних листівок, по продуктам Мікосорб, Біоплекс, Сов Формула, Актиген, Сел-Плекс, Оллзайм ССФ, Біо-Мос; технічної презентації по продукту ДЕМП " Оптимальна протеїнова годівля рубця", Сел-Плекс (Современные представления о роли Сел-Плекса (селена) в питании КРС". Біо-Мос "Біо-Мос, примеры эффективного применения"; технічної презентації по продукту Мікосорб "Микотоксины и птица: влияние на несушку"; технічної статті по продукту Мікосорб "Зеаралеон опасен для свиней", ДЕМП "Микробный протеин в кормлении коров", Сел-Плекс "Кормление свиней. Преимущество Селена", Біо-Мос "Что такое Био- Мое?"; технічної статті по продукту Мікосорб "Микотоксины в рационе свиней", Актиген "Альтернатива антибиотикам-стимуляторам роста для свиней", Біо-Мос "Контроль кокцидиоза- современный подход", Мікосорб "Опасный микотоксин выявлен в молоке в Сербии"; виступ на конференції по свинарству 22.05.2013 р. з технічною презентацією по продукт
Крім того, між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено ряд Договорів про надання консультаційних послуг щодо використання кормових надбавок.
На виконання умов вказаних договорів були складені акти про здійснення консультаційних послуг.
Суди вказали, що відповідно до змісту вищезазначених актів про здійснення консультаційних послуг, були надані наступні консультаційні послуги із підготовки: технічної презентації по продукту Оптиген "Стратегії годівлі корів в умовах 2013 року - приклади успішного використання Оптигену"; раціон роздою на 35 літрів - з повною заміною соняшника Оптигеном; комбікорм для роздою з Оптигеном на 18,5 %СП-6,81 МДж NEL.; раціону раннього сухостою на 13% сирого протеїну з Оптигеном; раціону з роздою на 30 літрів з Оптигеном та низькокалорійним силосом; раціону пізнього сухостою з Оптигеном на 12,6%СП-6,13 МДж NEL.; високоенергетичного комбікорму з Оптигеном на 21%СП-7,19 МДж NEL; білково-мінеральної добавки з Оптигеном та бардою на ЗО %СП-8МДж NEL; презентації по продукту Оптиген "Підвищення споживання корму з Оптигеном"; раціону роздою з солодовими ростками, Оптигеном та Елевейтом; комбікорму на 21%СП-7,8МДж NEL з Оптигеном та екструдованою соєю; раціону роздою під сінаж 31%СР-16%СП з Оптигеном та Елевейтом; комбікорму на 18,7%СП-6,81МДж NEL з Оптигеном; комбікорму для телиць 22%СП з Оптигеном та Елевейтом; раціону сухостою на 11 кгСР-14%СП з Оптигеном; технічної презентації (інформаційно-технічних листівок) по продукту Оптиген; Сел-Плекс, Елевей Фарм Пак; раціонів комбікормів для роздоїв, кормосумішів, з продуктами Оптигеном, Елевейтом, Біо-Мосом; білково-мінеральних добавок з Оптигеном, Елевейтом, Біо-Мос; презентацій по продуктам Біо-Мос, Елевей, Мікосорб, Оптиген, Сел-Плекс; раціону телиць 7 місяців і старше - з Елевейтом; раціону для корів першої половини лактації - з Оптигеном; кормосушів для телиць до 6 місяців з Елевейтом; раціону для телиць 3-6 місяців з Оптигеном; БВМД для телят 10% з Елевейтом; раціону новотільних корів з Оптигеном; раціону корів на 30 кг. молока з Оптигеном; раціону телиць понад 13 місяців з Оптигеном та Елевейтом; високоенергетичного комбікорму з своєю єкструдованою Оптигеном; комбікорму з Оптигеном під сінаж 16% СП 7,42 Мдж NEL; раціону комбікорму роздою з єкструдованою соєю та Оптигеном; рац
Також, ДП "Оллтек-Україна" є постачальником кормових добавок іноземного виробництва, таких як: Оллзайм ССФ, Актиген, Біо-Мос, ДЕМП, Біоплекс Сов формула, Елевейт Фарм Пак, Мікосорб, Мікосорб А+, Оптиген, Сел-Плекс, Сел-Плекс 2300, Сил Олл, які використовуються в годівлі свійських тварин (свиней, корів, кіз, птиць і т.д.).
