Постанова
Іменем України
23 червня 2021 року
м. Київ
справа № 757/4248/21-к
провадження № 51-1820 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Анісімова Г. М., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Гановської А. М.,
прокурора Носенка Д. В.,
захисників Мазалова А. М., Федорчука О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020000000000855 від 09.09.2020 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2021 року задоволено частково скаргу адвоката Мазалова А. М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 та скасовано повідомлення про підозру від 28.10.2020 року ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020000000000855 від 09.09.2020 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 17 березня 2021 року апеляційну скаргу прокурора на вищезазначену ухвалу слідчого судді повернув апелянту на підставі п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, як таку що не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.
Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду
і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає неправильним та таким, що не відповідає позиції Верховного Суду, яка викладена в ухвалі від 25 серпня 2020 року у справі № 757/32221/20-к, висновок апеляційного суду про підсудність апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2021 року Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду України. Зазначає, що апеляційним судом порушено вимоги законодавства України щодо гарантування кожному права на справедливий судовий розгляд, вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом та доступу до правосуддя. Крім цього вказує, що підсудність кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020000000000855 від 09.09.2020 року, правильно визначена за органами Національної поліції України з урахуванням вимог ч. 5 ст. 216 КПК України та ст. 80 Закону України "Про Національну поліцію".
В запереченнях захисник Федорчук О. В., виклавши відповідні мотиви, просить відмовити прокурору у задоволенні касаційної скарги.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.
Захисники Мазалов А. М. та Федорчук О. В., посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просили ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та викладені у скарзі доводи, касаційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, окрім іншого,істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції послався на те, що слідчим суддею підозру скасовано у зв`язку з непідслідністю кримінального провадження органам Національної поліції України, і зроблено висновок про його підслідність Національному антикорупційному бюро України, а тому вважав, що розгляд апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2021 року відноситься до підсудності Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України.
Разом з тим, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК України суд апеляційної інстанції - це відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду - стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Таким чином, з урахуванням наведених вище положень кримінального процесуального закону, повертаючись до обставин даного провадження, слід зазначити, що оскільки скарга вирішувалася слідчим суддею місцевого суду загальної юрисдикції, то переглядати його в апеляційному порядку має відповідний апеляційний суд загальної юрисдикції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції.
Крім того, при оскарженні рішення суду першої інстанції у відповідний суд апеляційної інстанції мають враховуватися правила територіальної юрисдикції, а не підслідність кримінального провадження. Аналогічна правова позиція була викладена в ухвалі Верховного Суду від 25 серпня 2020 року (справі № 757/32221/20-к, провадження № 51-3910впс20).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку, що апеляційна скарга прокуроране підлягає розгляду в цьому суді, а тому допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК Україниє підставою для його скасування.
Разом з тим, доводи касаційної скарги прокурора щодо правильності визначення підслідності цього кримінального провадження за органами Національної поліції України є передчасними та відповідно задоволенню не підлягають, так як предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги.
За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого суду слід урахувати викладене та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд