ПОСТАНОВА
Іменем України
25 червня 2021 року
Київ
справа № 822/26/18
провадження № К/9901/52996/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у складі судді Салюка П.І. від 06 лютого 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Совгири Д.І., Загороднюка А.Г., Курка О.П. від 08 травня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі і порядку, передбаченому статтями 97, 99 Закону України "Про національну поліцію", Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.
Зобов`язано Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, з урахуванням раніше виплачених коштів, допомогу в розмірі і порядку, передбаченому статей 97, 99 Закону України "Про національну поліцію", Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
4. 15 вересня 2017 року є датою встановлення втрати працездатності у позивача, і тому з цієї дати у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, внаслідок отримання травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.
5. Суд звернув увагу на те, що особа, яка втратила працездатність у зв`язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ, однак, продовжувала службу в органах Національної поліції, не повинна позбавлятися права на отримання одноразової грошової допомоги та ставитися у менш вигідне становище порівняно з працівниками міліції, які змогли реалізувати своє право після звільнення з органів внутрішніх справ, або поліцейськими, які втратили працездатність під час проходження служби в поліції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції.
8. Наказом Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 24 червня 2016 року № 139 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону України "Про поліцію"(у зв`язку зі скороченням штатів).
9. Відповідно до висновку службового розслідування від 10 березня 2008 року, акту про нещасний випадок від 11 березня 2008 року № 05 та акту розслідування нещасного випадку від 04 березня 2008 року ОСОБА_1 отримав травму пов`язану з виконанням службових обов`язків, а саме непроникаюче вогнепальне поранення м`яких тканин лівої підреберної ділянки.
10. Згідно з довідкою відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку управління МВС України в Хмельницькій області № 202 від 13 грудня 2017 року ОСОБА_1 30 травня 2008 року одержав одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про міліцію", пункту 1.3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2007 року № 707 за 25% втрати працездатності у зв`язку із пораненням, отриманим в період проходження служби в ОВС при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку у сумі 8778,00 грн.
11. 04 липня 2016 року позивача було обстежено Хмельницькою обласною МСЕК та встановлено ІІІ групу інвалідності пов`язану із проходженням служби в ОВС та видано відповідну довідку серії АВ № 0795527.
12. 15 вересня 2017 року в результаті повторного медичного огляду, Хмельницька обласна МСЕК встановила позивачу ІІ групу інвалідності довічно, травма, пов`язана із виконанням службових обов`язків, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ № 1003538.
13. 20 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.
14. Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області листом від 15 грудня 2017 року № 1364/121/29/05 повідомило позивача про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі пункту 8 розділу ІV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
15. Уважаючи відмову відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
16. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги те, що після первинного встановлення втрати працездатності на 25%, і виплати страхової суми в розмірі 8778,00 грн та повторним оглядом позивача, за результатами якого йому встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС та ступінь втрати працездатності 60%, пройшов термін більше двох років, що свідчить про те, що у позивача нвідсутнє права на отримання одноразової грошової допомоги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
19. Статтею 23 Закону України "Про міліцію" (чинною до 07 листопада 2015 року) визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога.
20. Згідно із пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
21. Водночас за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
22. Відповідно до частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
23. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина друга статті 97 Закону України "Про Національну поліцію").
24. Згідно із підпунктом "в" пункту 3 частини першої статті 99 Закону України "Про Національну поліцію" розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, зокрема: II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
25. Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (далі - Порядок № 4).
26. Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
27. Водночас пунктом 8 розділу IV Порядку № 4 визначено, що якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
28. Суд зазначає, що за своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв`язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
29. При цьому, Суд звертає увагу на те, що право на отримання грошової допомоги та право отримання допомоги в більшому розмірі (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) у зв`язку із виникненням обставин, з якими законодавець пов`язує збільшення її розміру, є різними правовими поняттями.
30. Отже, процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв`язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Визначення у такій процедурі строків є важливим для правового регулювання таких відносин, оскільки за загальним правилом суб`єктивні права та юридичні обов`язки їхніх учасників виникають, розвиваються та припиняються у певний час. Строки дисциплінують учасників правових зв`язків, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов`язках суб`єктів.
31. До того ж, Суд звертає увагу на те, що положеннями статті 23 Закону України "Про міліцію", які втратили чинність із набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" не було передбачено права працівника органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв`язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.
32. Такий механізм визначений лише Порядком № 850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.
33. Отже, на думку колегії суддів, оскільки положення Закону України "Про міліцію" втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв`язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком № 850, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.
34. При цьому, вказані положення пункту 4 Порядку № 850 установлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
35. Застосовуючи цей висновок до обставин справи, Верховний Суд звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся 15 вересня 2017 року, а первинно встановлено ступінь втрати працездатності на 25% у 2008 році. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
36. У справі, яка розглядається суди встановили, що за наслідками розгляду заяви позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановлення ІІ групи інвалідності, Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області відмовило йому у призначенні такої оскільки між первинним встановленням втрати працездатності та повторним оглядом, за наслідками якого ОСОБА_1 було установлено вищу групу інвалідності минуло понад два роки, про що було повідомлено позивача у спосіб, визначений Порядком № 850.
37. За таких обставин, відмова Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із встановлення ІІ групи інвалідності є правомірною. Відтак позовні вимоги є необґрунтованими.
38. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловлено Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у подібних правовідносинах у постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 711/1837/18, яким сформовано такі висновки:
(1) із втратою чинності з 07 листопада 2015 року Законом України "Про міліцію" право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції зберіглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;
(2) Закон України "Про міліцію", що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", так само як і Закон України "Про Національну поліцію" не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;
(3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;
(4) передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31 жовтня 2015 року - з дня набрання чинності вказаним Порядком;
(5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31 жовтня 2015 року чи після.