ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 1/Б-294
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі: Кредитора (представники ГУ ДПС у Тернопільській області - Марущак П.О. (дов. № 14424 від 15.06.2021), Свистун Є.М. (дов. № 2288 від 04.02.2021)
Скаржника (представник ВАТ "Тернопільське об`єднане товариство "Текстерно") - Перунова Т.Г. (дов. № 01/350 від 07.06.2021)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021
у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір"
до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання" Текстерно"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
1. В провадженні господарського суду Тернопільської області перебуває справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно".
1.1. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08.07.2003 введено процедуру розпорядження майном боржника.
1.2. Ухвалою суду першої інстанції від 16.01.2014 у даній справі введено процедуру санації боржника - ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", м. Тернопіль. Процедура санації регулюється положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 19.01.2013.
1.3. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.04.2015 затверджено План санації відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно", що схвалений 03.04.2015 на засіданні комітету кредиторів та схвалений зборами кредиторів ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", а також продовжено строк процедури санації боржника на шість місяців, а саме: до 03.09.2015.
1.4. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.02.2017 затверджено зміни до Плану санації відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно", розглянуті та схвалені 26.01.2017 на зборах комітету кредиторів ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" в Розділі 6 "Погашення вимог кредиторів" в частині продовження строків погашення вимог кредиторів.
1.5. Строк процедури санації боржника неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою від 11.02.2019 до 03 серпня 2019 року.
1.6. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 07.10.2019 клопотання голови комітету кредиторів - представника ТОВ "Торговий дім "Альтаір" Ковальчука С.Я. від 16.07.2019 (вх. №12406 від 16.07.2019) про продовження процедури санації відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" для виконання Плану санації у справі №1/Б-294 задоволено; продовжено процедуру санації відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" на шість місяців до 03 лютого 2020 року.
1.7. 07.08.2020 керуючим санацією ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" подано до Господарського суду Тернопільської області клопотання №01/386 від 07.08.2020 (вх. № 5281 від 07.08.2020) про виключення грошових вимог кредиторів з реєстру вимог кредиторів ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", а саме: грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" в сумі 342277,08 грн, грошові вимоги Служби автомобільних доріг в Тернопільській області в сумі 91707,60 грн, Головного управління ДФС у Тернопільській області в сумі 1 486 266,83 грн (в частині конкурсних вимог), грошові вимоги КП "Тернопільводоканал" в сумі 191 933,77 грн у справі № 1/Б-294.
1.8. Клопотання обґрунтоване тим, що під час процедури санації ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" проведено повне погашення вимог зазначених кредиторів, а відповідно до Методичних Рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, затверджених Наказом Міністерства економіки України №788 від 02.07.2020 ведення реєстру передбачає внесення змін до нього в разі виникнення додаткових зобов`язань боржника в процедурах розпорядженням майном або санації (поточні вимоги) та інших випадках, передбачених чинним законодавством. Внесення цих змін здійснюється за заявою кредиторів або за власною ініціативою розпорядника майна (керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, установленому в розділі ІІІ Методичних рекомендацій.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2020 вказане клопотання керуючого санацією ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" №01/386 від 07.08.2020 було задоволено та виключено з Реєстру вимог кредиторів ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" у справі №1/Б-294 грошові вимоги: - АТ "Укрексімбанк" в сумі 342 277,08 грн; - Служби автомобільних доріг у Тернопільській області в сумі 91 707,60 грн; - Головного управління ДФС у Тернопільській області в сумі 1 486 266,83 грн; - КП "Тернопільводоканал" в сумі 191 933, 77 грн.
При цьому суд першої інстанції послався на норму ч.9 ст.13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вказав, що ведення реєстру вимог кредиторів покладено на арбітражного керуючого.
3. Апеляційний господарський суд із наведеним судовим рішенням місцевого господарського суду не погодився та постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 скасував ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2020 року у справі №1/Б-294.
У задоволенні клопотання керуючого санацією ВАТ Тернопільське об`єднання "Текстерно" №01/386 від 07.08.2020 (вх. № 5281 від 07.08.2020) про виключення грошових вимог кредиторів з реєстру вимог кредиторів ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" у справі № 1/Б-294, а саме: грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" в сумі 342 277, 08 грн, грошові вимоги Служби автомобільних доріг в Тернопільській області в сумі 91 707, 60 грн, Головного управління ДФС у Тернопільській області в сумі 1 486 266,83 грн, грошові вимоги КП "Тернопільводоканал" в сумі 191 933,77 грн відмовив.
3.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у випадку виключення кредиторів з реєстру припиняються повноваження кредиторів та відповідно порушується процедура затвердження звіту керуючого санацією, що може мати негативні наслідки щодо легітимності переходу до інших процедур банкрутства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об`єднання "Текстерно" звернулось до касаційного господарського суду зі скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 просить її скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2020 року у справі №1/Б-294.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржником зазначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а саме п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. На думку скаржника в оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції не застосував норми права у відповідності до наявних висновків Верховного Суду щодо виключення погашених кредиторських вимог з реєстру кредиторських вимог, викладених в постановах Верховного Суду: від 20.06.2018 у справі № 10/Б-1287, від 21.08.2018 у справі №01/1494 (14-01/1494).
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
6. Представником АТ "Укрексімбанк", Головним управлінням ДПС у Тернопільській області (поза межами строку для подання відзиву) подано відзиви на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Провадження у Верховному Суді
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 1/Б-294 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Ткаченко Н.Г., Білоуса В.В. що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 17.03.2021.
8. Ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 1/Б-294 касаційну скаргу ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у даній справі залишено без руху з підстав ненадання суду оригіналу документа про доплату судового збору у розмірі 3 868,00 грн за подання касаційної скарги; надано останньому строк на усунення недоліків, який становив 10 днів з дня вручення вказаної ухвали.
9. 20.04.2021 до суду касаційної інстанції від ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" надійшло клопотання про усунення недоліків, визначених ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.04.2021, в додатках до якої містилося платіжне доручення № 126 від 12.04.2021 про доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 868,00 грн.
10. Ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 1/Б-294 за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у даній справі.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" на 16 червня 2021 року о 12:45 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, виходячи з такого.
8. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
9. Предметом касаційного оскарження у цій справі є правомірність виключення з реєстру вимог кредиторів ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" у справі №1/Б-294 грошових вимог: - АТ "Укрексімбанк" в сумі 342 277,08 грн; - Служби автомобільних доріг у Тернопільській області в сумі 91 707,60 грн; - Головного управління ДФС у Тернопільській області в сумі 1 486 266,83 грн; - КП "Тернопільводоканал" в сумі 191 933, 77 грн, які були задоволені під час проведення процедури санації боржника.
10. Аналіз змісту доводів касаційної скарги ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" свідчить, що останні зводяться до незгоди скаржника із висновками апеляційного господарського суду стосовно відмови у задоволенні клопотання керуючого санацією про виключення грошових вимог кредиторів з реєстру вимог кредиторів ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" у цій справі.
11. Отже, з огляду на зміст предмету судового розгляду, доводів скаржника, висновків судів попередніх інстанцій, необхідним є вирішення питання можливості виключення кредиторських вимог з реєстру вимог кредиторів, погашених у процедурі санації.
12. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
13. Відповідно до ч. 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
14. З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (Далі - Кодекс, КУзПБ).
15. Згідно з ч. 4 "Прикінцевих та перехідних положень" цього Кодексу з дня його введення в дію подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.01.2014 у цій справі введено процедуру санації боржника - ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", строк процедури санації неодноразово продовжувався судом, в останнє ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.10. 2019 року до 03.02.2020 року. На день набрання чинності Кодексу санація не припинена. Отже, провадження у справі регулюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
17. З 19.01.2013 набрала чинності нова редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно п. 11 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом.
18. Судами правильно встановлено, що правовідносини на стадії санації боржника регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції що діяла до 19.01.2013.
19. Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство, в редакції чинній до 19.01.2013, санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово - господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
20. Аналіз приписів частин 1, 4, 6 статті 14 та частини 2 статті 15 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 свідчить про те, що вимоги конкурсних кредиторів, заявлені до боржника у справу про банкрутство, підлягають розгляду на предмет їх обґрунтованості належними та достатніми доказами у попередньому засіданні господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд затверджує реєстр визнаних вимог із визначенням черговості їх задоволення, про що виносить ухвалу, яка є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.
21. За змістом наведеного Закону, реєстр вимог кредиторів виконує дві функції:
1) визначення кількості голосів для проведення зборів кредиторів;
2) облік вимог кредиторів для подальших розрахунків.
22. При цьому, внесення змін до затвердженого місцевим господарським судом реєстру вимог кредиторів допускається виключно за результатами перегляду ухвали попереднього засідання в апеляційному (та касаційному) порядку або за наслідками її перегляду за нововиявленими обставинами, зокрема, з посиланням на встановлені судовими рішеннями в інших справах преюдиційні обставини на предмет дійсності вимог конкурсного кредитора. (Постанова Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 16/89 )
23. Водночас, Закон про банкрутство покладає обов`язок ведення реєстру вимог кредиторів саме на арбітражного керуючого.
24. Так, відповідно до п.5.1 Наказу Мінекономіки від 02.07.2010 №788 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів (чинний), ведення реєстру передбачає внесення змін до нього в разі виникнення додаткових зобов`язань боржника в процедурах розпорядження майном або санації (поточні вимоги) та інших випадках, передбачених чинним законодавством. Порядок унесення змін до реєстру визначений розділом V Методичних рекомендацій, з посиланням на порядок, установлений у розділі ІІІ.
25. Тож, обмеження на внесення змін до реєстру вимог кредиторів, слід розглядати в контексті мети його затвердження та цілей визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дотриманням принципу, за яким не можна витлумачити одну норму Закону таким чином, що її застосування призведе до нівелювання інших його положень або ж створить конфлікт між нормами.
26. Відповідно до частини 8 статті 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про введення процедури санації, ліквідації боржника, внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника.
27. Частинами 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11 статті 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що за п`ятнадцять днів до закінчення санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення санації керуючий санацією зобов`язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і повідомити членів комітету кредиторів про час і місце проведення засідання комітету кредиторів. Звіт керуючого санацією має містити: баланс боржника на останню звітну дату; рахунок прибутків і збитків боржника; відомості про наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів боржника; відомості про дебіторську заборгованість боржника на дату подання звіту та про нереалізовані права вимоги боржника; відомості про стан кредиторської заборгованості боржника на дату подання звіту; до звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром. Одночасно із звітом керуючий санацією вносить до комітету кредиторів одну з пропозицій: про прийняття рішення про дострокове припинення процедури санації у зв`язку з відновленням платоспроможності боржника; про прийняття рішення щодо припинення процедури санації і укладення мирової угоди; про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження процедури санації; про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Звіт керуючого санацією має бути розглянутий комітетом кредиторів не пізніше десяти днів від дати його надходження. За наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо: припинення процедури санації у зв`язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника; продовження встановленого строку процедури санації; припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; припинення процедури санації і укладення мирової угоди. Звіт керуючого санацією, розглянутий комітетом кредиторів, і протокол засідання комітету кредиторів направляються в господарський суд не пізніше п`яти днів після дати проведення засідання комітету кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються реєстр вимог кредиторів і, за наявності, скарги кредиторів, які голосували проти прийнятого комітетом кредиторів рішення або не брали участі в голосуванні. Звіт керуючого санацією та скарги кредиторів розглядаються на засіданні господарського суду. Про час і місце розгляду повідомляються керуючий санацією та кредитори, які подали скарги. Якщо розрахунки з кредиторами не проведено у строки, передбачені планом санації, господарський суд у разі відсутності клопотання комітету кредиторів про продовження термінів, передбачених планом санації, і внесення відповідних змін до плану санації визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
28. Суд враховує, що процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника.
29. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.
30. Слід погодитись із правильністю висновків суду апеляційної інстанції про те, що нормами ст.17, 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено право на звернення керуючого санацією до суду з клопотанням про виключення грошових вимог з реєстру грошових вимог кредиторів.
31. Водночас жодною нормою наведеного Закону не передбачено виключення господарським судом кредиторських вимог з реєстру вимог кредиторів до завершення процедури санації боржника.
32. Підсумовуючи наведене та враховуючи аналіз наведених законодавчих положень, слід дійти висновку, що такий підсумковий документ, як звіт керуючого санацією затверджується господарським судом, водночас, прийняття рішення про припинення процедури санації, яке передує затвердженню судом звіту, зокрема і з підстав виконання плану санації і відновленням платоспроможності боржника, належить комітету кредиторів, який представляє всіх кредиторів у справі про банкрутство.
33. Отже, виключення окремих кредиторів з реєстру вимог кредиторів у процедурі санації протирічить спрямованості ст.ст. 17-21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також, у разі непропорційного або позачергового погашення кредиторських вимог, за наявності підстав для оскарження певних дій керуючого санацією, може призвести до порушення прав кредиторів, яких виключено з реєстру вимог кредиторів або тих, які вважають свої права порушеними, внаслідок непропорційного або позачергового задоволення керуючим санацією вимог кредиторів.
34. Враховуючи наведене, положення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство" (п.58), у яких передбачено, що кредитори, вимоги яких погашені відповідно до Закону, у подальшому не беруть участі в справі про банкрутство, у цьому випадку не підлягають застосуванню, у зв`язку із особливостями проведення процедури санації боржника.
35. Щодо доводів касаційної скарги про неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених скаржником постановах Верховного Суду, то Верховний Суд зазначає таке.
36. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
37. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
38. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та 13.09.2017 у справі №923/682/16.
39. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).
40. Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
41. Таким чином, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувана постанова у цій справі прийнята без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених скаржником постановах Верховного Суду, оскільки зміст правовідносин, їх предмет, підстави та правове регулювання, а також встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у зазначених справах і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.
42. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
43. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини та надану їм оцінку, Верховний Суд зауважує, що зазначені у касаційній скарзі доводи не є підставою для скасування ухваленої у цій справі постанови, оскільки вони не доводять порушення або неправильного застосування апеляційним судами норм матеріального та процесуального права.