Вищевказані кормові добавки позивач закуповує у нерезидентів Компанія "Fll-Technoloqy (Ireland) Limited"Компанія "Alltech, Inc", Компанія "Biotal LTD", які здійснюють виготовлення цих кормових добавок.
За наведених обставин, суди попередніх інстанцій висловили позицію, що послуги надані ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 безпосередньо використовуються ДП "Оллтек-Україна" у власній господарській діяльності за допомогою яких, останній може повноцінно задовольнити вимоги покупців кормових добавок, які реалізує Компанія та збільшувати свій прибуток.
Розглянувши обставини щодо віднесення ДП "Оллтек-Україна" вартості придбаних консультаційних послуг у Компанії Alltech, Inc до складу інших витрат та податкового кредиту, на підставі матеріалів справи судами встановлено, що між позивачем та Компанією Alltech, Inc укладено договір про надання консультаційних послуг, відповідно до якого Підприємство (Позивач) доручає Виконавцю, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню послуг своїх співробітників чи залучених працівників Підприємству.
Відповідно до умов Договру, сума оплати за послуги Виконавця за цим Договором встановлюється виходячи з суми прямих витрат Виконавця на утримання Консультантів (яка включає, але не обмежується, сумами фактично сплаченими чи нарахованими в оплату роботи Консультантів та сумами, що сплачуються як різні види компенсацій у зв`язку з відрядженням, а також сумами інших витрат Виконавця на Консультантів, включаючи відрахування до фондів соціального страхування, пенсійного фонду і т.п. витрат), плюс компенсація Виконавцю за адміністрування роботи за цим Договором в розмірі 10 відсотків від зазначеної вище суми прямих витрат Виконавця до Консультантів.
Виходячи з попередніх розрахунків, Сторони оцінили вартість послуг Виконавця за цим договором у розмірі 35 000,00 доларів США на рік.
Договір набирає чинності з дати підписання та діє протягом трьох календарних років.
На виконання умов вказаного договору сторонами виписано акти прийому-передачі виконаних робіт на загальну суму 584180,09грн.
На підтвердження факту надання послуг за вказаним договором позивачем до матеріалів справи надано, запрошення кваліфікованих спеціалістів з різних країн світу; квитки на літак, згідно яких вищевказані спеціалісти прибули до України; кошториси затрат на приїзд консультантів; документи, які підтверджують бронювання номерів у готелях України, в яких проживали відповідні спеціалісти; платіжні доручення про сплату вартості консультаційних послуг на загальну суму 584180,00грн.
Отже, враховуючи наведене в сукупності, суди дійшли висновку, що наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують факти здійснення господарських операцій та підтверджують витрати, які здійснено позивачем при проведенні своєї господарської діяльності з Компанією Alltech, Inc.
Доводи касаційної скарги висновки судів попередніх інстанцій не спростовують. Фактично аргументи, наведені в касаційній скарзі, обґрунтовані тільки посиланням на обставини, викладені в акті перевірки. Ці обставини були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій з дослідженням в судовому процесі доказів, на підставі оцінки яких судами зроблено правильні висновки щодо їх необґрунтованості. Оцінка доказів судами попередніх інстанцій, на підставі якої суди встановили обставини у цій справі, відповідає правилам оцінки доказів, визначених статтею 90 КАС України, зокрема правилу оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.
Крім того, обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки податкового органу про порушення позивачем норм законодавства.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У касаційній скарзі висновки судів попередніх інстанцій відповідачем не спростовані, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як визначено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 52, 344, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -