ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/1865/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О.В.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 (особа, яка зверталась з апеляційною скаргою)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі
за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації
до Dionna Commerce Ltd.,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
2) Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
3) Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва",
4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгбуднерухомість",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київська міська рада,
про витребування майна з чужого володіння та скасування записів,
1. Короткий зміст судових рішень у справі
1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/1865/18 позов задоволено частково.
Витребувано нежитлове приміщення №43, за адресою: АДРЕСА_1 з володіння Компанії Діонна Комерс Лтд. Dionna Commerce Ltd. (реєстраційний номер 196452, кімната 1, 2-й поверх, Саунд енд Вінж Хаус, Френсіс Рейчел Стр., м.Вікторія, Мае, Сейшельські острови).
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 скасувати та постановити нове, яким у позові відмовити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, на підставі частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано апелянту строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали та роз`яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто. В ухвалі вказано на необхідність подати докази направлення (квитанція та опис вкладення у цінний лист) копії апеляційної скарги іншим учасникам справи та заяву, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі № 910/1865/18 повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019. Ухвала аргументована тим, що 06.01.2021 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, в обґрунтуванні вказаної заяви скаржник зазначає, що про існування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 про залишення апеляційної скарги без руху дізнався лише 05.01.2021 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Однак ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 апелянту направлено за вказаною ним в апеляційній скарзі адресою (03142.м. Київ, вул. Василя Стуса, 7), проте вказане відправлення повернулось з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується відміткою у повідомленні про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 04116 32504713. За таких обставин, днем вручення ухвали суду є 30.11.2020, отже недоліки апелянт, мав усунути у строк до 10.12.2020. Беручи до уваги, що у встановлений судом термін скаржником до 10.12.2020 недоліки апеляційної скарги не були усунені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі частини 4 статті 174 та частини 2 статті 260 ГПК України.
3. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
3.1. Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі № 910/1865/18, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скаржник стверджує, що апеляційний господарський суд безпідставно повернув апеляційну скаргу та не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.08.2020 у справі № 924/688/19 щодо продовження процесуальних строків під час дії карантину.
Заявник зауважує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 30.03.2020 N 540-ІХ (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)".
На момент розгляду апеляційної скарги карантин, запроваджений через пандемію коронавірусу СОVID-19, не був скасований. При цьому строки, визначені статтями, а також інші процесуальні строки продовжуються автоматично на строк дії такого карантину відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, яким також передбачено, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).
Таким чином, суд апеляційної інстанції не врахував зазначених положень законодавства та повернув апеляційну скаргу без надання можливості усунути її недоліки у процесуальні строки, продовженні у зв`язку із введенням на всій території України карантину.
4.1. Позиція Верховного Суду
4.2. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
4.3. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
4.4. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
4.5. Основним доводом касаційної скарги є те, що суд апеляційної інстанції не врахував положення законодавства якими продовжено процесуальні строки на час дії карантину.
Колегія суддів вважає неспроможним посилання скаржника про порушення судом пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, оскільки він помилково не звернув увагу на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, редакція якого почала діяти з 17.07.2020, пунктом 1 розділу 1 викладено пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викласти у такій редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".
Відповідно до розділу 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Наведеним спростовуються доводи заявника про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми права під час ухвалення оскаржуваного рішення. Крім того, Верховний Суд не може взяти до уваги посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 25.08.2020 у справі 924/688/19, оскільки у зазначеній справі апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу ухвалою від 09.07.2020, тобто під час дії іншої редакції пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 910/9621/20.
4.6. Водночас колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 260 ГПК України, яка є відсилочною, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174.
За змістом частини четвертої статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За змістом викладених норм загальне правило передбачає, що неусунення заявником недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, про які вказано в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, має наслідком повернення апеляційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною четвертої цієї статті ГПК України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Аналогічне правило передбачене пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, у разі, якщо апеляційний суд встановить (згідно з ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху) такий недолік апеляційної скарги як недотримання її заявником положень статті 255 ГПК України (а саме подання апеляційної скарги після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу) без порушення особою, яка її подала, питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, то особа (скаржник) на вимогу суду в ухвалі про залишення скарги без руху протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Однак, якщо скаржник на вимогу суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не подасть заяву про поновлення строку або вказані скаржником підстави (нові підстави) для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, то суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Аналогічне правило встановлене пунктом 4 частини першої статті 260 ГПК України.
Зазначений правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 20.05.2021 у справі № 909/912/20, прийнятій після подання касаційної скарги, а тому колегія суддів на підставі частини 4 статті 300 ГПК України вважає за необхідне врахувати його під час розгляду касаційної скарги.
У справі № 910/1865/18 апеляційний господарський суд залишаючи без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказав на необхідність зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. Водночас в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 зазначено, що у встановлений судом строк скаржник зазначено не зробив, внаслідок чого суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу.
Однак колегія суддів не погоджується із рішенням апеляційного суду про повернення апеляційної скарги оскільки у разі залишення апеляційної скарги без руху з визнанням при цьому неповажними наведених у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причин пропуску цього строку, неподання скаржником у встановлений цією ухвалою строк заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших підстав для поновлення цього строку; апеляційному суду належало застосувати положення частини четвертої статті 260 ГПК України та відмовити у відкритті апеляційного провадження на оскаржуване ним рішення суду першої інстанції на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
Зважаючи на неправильні висновки суду в ухвалі від 25.02.2021 у справі № 910/1865/18, які зроблені з порушенням норм процесуального права, Верховний Суд вважає необхідним змінити резолютивну частину оскаржуваної ухвали апеляційного суду, відмовивши у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/1865/18.