ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 440/2738/19
адміністративне провадження № К/9901/11293/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Блажівської Н.Є., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року (суддя: Ясиновський І.Г.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року (судді: Ральченко І.М., Бершов Г.Є., Катунов В.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод "Лтава" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в :
Приватне акціонерне товариство "Завод "Лтава" (далі - ПАТ "Завод "Лтава", позивач) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - Офіс ВПП ДФС, відповідач),правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2019 № 0000055007.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року, позов було задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що позивачем було завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за господарськими операціями з ТОВ "ЄВРОГУРУ", ТОВ ТРЕЙД КОМЬЮНІТІ", ТОВ "ПЛАНО" та ТОВ "ГРЕЙТ-УЗ", оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.
Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав п.1 ч.4 ст. 328 КС України, застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: від 20.06.2018 по справі №818/4137/13, від 23.05.2018 по справі №826/16865/14 та від 27.03.2018 по справі №2а-1670/5096/12.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін. Наголошує, що при формуванні даних бухгалтерського обліку за взаємовідносинами зі спірними контрагентами діяв у відповідності до приписів законодавства і такі дані гуртуються на первинних документах, які підтверджують реальність руху його активів, складених за результатами фактичного (реального) здійснення господарських операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей, а, відтак, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Офісом ВПП ДФС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Завод "Лтава" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за взаємовідносинами: з ТОВ "ЄВРОГУРУ" за період з травень, червень 2016 року; з ТОВ ТРЕЙД КОМЬЮНІТІ" за період червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2016 року; з ТОВ "ПЛАНО" за період листопад 2016 року, з податку на прибуток за 2016 рік по взаємовідносинам з вищенаведеними підприємствами та з ТОВ "ГРЕЙТ-УЗ".
За наслідками проведеної перевірки складено Акт від 15.04.2019 № 35/28-10-50-07-12/14308479, яким зафіксовано порушення позивачем ст. 22, ст. 23, пп. 14.1.36, 14.1.179 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996, п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, М(С)БО № 18 "Доходи", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1130686,79 грн.
08 травня 2019 року на підставі зазначеного акту перевірки Офісом ВПП ДФС винесено податкове повідомлення-рішення № 0000055007, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1413258,49 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями - 1130686,79 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 282671,70 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не наведено достатніх доводів та не подано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій, доводили б невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток приватних підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
В силу пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
В силу п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути