Постанова
Іменем України
24 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 677/978/18
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4820/76/21
Провадження № 51 - 1976 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Чагарного М.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018240170000137 від 24 березня 2018 року, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красилова Хмельницької області, громадянина України, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2020 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 21 січня 2021 року щодо нього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 березня
2020 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 286 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 6 800 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 : на користь неповнолітнього потерпілого
ОСОБА_2 в особі його законного представника ОСОБА_3 15 000 гривень на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 18 912 гривень 76 копійок на відшкодування матеріальної шкоди; на користь ОСОБА_3 13 669 гривень
08 копійок на відшкодування матеріальної шкоди; на користь держави 3 003 гривні процесуальних витрат за проведення судової експертизи.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 23 березня 2018 року приблизно о 14 годині 07 хвилин, керуючи автомобілем марки "Renault 19" державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі вул. Грушевського в м. Красилові Хмельницької області в напрямку перехрестя доріг вул. Грушевського та вул. Перемоги в крайній правій смузі руху, порушив вимоги пунктів 9.2.б), 9.4, 10.1, 10.3, 10.4 Правил дорожнього руху, навпроти будинку № 64а по вул. Грушевського розпочав виконувати маневр повороту ліворуч, не менше як за 50-100 метрів до початку маневру не подав сигнал покажчиком повороту, різко змінивши напрямок руху, скерував автомобіль ліворуч, перетинаючи другу смугу руху та намагаючись виконати маневр розвороту не з крайнього лівого положення, не переконався, що цей маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, проявив неуважність, не надав переваги мотоциклу марки "Spark" моделі SP150R-24, під керуванням ОСОБА_2, який рухався в крайній лівій смузі в попутному напрямку, що призвело до зіткнення зазначених транспортних засобів. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Порушення ОСОБА_1 зазначених правил безпеки дорожнього руху знаходилися у причино-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та настанням наслідків.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 змінено, виключено з мотивувальної частини вироку посилання на грубу необережність потерпілого ОСОБА_2, який взяв транспортний засіб без дозволу власника і керував ним в порушення п. 2.1.а) ПДР без посвідчення водія.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо нього, а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 КПК України. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, зазначає про незаконність та необґрунтованість оскаржених судових рішень. Вважає, що саме дії водія ОСОБА_2 перебувають у прямій залежності з настанням наслідків, а його дії не призвели до дорожньо-транспортної пригоди. Указує на те, що повноваження прокурорів та слідчих у кримінальному провадженні не підтверджено відповідними процесуальними документами. Зазначає про суперечності в кримінальному провадженні щодо транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2, а тому вважає недопустимим доказом висновок експерта від 18 червня 2018 року № 10.4/10.1-0177/19. Вважає також недопустимим доказом висновок судово-медичної експертизи від 11 травня 2018 року від № 45, оскільки її проведено без присутності ОСОБА_2 та без медичної документації, отриманої в передбаченому законом порядку. Засуджений стверджує, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив усіх доводів його апеляційної скарги, не дослідив повторно обставини, встановлені під час кримінального провадження, за наявності до того підстав не закрив кримінальне провадження.
Заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, відповідає встановленим обставинам та підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом першої інстанції доказами.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 суд першої інстанції у вироку обґрунтовано послався, у тому числі, на: показання самого засудженого
ОСОБА_1, який не заперечував факту дорожньо-транспортної пригоди за його участю на власному автомобілі та потерпілого на мотоциклі; на показання потерпілого ОСОБА_2 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої він отримав перелам правого стегна, зауваживши, що він рухався по автодорозі у лівій смузі руху, а автомобіль марки "Рено" рухався попереду в правій смузі і раптово здійснив поворот ліворуч, він застосував екстрене гальмування, однак зіткнення уникнути не зміг; на показання свідка ОСОБА_5, який рухався по автодорозі в правій смузі руху позаду автомобіля ОСОБА_1 і був очевидцем події; на показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтвердили факт дорожньо-транспортної пригоди; на показання свідка ОСОБА_8 - слідчого, який у складі слідчо-оперативної групи проводив огляд дорожньо-транспортної пригоди.
Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку на дані, які містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23 березня 2018 року, у якому зафіксовані дані дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі, сліди гальмування мотоцикла. Свідок ОСОБА_9, який брав участь у зазначеному огляді як понятий, у судовому засіданні підтвердив факт проведення за його участю замірів, серед яких і гальмівний шлях мотоцикла.
Доводи щодо суперечностей у зазначеному протоколі були предметом перевірки судом апеляційної інстанції шляхом безпосереднього дослідження як самого змісту цього доказу, так і судового провадження за клопотанням слідчого ОСОБА_8 про арешт майна.
Доводи касаційної скарги про недопустимість висновків судових експертиз є безпідставними.
Суд безпосередньо дослідив та обґрунтовано врахував висновок судово-медичної експертизи від 11 травня 2018 року № 45 про характер, механізм утворення та тяжкість виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, який в судовому засіданні підтримав експерт ОСОБА_10, зауваживши, що слідчим для дослідження було надано медичну карту № 2662 ОСОБА_2 з Хмельницької міської дитячої лікарні. На підтвердження дотримання процесуального порядку отримання медичної документації стороною обвинувачення надано суду відповідні процесуальні документи, які були безпосередньо дослідженні судом першої інстанції. Так, згідно з листом головного лікаря КП "Хмельницька міська дитяча лікарня" від 15 січня
2020 року до установи звертався слідчий ОСОБА_8 із запитом на отримання історії хвороби ОСОБА_2 для проведення судово-медичної експертизи, медична документація була видана особисто слідчому. Зазначені обставини щодо отримання медичної документації та передачі її на дослідження в суді першої інстанції також підтвердив свідок ОСОБА_8 .
Судом також досліджено та враховано висновок комплексної судової інженерно-транспортної експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди від 18 червня 2018 року № 10.4/10.1-0177:18, згідно з яким у заданій дорожній обстановці водій автомобіля марки "Renault 19" ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до технічних вимог пунктів 9.2.б), 9.4, 10.1, 10.3, 10.4 Правил дорожнього руху. Зазначену експертизу призначено у передбаченому законом порядку і на дослідження були надані матеріали кримінального провадження
№ 12018240170000137 з усіма зафіксованими вихідними даними та транспортні засоби, які були учасниками дорожньо-транспортної пригоди.
Судом також перевірено версію захисту про обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, оцінено показання ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_1 перед виконанням маневру увімкнув покажчик повороту і після зупинки автомобіля до зіткнення з мотоциклом пройшло 4 секунди, яку судом спростовано з наведенням відповідних мотивів.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 286 ч. 1 КК України. При цьому всім наявним доказам суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Що стосується доводів касаційної скарги про неналежне підтвердження повноважень прокурорів та слідчих у кримінальному провадженні, то вони є необґрунтованими та не відповідають матеріалам кримінального провадження. Такі доводи були перевіренні апеляційним судом, з цього питання прийняте відповідне мотивоване рішення про їх безпідставність з наведенням обґрунтування такого рішення.
При цьому апеляційний суд послався на наявні у кримінальному провадженні документи щодо повноважень прокурорів та слідчих у цьому провадженні та дав їм відповідну оцінку.
Так, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12018240170000137 слідчими є ОСОБА_8, Мазур О.С. та
Галазюк О.В., а прокурорами - Лелюк Т.В., Подворний М.В. та Шибінський А.В.
Відповідно до постанови заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури процесуальне керівництво у кримінальному провадженні
№ 12018240170000137 покладено на прокурорів Лелюка Т.В., Подворного М.В. та Шибінського А.В.
Стороною обвинувачення суду також були надані та судом безпосередньо дослідженні скріншот з Єдиного реєстру досудових розслідувань про рух кримінального провадження № 12018240170000137 та уповноважених у цьому провадженні осіб, доручення заступника начальника Красилівського ВП про проведення досудового розслідування від 24 березня 2018 року.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені у них доводи, у тому числі доводи ОСОБА_1 про незаконність засудження ОСОБА_1 та наявність підстав для закриття кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неналежне підтвердження повноважень прокурорів та слідчих у кримінальному провадженні, суперечність та недопустимість доказів, неправильне вирішення цивільного позову, визнав їх безпідставними, мотивувавши своє рішення та зазначивши підстави, з яких апеляційну скаргу обвинуваченого визнано необґрунтованою.
За доводами касаційних скарг апеляційний суд перевірив встановлені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального провадження та за наслідками такої перевірки прийняв рішення про виключення посилання на грубу необережність потерпілого ОСОБА_2, який взяв транспортний засіб без дозволу власника і керував ним в порушення п. 2.1.а) ПДР без посвідчення водія, обґрунтувавши його з наведенням відповідних мотивів.
Із журналів судових засідань від 03 грудня 2020 року, 21 січня 2021 року та аудіозапису цих судових засідань, який міститься на технічному фіксації кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Тимофіїв А.П. заявили клопотання про дослідження судового провадження за клопотанням слідчого ОСОБА_8 про арешт майна з метою повної та належної перевірки доводів апеляційної скарги про суперечності в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23 березня 2018 року, яке було задоволено, та судом апеляційної інстанції безпосередньо досліджено зміст протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23 березня
2018 року та зазначеного судового провадження № 686/6306/18. Клопотань в порядку, передбаченому ст. 404 ч. 3 КПК України, про дослідження інших доказів з наведенням відповідного обґрунтування ні ОСОБА_1, ні його захисник не заявляли. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини
ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, та правильність кваліфікації його дій.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог статей 10, 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.
Підстав, передбачених ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 не встановлено.
Покарання, призначене ОСОБА_1, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.
За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 та скасування судових рішень щодо нього не знаходить.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд