1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

22 червня 2021 року

м. Київ

справа № 932/13871/20

провадження № 51-1070км21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Слинька С. С.,

суддів Марчука О. П., Матієк Т. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Гапон С. А.,

прокурора Нескородяного А. М.,

захисника Бесчасової Д. О. (в режимі відеоконференції),

розглянув у судовому засіданні матеріали за клопотанням слідчого слідчого відділення Дніпровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020040030002140

за касаційною скаргою захисника Бесчасової Д. О. в інтересах цього підозрюваного на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року про відмову

в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги

на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

від 22 січня 2021 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ухвалою

від 22 січня 2021 року частково задовольнив клопотання слідчого, погоджене

з прокурором, та застосував щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 лютого 2021 року включно з визначенням застави

у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 408 600 грн.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 04 лютого 2021 року, керуючись п. 4 ч. 3

ст. 399 КПК України, відмовив захиснику Бесчасовій Д. О. у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернув їй апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, оскільки скаргу було подано після закінчення строку

на апеляційне оскарження і суд за заявою особи не знайшов підстав для поновлення такого строку.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник, указуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що 22 січня 2021 року було проголошено резолютивну частину ухвали, тоді як повний текст цього рішення вона отримала лише 27 січня 2021 року

у відповідь на свою заяву від 26 січня цього ж року та вже через два дні, а саме

29 січня 2021 року, подала апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Наголошує, що відсутність повного тексту судового рішення тягне за собою необізнаність про мотиви, з яких суд виходив під час постановлення такого рішення, та не дозволяє обґрунтувати свою думку з приводу незгоди з висновками суду, що унеможливило подачу апеляційної скарги

у встановлений строк. Вважає, що суд апеляційної інстанції, не врахувавши очевидних фактів на користь поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, безпідставно відмовив у його поновленні та повернув апеляційну скаргу.

Позиції учасників судового провадження

Захисник у судовому засіданні просила задовольнити її касаційну скаргу.

Прокурор, указуючи на безпідставність доводів касаційної скарги захисника, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, як передбачено частинами 2, 3

ст. 395 КПК України, подається протягом 5 днів із дня її оголошення, а для особи,

яка перебуває під вартою, - в цей же строк із моменту вручення копії судового рішення.

Частиною 3 ст. 395 цього Кодексу встановлено винятки із загального правила щодо початку обчислення строку оскарження ухвал слідчого судді, за яким відлік п`ятиденного терміну починається не з дня їхнього оголошення, а з дня отримання заінтересованою особою копії судового рішення. Зазначений порядок стосується лише тих осіб, без виклику яких було постановлено ухвалу слідчого судді, яку вони оскаржують.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК України визначено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження й особа,

яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Згідно зі ст. 117 КПК України пропущений з поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти лише ті обставини, які були

чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи,

що подала заяву про перегляд судового рішення, пов`язані дійсно з істотними перешкодами чи труднощами, які унеможливлювали або ускладнювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ухвалою від 22 січня 2021 року, частково задовольнивши клопотання слідчого, погоджене з прокурором, застосував щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 лютого 2021 року включно та визначив заставу в розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 408 600 грн.

При цьому захисник Бесчасова Д. О. та підозрюваний ОСОБА_1 були присутніми в судовому засіданні під час розгляду вищевказаного клопотання.

Того ж дня, керуючись положеннями ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя склав та оголосив резолютивну частину ухвали. Повний текст рішення було оголошено

25 січня 2021 року.

01 лютого 2021 року захисник Бесчасова Д. О. в інтересах підозрюваного

ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2021 року.

У апеляційній скарзі, крім іншого, просила про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, оскільки копію його повного тексту вона отримала за своєю заявою лише 27 січня 2021 року, що, на її переконання, свідчило про поважність пропуску такого строку.

Дніпровський апеляційний суд, керуючись положеннями статей 395, 399 цього Кодексу, ухвалою від 04 лютого 2021 року відмовив захиснику в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 22 січня 2021 року та повернув апеляційну скаргу.

При цьому суд зазначив, що скаргу подано з пропуском установленого процесуальним законом строку, а доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, не підтверджують неможливості скористатися правом на оскарження ухвали

у визначений законом строк.

Проте, на думку колегії суддів касаційного суду, рішення апеляційного суду

є передчасним.

Відповідно до матеріалів провадження копію ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2021 року захисник отримала

27 січня 2021 року.

Разом із тим з огляду на положення п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі особа, яка її подає, має вказати про свої вимоги та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Апеляційний суд, розглядаючи клопотання про поновлення строку, належним чином не перевірив та не проаналізував доводів захисника стосовно того, що 22 січня

2021 року було проголошено лише резолютивну частину ухвали слідчого судді і

відсутність повного тексту перешкодила останній подати апеляційну скаргу

з належним обґрунтуванням відповідно до вимог КПК України.

За висновком про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 27 травня 2019 року в справі № 461/1434/18, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення вказане

за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

Однак, в оскарженій ухвалі апеляційний суд, обґрунтовуючи прийняте рішення, послався на те, що захисник разом із підозрюваним були присутніми в судовому засіданні 22 січня 2021 року під час оголошення вступної і резолютивної частин ухвали слідчого судді, а тому строк подачі апеляційної скарги, в тому числі,

для захисника, враховуючи положення процесуального закону та вищевикладену правову позицію об`єднаної палати Верховного Суду, обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. З огляду на це, захисник, як зазначено

в ухвалі, звернувшись до суду з апеляційною скаргою 01 лютого 2021 року, пропустила установлений процесуальним законом строк на апеляційне оскарження та не вказала обґрунтованих підстав для його поновлення.

Із наведеним твердженням апеляційного суду колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується та вважає, що суд, формально зазначивши, що захисник не навела достатніх підстав, які перешкоджали їй вчасно подати апеляційну скаргу, дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку.

Таким чином, під час розгляду провадження суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно

до приписів п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для його скасування.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню

з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати викладене та ухвалити обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд


................
Перейти до повного тексту