1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 295/15338/17

провадження № 61-1887св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2,

відповідач - державна установа "Житомирська установа виконання покарань № 8",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, орган опіки та піклування Житомирської міської ради в особі служби у справах дітей,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Житомирської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8", виконавчого комітету Житомирської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, орган опіки та піклування Житомирської міської ради в особі служби у справах дітей, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Житомирської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання частково незаконним і скасування рішення від 29 листопада 2016 року № 5 спільного засідання адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8", зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 29 липня 1986 року проходив службу в системі правоохоронних органів України, що підтверджується його послужним списком.

Рішенням спільного засідання адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії установи ЯЮ 309/179 від 12 січня 1987 року його складом сім`ї в дві особи (він та дружина) було включено до списку службовців, що мають право на отримання житла на загальних умовах (загальна черга), як осіб, що проживають в житлових умовах при відсутності забезпеченості мінімальним розміром житлової площі.

Рішенням спільного засідання адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії установи ЯЮ 309/179 від 26 лютого 1990 року була змінена дата постановки його на чергу зі складом сім`ї у три особи (він, дружина та дочка) з 04 березня 1988 року згідно з довідкою про склад сім`ї.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про міліцію" його також було включено до черги осіб, що користуються правом на першочергове отримання житла (першочергова черга з 01 квітня 1990 року) на підставі статті 45 ЖК УРСР складом сім`ї у три особи.

29 листопада 2016 року його протиправно було знято з обох черг із висновком про те, що відпала необхідність покращення житлових умов, хоча склад його сім`ї збільшився за рахунок онука та зятя на дві особи та становив п`ять осіб.

Окрім того, рішень про виключення його доньки (разом із онуком) зі складу його сім`ї компетентним органом до 29 листопада 2016 року не приймалося. Внаслідок таких дій його незаконно не допущено до жеребкування на отримання однокімнатної кватири у житлових будинках АДРЕСА_1, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1, чим порушено його право на отримання житла.

Таким чином, однокімнатна квартира, яку він мав право одержати, протиправно надана іншим особам, які перебувають на черзі після нього.

Враховуючи наведене просив суд:

визнати незаконним і скасувати рішення спільного засідання адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8" від 29 листопада 2016 року № 5 в частині зняття ОСОБА_1 та членів його сім`ї: ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із квартирного обліку та виключення зі списків на отримання житла на підставі підпункту 1 пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в УРСР, і поновити його в черзі на квартирному обліку в державній установі "Житомирська установа виконання покарань № 8" на першочергове поліпшення житлових умов під № 31 та в загальній черзі на отримання житла під № 30;

визнати недійсним рішення від 29 листопада 2016 року № 5 в частині надання квартир в будинках АДРЕСА_1, АДРЕСА_1, АДРЕСА_1 : ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, яким надається жила площа для постійного користування по списку загальної черги в порушення права ОСОБА_1 на першочергове отримання житла, а також на отримання ним житла в порядку загальної черги;

скасувати рішення виконкому Житомирської міської ради від 11 жовтня 2017 року № 957 "Про часткове затвердження спільного рішення адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8" щодо розподілу житла між черговиками установи" в частині надання квартир в будинках АДРЕСА_1, АДРЕСА_1, АДРЕСА_1 : ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, яким надається жила площа для постійного користування по списку загальної черги в порушення права ОСОБА_1 на першочергове отримання житла з 01 квітня 1990 року; зобов`язати державну установу "Житомирська установа виконання покарань № 8" вчинити дії: провести додаткове жеребкування по розподілу п`яти однокімнатних квартир, а саме: АДРЕСА_6, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_1, АДРЕСА_1 ;

зобов`язати державну установу "Житомирська установа виконання покарань № 8" допустити до участі в додатковому жеребкуванні по розподілу п`яти однокімнатних квартир, а саме: АДРЕСА_6, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_1, АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та подати протокол про затвердження результатів додаткового жеребкування по розподілу п`яти однокімнатних квартир, а саме: АДРЕСА_6, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_1, АДРЕСА_1 на затвердження виконкому Житомирської міської ради для прийняття рішення про затвердження спільного рішення адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8" щодо розподілу житла між черговиками установи в частині надання квартир АДРЕСА_6, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_1, АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09 липня 2020 року у складі судді Кузнєцова Д. В. позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення спільного засідання адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8" від 29 листопада 2016 року № 5 в частині зняття ОСОБА_1 та його сім`ї у складі п`яти осіб, в тому числі, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із квартирного обліку та виключення зі списків на отримання житла на підставі підпункту 1 пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, а також поновлено ОСОБА_11 (як правонаступника ОСОБА_1 ) на квартирному обліку в державній установі "Житомирська установа виконання покарань № 8" в черзі на першочергове поліпшення житлових умов під № 31 та в загальній черзі на отримання житла під № 30 зі складом сім`ї чотири особи: ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Судове рішення місцевого суду мотивовано тим, що станом на 29 листопада 2016 року (дата прийняття рішення про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку) останній був зареєстрований та проживав у належній його дружині ОСОБА_3 двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_7, житловою площею 28,2 кв. м, а тому на кожного із членів сім`ї припало 5,64 кв. м (28,2:5), що менше ніж рівень середньої забезпеченості по регіону (7,5 кв. м), а тому відповідачем не доведеного того, що у позивача поліпшились житлові умови та він не потребує їх поліпшення.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року апеляційну скаргу державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8" задоволено.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 липня 2020 року в частині задоволених позовних вимог скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Враховуючи те, що на час прийняття адміністрацією та житлово-побутовою комісією державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8" рішення від 29 листопада 2016 року № 5 сім`я ОСОБА_1 складалася із трьох осіб - він, дружина та дочка, які були забезпечені житлом у розмірі понад середньої норми забезпеченості, тобто понад 7,5 кв. м на кожну особу (28,2:3=9,4 кв. м), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У лютому 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 червня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення місцевого суду.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 295/677/17, провадження № 61-10440св18, від 07 лютого 2020 року у справі № 17/495-08 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що вони дійсно сім`єю у складі 5 чоловік станом на 2016 рік проживали у двокімнатні квартирі, житловою площею 28,2 кв. м, а тому на кожного із членів сім`ї припадало 5,64 кв. м, що менше ніж рівень середньої забезпеченості по регіону (7,5 кв. м). До матеріалів справи було долучено докази, що іншого житла на праві власності нікому з сім`ї не належить, а також довідку управління житлового господарства Житомирської міської ради від 01 вересня 2014 року № 2743, з якої вбачається, що жоден з них не використав право на приватизацію державного житлового фонду у м. Житомирі.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на пункт 55 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській СРС, яким передбачено, що жиле приміщення надається громадянинові на всіх членів сім`ї, які перебувають разом із ним на квартирному обліку, а також на дітей, що народилися після взяття його на облік, і на дружину (чоловіка), яка пізніше вселилася на жилу площу, зайняту подружжям, що перебуває на обліку, дійшов помилкового висновку, що її старший син, ІНФОРМАЦІЯ_1, не входить до складу їхньої сім`ї, як і її чоловік, з яким вони одружились у 2012 році та з моменту одруження проживали однією сім`єю з батьками у квартирі АДРЕСА_8, були та залишаються пов`язаними спільним бюджетом, видатками та господарством.

Апеляційним судом не було враховано положення статті 3 СК України.

Також суд апеляційної інстанції, допускаючи до участі у судовому засіданні 09 грудня 2020 року представника відповідача - ОСОБА_12 на підставі довіреності начальника УВП № 8, грубо порушив норми ЦПК та надав можливість брати участь у судовому розгляді, давати пояснення, задавати питання, висловлюватись стосовно підтримки апеляційної скарги особі без належних повноважень.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 від державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8", у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з рішенням спільного засідання адміністрації, профкому і житлово-побутової комісії установи ЯЮ-309/179, оформленого протоколом № 1 від 12 січня 1987 року, ОСОБА_1 разом із сім`єю у складі 2 чоловік (також дружина - ОСОБА_3 ) був взятий на квартирний облік з 29 грудня 1986 року, з підстав відсутностімінімального розміру житлової площі (т. 1, а. с. 37, 66).

Із протоколу спільного засідання адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії установи ЯЮ-309/179 від 26 лютого 1990 року вбачається, що на момент прийняття ОСОБА_1 на квартирний облік на одного члена сім`ї припадало більше 6 кв. м (проживав у батьків). У зв`язку із такими обставинами даним протоколом оформлено рішення про скасування рішення, прийнятого протоколом від 12 січня 1987 року № 1 щодо прийняття на квартирний облік, та вважати ОСОБА_1 прийнятим на квартирний облік з 04 березня 1988 року, із перенесенням в загальній черзі. Ухвалено вважати, що ОСОБА_1 взятий на квартирний облік з 04 березня 1988 року згідно з наданою довідкою про склад сім`ї та прописку (т. 1, а. с. 68).

Як вбачається із витягу з протоколу № 5 від 29 листопада 2016 року на спільному засіданні адміністрації та житлово-побутової комісії Житомирської установи виконання покарань № 8 було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в наданні квартири та зняття його сім`ї з квартирного обліку у зв`язку із тим, що станом на 2016 рік сім`я ОСОБА_1 має окрему двокімнатну квартиру, житловою площею 28.2 кв. м з розрахунку середнього забезпечення по м. Житомиру 7,5 кв. м на особу, у зв`яку з чим відпала необхідність покращення житлових умов. Підстава - підпункт 1 пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (т. 1, а. с. 9, 43, 59).

ОСОБА_1 проживав у належній його дружині ОСОБА_3 двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_7, разом із дочкою - ОСОБА_2, зятем ОСОБА_4 та онуком - ОСОБА_5 (т. 1, а. с. 8, 78, 79).

Зі змісту довідки управління житлового господарства Житомирської міської ради від 01 вересня 2014 року № 2743 слідує, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не використали право на приватизацію державного житлового фонду у м. Житомирі (т. 1, а. с. 73).


................
Перейти до повного тексту