ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2021 року
м. Київ
справа № 752/13453/17
провадження № К/9901/51174/18
К/9901/52583/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М., розглянувши у порядку письмового провадження в касаціному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Київський апеляційний господарський суд, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва у складі судді Ладиченко С.В. від 17 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Горяйнова А.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І. від 03 травня 2018 року та касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Горяйнова А.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І. від 03 травня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Київський апеляційний господарський суд, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправними дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку ОСОБА_1 довічного грошового утримання з 01 січня 2017 року;
- зобов`язати Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати ОСОБА_1 довічне грошове утримання з 01 січня 2017 року;
- зобов`язати Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до частини третьої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" нарахувати ОСОБА_1 довічне грошове утримання у розмірі 76 відсотків суддівської винагороди судді 1 рангу Київського апеляційного господарського суду, без утримання будь-яких податків та зборів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач вийшов у відставку до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII та на час звернення до відповідача щодо перерахунку пенсії кваліфікаційне оцінювання не проходив, для перерахунку щомісячного довічного утримання позивачу як судді Київського апеляційного господарського суду з розміру окладу 50000,00 грн відсутні підстави.
4. Окрім того суд зазначив, що довідка з Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2017 року № 07-17/169 не має всіх ознак складових частин заробітної плати працюючого судді Київського апеляційного господарського суду та не відповідає вимогам "Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25 січня 2008 року.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2018 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року змінено, та вказано, що підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову є обставини, викладені у мотивувальній частині даної постанови.
В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року залишено без змін.
6. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, обчисленого виходячи із суддівської винагороди судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання.
7. Суд зазначив, що обов`язковою умовою здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді є звернення судді у відставці із відповідною заявою та надання довідки про розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
8. Звертаючись до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявами про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, ОСОБА_1 надав довідку Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2017 року № 07-17/169.
Зазначена довідка містить інформацію лише про посадовий оклад судді. Відомості про розмір доплат як складових суддівської винагороди у такій довідці не зазначені.
9. Суд дійшов висновку, що надані позивачем документи для перерахунку пенсії були оформлені без дотримання вимог Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, не могли бути підставою для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2018 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
11. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2018 року та залишити в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці з 2012 року та отримує довічне грошове утримання.
13. 30 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII .
14. Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 19 січня 2017 року № 4553/05 відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку із тим, що відсутні підстави для такого перерахунку.
15. Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
16. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що суд першої інстанції ухвалою витребував у Київського апеляційного господарського суду довідку про розмір винагороди працюючого судді понад 20 років. Однак Київський апеляційний господарський суд ухвалу суду не виконав, а просто дала відповідь, що позивач не пройшов кваліфікаційне оцінювання. Суд першої інстанції не дав належної оцінки зазначеному листу.
17. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" чітко регламентує порядок і розмір нарахування заробітної плати і пенсії, довічного грошового утримання. Пунктом 24 Прикінцевих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судді апеляційного суду мають оклад 25 мінімальних заробітних плат.
Жодного акта, яким передбачено, що суддя у відставці має надавати крім заяви якісь довідки відповідачі суду не надали.
18. Касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві обґрунтована тим, що відповідно до пункту 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. (Пункт 25 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року; в редакції Закону № 1798-VIII від 21 грудня 2016 року).
19. Оскільки ОСОБА_2 кваліфікаційного оцінювання не проходив, а тому відсутні підстави для перерахунку довічного грошового утримання на підставі довідки Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2017 року № 07-17/169.
20. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2018 року, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а його касаційну скаргу задовольнити.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. На час виходу позивача у відставку (01 вересня 2012 року) правовідносини щодо відставки регулювалися Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI.
22. Відповідно до частини першої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення віку, встановленого першим реченням цієї частини, право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року ;
60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;
61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
23. 02 червня 2016 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401-VIII та новий Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII, які набрали чинності 30 вересня 2016 року.
24. Частинами третьою, четвертою статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII (у редакції Закону № 1798-VIII від 21 грудня 2016 року, яка діяла на час звернення позивача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання) передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
25. Водночас, у Розділі XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII передбачено певні особливості визначення розміру суддівського винагороди та, відповідно, розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
26. Так, пунктом 22 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" 1402-VIII передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).
27. Пунктом 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).
28. Згідно із пунктом 24 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить: з 1 січня 2017 року:
а) для судді місцевого суду - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
в) для судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) з 1 січня 2018 року:
а) для судді місцевого суду - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) з 1 січня 2019 року:
а) для судді місцевого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
4) з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. (Пункт 24 розділу XII в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016).
29. Відповідно до пункту 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. (Пункт 25 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року; в редакції Закону № 1798-VIII від 21 грудня 2016 року).
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
30. Аналіз пункту 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII дає змогу виділити дві категорії суддів із різними умовами отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:
а) судді, які:
- пройшли кваліфікаційне оцінювання;
- за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після 30 вересня 2016 року;
- пропрацювали на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо них відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
31. На цих суддів поширюється дія Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII, і вони мають право (набудуть після настання усіх передбачених Законом умов) на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років - додатково два відсотки грошового утримання судді.
32. б) судді, які вийшли у відставку після набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII, тобто після 30 вересня 2016 року.
33. Для цих суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07 липня 2010 року. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
34. Про суддів, які вийшли у відставку до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII, тобто до 30 вересня 2016 року, у пункті 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII не йдеться, оскільки предметом її регулювання є визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку. Зазначена норма не регулює відносин щодо перерахунку розміру грошового утримання.
35. Оскільки позивач вийшов у відставку у 2012 році, тобто до 30 вересня 2016 року, положення пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII на нього не поширюються. Спірні правовідносини виникли не щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, який виходить у відставку, а щодо перерахунку розміру раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
36. Ці правовідносини на час виникнення спору регулювались частиною четвертою статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII, яка передбачає, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
37. Застосування цієї правової норми передбачає, що для набуття права на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання необхідними є зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
38. У контексті спору ключовим правовим питання є питання щодо "відповідної" посади, зокрема чи є "відповідною" для перерахування щомісячного довічного грошового утримання позивача посада судді Київського апеляційного господарського суду, який пройшов кваліфікаційне оцінювання.
39. Вирішуючи це правове питання, Суд виходить з наступного.
40. Конституційний Суд України у рішенні № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п`ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) зазначив, що конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя.
41. Конституційний Суд України підкреслив обов`язковість відповідності судді критеріям компетентності та неупередженості, що в подальшому гарантує надання йому статусу судді у відставці, який дає право на довічне утримання.
42. Конституційний Суд України також звертав увагу, що "підставою для отримання матеріального забезпечення судді після припинення його повноважень є виключно конституційно визначений статус професійного судді. Тому таке забезпечення суддів залежить від умов, пов`язаних зі статусом судді та його професійною діяльністю щодо здійснення правосуддя, і не може залежати від інших умов, у тому числі соціального забезпечення, яке призначається і виплачується на загальних засадах та передбачене іншими, крім Закону № 2453-VI, законами України" (пп. 6.2 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 р. № 3-рп/2013). Таким чином, умови та порядок здійснення професійних повноважень суддею визначають рівень його забезпечення у відставці.
43. Установлення різних правових підстав для отримання довічного грошового утримання суддями (які пішли або підуть у відставку) за критеріями проходження ними кваліфікаційного оцінювання та підтвердження своєї відповідності займаній посаді засновано на конституційних приписах та вимогах Закону "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016, якими ці приписи реалізовані.
44. Без проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність критеріям компетентності та доброчесності, а також без дотримання інших обов`язкових умов, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII на протязі щонайменше трьох років, суддя, навіть за наявності підстав для виходу у відставку, не може отримувати довічне утримання у розмірі, визначеному в статті 142 цього Закону.
