Постанова
Іменем України
29 червня 2021 року
м. Київ
справа № 466/2887/20
провадження № 61-3928св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Управління поліції охорони у Львівській області,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 червня 2020 року у складі судді Баєвої О. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління поліції охорони у Львівській області, третя особа - ОСОБА_2, про захист прав споживача, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 01 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та Управлінням державної служби охорони при УМВС України у Львівській області в особі Галицького ВДСО в м. Львові укладено договір № 01-1852 про централізовану охорону майна в житлових приміщеннях громадян підрозділом Державної служби охорони при МВС України за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначав, що 27 червня 2008 року між ОСОБА_2 та Управлінням державної служби охорони при УМВС України у Львівській області в особі Галицького ВДСО в м. Львові підписано додаток № 1 до договору про вартість охорони квартири з 01 серпня 2008 року в сумі 99 грн.
01 травня 2011 року між ОСОБА_2 та Управлінням державної служби охорони при УМВС України у Львівській області в особі Галицького ВДСО в м. Львові підписано додаток № 1 до договору про вартість охорони квартири з 01 травня 2011 року в сумі 110 грн.
З0 листопада (без року) на підставі довіреності НАМ 354859 позивач підписав угоду про заміну сторони в договорі з охорони на Управління поліції охорони у Львівській області.
01 червня 2016 року на підставі довіреності НАМ 354859 між ОСОБА_1 та Управлінням поліції охорони в м. Львові було підписано додаток № 1 до договору про вартість охорони квартири з 01 червня 2016 року в сумі 187 гривень.
Посилався на те, що 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся у відділення "Приватбанку" для зупинення регулярного платежу з його пенсійної картки за послуги охорони квартири, де йому надали виписку за весь 2019 рік по всіх регулярних платежах. Ознайомившись із випискою, він побачив суми у 300 грн та 350 грн, які списувались на рахунок Управління поліції охорони в м. Львові.
09 січня 2020 року ним та третьою особою ОСОБА_2 було зареєстровано вимогу щодо відновлення охорони або ж повернення трьох ключів та перерахування надмірно сплачених коштів в сумі 3 216,3 гривень на картковий рахунок.
Вважав, що відповідач заподіяв йому майнової шкоди у розмірі 7 527,26 грн, з яких 3 216,30 грн - списання коштів з його карткового рахунку за охорону квартири, 400 грн - виготовлення ключів та 3 910,96 грн - витрати на медикаменти.
Стверджував, що зазнав моральної шкоди, оскільки, виходячи з квартири він постійно переживає, чи не залізли у його помешкання крадії. Такі переживання призвели до розладів його здоров`я, у зв`язку із чим він був вимушений звертатися за медичною допомогою. Відтак, оцінив спричинену йому моральну шкоду у розмірі 1 100 000 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Управління поліції охорони у Львівській області на його користь 7 527,26 грн майнової шкоди та 1 100 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 26 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 не є стороною договору № 01-1852 від 01 квітня 2018 року про централізовану охорону майна в житлових приміщеннях, який було укладено між ОСОБА_2 та Управлінням державної служби охорони при УМВС України у Львівській області в особі Галицького ВДСО в м. Львові; ОСОБА_2 не зверталася до суду за захистом свої порушених чи оспорюваних прав, відтак, вона не вважає, що відповідачем - Управлінням поліції охорони у Львівській області, при наданні послуг з охорони квартири АДРЕСА_2, були порушені її права.
Районний суд зазначив, що оскільки ОСОБА_1 не є стороною договору, його права не є порушеними, отже, не підлягають захисту в судовому порядку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 26 червня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 є обґрунтованими, отже, скасуванню не підлягають.
Апеляційний суд зазначив, що при наявності укладеного договору про надання послуг з охорони квартири АДРЕСА_2 з ОСОБА_2, проплата ОСОБА_1 платежів за надані послуги не може бути підставою для визнання його споживачем за укладеним з ОСОБА_2 договором про надання послуг з охорони квартири в розумінні положень Закону України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що 04 листопада 2020 року ним було заявлено відвід колегії суддів Львівського апеляційного суду у складі суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Приколоти Т. І.
Клопотання про заявлений ним відвід було розглянуто у судовому засіданні 09 листопада 2020 року, проте дата на відповідній ухвалі зазначена 06 листопада 2020 року.
Вважає, що заявлений ним відвід колегії суддів є обґрунтованим, оскільки судді визнали, що користуються послугами відповідача, отже, є конфлікт інтересів.
Посилається на те, що у відзиві на позовну заяву відповідачем визнано, що стороною договору про централізовану охорону майна є відповідач та позивач, а суди попередніх інстанцій безпідставно не взяли цей факт до уваги.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачено пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме: судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України, зокрема: в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими; суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2021 року Управління поліції охорони у Львівській області подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що доводи заявника є необґрунтованими, задоволенню не підлягають, отже, оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.
Посилається на те, що наявність у позивача довіреності на представництво інтересів ОСОБА_2 не означає, що він є стороною договору.
Вважає, що підстави для задоволення позову та відшкодування майнової та моральної шкоди відсутні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2021 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та Управлінням державної служби охорони при УМВС України у Львівській області в особі Галицького ВДСО в м. Львові було укладено договір № 01-1852 про централізовану охорону майна в житлових приміщеннях громадян підрозділом Державної служби охорони при МВС України за адресою: АДРЕСА_1 .
27 червня 2008 року між ОСОБА_2 та Управлінням державної служби охорони при УМВС України у Львівській області в особі Галицького ВДСО в м. Львові підписано додаток № 1 до договору про вартість охорони квартири, що з 01 серпня 2008 року становить 99 грн на місяць.
01 травня 2011 року між ОСОБА_2 та Управлінням державної служби охорони при УМВС України у Львівській області в особі Галицького ВДСО в м. Львові підписано додаток № 1 до договору про вартість охорони квартири з 01 травня 2011 року в розмірі 110 грн.
Згідно з додатком № 1 до договору від 01 квітня 2008 року № ГАЛ -1852 "Розрахунок вартості охоронних послуг по договору" зі споживачем послуг за договором ОСОБА_2 погоджено вартість послуг з охорони квартири за адресою: АДРЕСА_1 з 01 червня 2016 року в розмірі 187 гривень.
Надалі жодних змін до договору від 01 квітня 2008 року № ГАЛ -1852 щодо вартості послуг охорони сторонами договору не вносилося.
23 грудня 2019 року відповідач припинив надання послуг за договором у зв`язку з переходом УПО з телефонного зв`язку на радіозв`язок. Споживача послуг за договором від 01 квітня 2008 року № ГАЛ -1852 повідомлено про необхідність придбання для встановлення в квартирі нової системи сигналізації нового комунікатора вартістю 3 200 грн та оплату робіт по його монтажу.
26 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся у відділення "Приватбанку" для зупинення регулярного платежу за послуги з охорони квартири з його пенсійної картки, та йому було надано виписку за 2019 рік по всіх регулярних платежах, які проводилися з його картки.
Відповідно до копій квитанцій, які знаходяться в матеріалах справи ОСОБА_1 оплачував послуги з охорони квартири з січня 2018 року до березня 2019 року щомісячно в розмірі 300 грн, а з квітня 2019 року до грудня 2019 року у розмірі 350 грн.
09 січня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали Начальнику УПО у Львівській області заяву про невідкладне відновлення охорони квартири АДРЕСА_2 . У випадку невідновлення охорони просили повернути три ключі (два від будинку та один від горища) та перерахувати в триденний строк на картковий рахунок ОСОБА_1 у ПАТ "Приватбанк" 3 216,3 гривень зайво списаних коштів за надані послуги з охорони, починаючи з січня 2018 року.
Листом Управління поліції охорони у Львівській області Центр технічної охорони від 03 лютого 2020 року № 178/43/33/02-2019 (у відповіль на звернення ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 09 січня 2020 року) ОСОБА_1 повідомлено про прийняте рішення про підключення охоронної сигналізації у квартирі АДРЕСА_2 до головного ПЦС ЦТО УПО Львівської області.
Тобто, вимоги позивача в частині перерахування в триденний строк на його картковий рахунок ( ОСОБА_1 ) у ПАТ "Приватбанк" 3 216,3 гривень зайво списаних коштів за надані послуги з охорони, починаючи з січня 2018 року, відповідачем не були виконані.