Постанова
Іменем України
24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 295/441/20
провадження № 61-15224св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Червоноармійська організація Українського товариства мисливців та рибалок Житомирської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Червоноармійської організації Українського товариства мисливців та рибалок Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду звернення та зобов`язання надати відповідь на звернення
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 17 червня 2020 року у складі судді Гуц О. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Трояновської Г. С., Григорусь Н. Й.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, уточнивши свої позовні вимоги, просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті від нього заяв від 06 листопада 2019 року та від 10 грудня 2019 року; визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність відповідача щодо розгляду його заяви від 12 грудня 2019 року та надання відповіді (несвоєчасний розгляд та надання відповіді); визнати неправомірними (протиправними) дії та бездіяльність відповідача щодо об`єктивного, всебічного, повного, вчасного розгляду його звернення від 12 грудня 2019 року та надання відповіді; зобов`язати відповідача розглянути його заяву від 12 грудня 2019 року відповідно до змісту, викладеного в даній заяві, та надати повну, всебічну, обґрунтовану, об`єктивну письмову відповідь.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 12 грудня 2019 року він подав на ім`я голови Червоноармійської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок Житомирської області (далі - Червоноармійська районна організація УТМР) заяву щодо відстрільної картки на дичину. До часу звернення він не отримав відповідь на подану заяву, як того вимагає законодавство України, а тому таку бездіяльність відповідача вважає протиправною. Заяву відповідач отримав 12 грудня 2019 року. Питання щодо отримання від відповідача інформації стосовно відмови у наданні відстрільних карток порушувалося ще з 25 жовтня 2019 року, про що і зазначається у заяві від 12 грудня 2019 року. На його думу, Червоноармійська районна організація УТМР порушила статтю 40 Конституції України, статті 7, 15, 19, 20 Закону України "Про звернення громадян", оскільки питання, яке викладене у його зверненні не потребувало додаткового вивчення, а тому він мав отримати відповідь не пізніше 27 грудня 2019 року. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Червоноармійський районний суд Житомирської області рішенням від 17 червня 2020 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, оскільки на заяви ОСОБА_1, які є предметом спору, відповідач надав офіційну відповідь.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Житомирський апеляційний суд рішенням від 28 вересня 2020 року рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 17 червня 2020 року залишив без змін.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому суд виходив з того, що Червоноармійська районна організація УТМР не дотрималась строків розгляду звернень ОСОБА_1 від 10 та від 12 грудня 2019 року. Водночас із змісту заяви від 10 грудня 2019 року та акта від 31 жовтня 2019 року відомо, що ОСОБА_1 на час направлення звернень вже знав про причину відмови у видачі йому відстрільної картки, оскільки рішенням президії Червоноармійської районної організації УТМР від 01 листопада 2019 року № 4 ОСОБА_1 за допущені порушення правил полювання, які мали місце 25 серпня 2019 року на території мисливських угідь, наданих в користування Червоноармійській районній організації УТМР, позбавлено права полювання на хутрового звіра та пернату дичину терміном на 1 рік з 01 листопада 2019 року. Відповідь на звернення позивач отримав 14 квітня 2020 року і зобов`язання відповідача надати повторну відповідь є недоцільним, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є правильним.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 17 червня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження рішення зазначив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник посилається на пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України - суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не зазначили про висновки Верховного Суду щодо застосування норми права в подібних правовідносинах. Місцевий суд з порушенням вимог процесуального закону залишав позовну заяву без руху та безпідставно прийняв заперечення на позов і докази, які не стосуються предмета спору.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
28 грудня 2020 року справа № 295/441/20 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що 12 грудня 2019 року ОСОБА_1 подав на ім`я голови Червоноармійської районної організації УТМР письмову заяву, в якій просить надати письмову відповідь про причину відмови у наданні йому та ОСОБА_2 відстрільних карток.
Згідно з письмовими заявами ОСОБА_1 від 06 листопада та від 10 грудня 2019 року позивач просив надати йому письмову відповідь про причини відмови у наданні йому відстрільної картки для полювання.
Згідно зі статутом Громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" в новій редакції, затвердженим протоколом позачергового з`їзду УТМР від 26 травня 2016 року № 1/2016, єдину систему товариства становлять його відокремлені підрозділи, поряд з іншими і Житомирська обласна, районні та інші організації УТМР.
Протоколом загальних зборів Андріївського первинного колективу Червоноармійської районної організації УТМР від 25 жовтня 2019 року № 2 прийнято рішення клопотати перед президією Червоноармійської районної організації УТМР про розгляд допущених правопорушень членами колективу, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_2, про застосування заходів громадського впливу, передбачених статутом УТМР, в частині позбавлення зазначених осіб права на полювання в мисливських угіддях Червоноармійської районної організації УТМР на певний термін.
Згідно з актом від 31 жовтня 2019 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_2 було повідомлено про те, що вони запрошуються на засідання президії Червоноармійської районної організації УТМР за адресою: АДРЕСА_1, яке призначене на 01 листопада 2019 року о 17 год 30 хв, щодо розгляду рішення Андріївського первинного колективу про застосування заходів громадського впливу згідно зі статутом УТМР до членів товариства ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
З витягу з протоколу засідання президії Червоноармійської районної організації УТМР від 01 листопада 2019 року № 4 видно, що за допущені порушення правил полювання громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_2, які мали місце 25 серпня 2019 року на території мисливських угідь, наданих в користування Червоноармійській районній організації УТМР, вирішено позбавити кожного з них прав полювання на хутрового звіра та пернату дичину терміном на 1 рік з 01 листопада 2019 року.
З листів Червоноармійської районної організації УТМР ввідомо, що ОСОБА_1 на його письмову заяву від 12 грудня 2019 року двічі, а саме: 19 грудня 2019 року за № 7 та 06 березня 2020 року за № 4 надано відповіді про причини відмови в одержанні відстрільної картки для полювання на хутрового звіра та пернату дичину, з посиланням на рішення президії Червоноармійської районної організації УТМР від 01 листопада 2019 року № 4, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_1, яке він отримав особисто.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.