45. Різниця у правах суддів, які вийшли у відставку до 30 вересня 2016 року, і суддів, які вийдуть у відставку, відпрацювавши в нових умовах щонайменше через три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, має конституційну основу та випливає з різних вимог, за яких особа набуває (підтверджує) статус судді та у яких здійснюється правосуддя.
46. Така різниця має місце і щодо працюючих суддів, оскільки право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII мають лише ті з них, хто за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
47. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди працюючого судді, а виплата збільшеного розміру суддівської винагороди відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII залежить від проходження та результату кваліфікаційного оцінювання.
48. Якщо проходження і результат кваліфікаційного оцінювання має значення для визначення розміру суддівської винагороди працюючих суддів, а також для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, який йде у відставку через три роки після оцінювання, то ця ж сама обставина повинна братися до уваги і під час перерахунку цього ж виду утримання і для суддів, які вийшли у відставку раніше, до 30 вересня 2016 року.
49. Інше застосування положень частини 4 статті 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII призвело б до того, що судді, які вийшли у відставку до 30 вересня 2016 року і жодного дня не працювали в умовах, коли конституційні вимоги до судді суттєво підвищилися, отримували б грошове утримання у розмірі, більшому, ніж судді, які підтвердили відповідність цим вимогам (пройшли кваліфікаційне оцінювання) і відпрацювали в таких умовах щонайменше три роки.
50. Таке застосування Закону не узгоджується з метою кваліфікаційного оцінювання суддів та суперечить пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.
51. Отже, посада судді, який вийшов у відставку до 30 вересня 2016 року, не є "відповідною", рівнозначною посаді судді того самого суду, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, підтвердив здатність здійснювати судочинство і продовжує працювати у цьому суду.
52. З вищенаведеного Суд дійшов висновку, що для застосування частини четвертої статті 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII з метою перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які пішли у відставку до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, тобто до 30 вересня 2016 року, "відповідною" є посада судді, який працює в тому самому суді до проходження кваліфікаційного оцінювання. Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII такий суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року (стаття 133).
53. Крім того, відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року № (94)12, від 17 листопада 2010 року № (2010)12, мають існувати гарантії виплат у зв`язку з відставкою суддів, які повинні відповідати попередньому рівню оплати праці суддів.
54. Судді, які виходили у відставку до 30 вересня 2016 року, не розраховували і не могли розраховувати на поширення на них нового розміру довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки не працювали за "новими правилами", не отримували суддівську винагороду у розмірі, визначеному Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII. Водночас рівень довічного грошового утримання, який вони отримують за "старими" правилами, не менший ніж той, який був їм забезпечений до цього, та відповідає попередньому рівню оплати їх праці.
55. Отже, виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі суддівської винагороди суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, і працюють у тому самому судді, не містить ознак зменшення змісту або обсягу прав особи, оскільки відповідає оцінці допустимого рівня забезпечення суддів у відставці на підставі Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 та не зумовлює зменшення рівня розміру гарантій забезпечення у порівнянні з чинною на момент здійснення ними професійних повноважень.
56. Суд зазначає, що 18 лютого 2020 року Конституційний Суд України Рішенням № 2-р/2020 визнав неконституційними положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII. При цьому Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення зазначив, що положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
57. На підставі підпункту 16 пункту 1 розділу І Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" виключено пункти 22 і 23 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.
58. Виключення пунктів 22, 23 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII на підставі Закону № 193-IX та визнання положень пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII такими, що не відповідають Конституції України згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, є обставинами, які впливають на інше застосування норм матеріального права, ніж у цій справі, після набрання чинності Законом № 193-IX та постановлення вказаного Рішення Конституційним Судом України.
59. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією висловленою Верховним Судом у рішенні від 01 листопада 2018 року, залишеним без постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у зразковій справі № 0640/3835/18.
60. Отже, на час звернення ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та відмови відповідача у вказаному перерахунку (січень 2017 року), положення пунктів 22, 23 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII були чинними, а тому правильно застосовані судом першої інстанції при вирішенні справи по суті.