Постанова
Іменем України
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 757/3082/19
провадження № 61-3095св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року в складі судді Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувсядо ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" із позовом про відшкодування шкоди в порядку спадкування.
Позов мотивував тим, що рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 07 листопада 2017 року стягнуто з ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 8 788 грн. Рішення суду в добровільному порядку банк не виконав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 та 13 листопада 2018 року прийняв спадщинув порядку частини першої статті 1269 ЦК України.
Після прийняття спадщини позивачнаправив до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заяву про виплату присуджених ОСОБА_2 коштів, але отримав відмову.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просив судстягнути з відповідача 8 788 грн у відшкодування майнової шкоди, яка була присуджена ОСОБА_2 за її життя.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 07 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що судове рішення про стягнення з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" коштів на користь ОСОБА_2 набрало законної сили, а томузадоволення позову ОСОБА_1 тягне за собою наслідки у вигляді подвійного стягнення з відповідача коштів. Тобто, позивач не вірно обравспосіб захисту своїх прав та інтересів, оскільки рішення суду перебуває на стадії виконання, що передбачає інший процесуальний порядок залучення позивача у якості правонаступника стягувача.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач 30 липня 2020 року оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги (зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження) та роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивач не навів поважних причин для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Посилання позивача на те, що він не пам`ятає, коли йому стало відомо про ухвалення оскарженого судового рішення, та на неотримання його копії апеляційний суд відхилив, зазначивши, що позивач,будучи ініціатором судового процесу, свідомо нехтував своїми процесуальними правами та обов`язками, не цікавився датою та змістом ухваленого судового рішення. Крім того, оскаржуване рішення суду було оприлюднено в ЄДРСР 05 вересня 2019 року та перебувало у відкритому доступі.
Аргументи учасників справи
У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково визнав неповажною причину пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження, що полягала в неотриманні ним копії рішення суду першої інстанції.
У травні 2021 року від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного суду без змін. Зазначає, що апеляційний суд із дотриманням норм процесуального права відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки позивач не навів поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку, що на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І "Загальні положення" ЦПК України. Згідно з цією нормою перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 15, 16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року в справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) вказано, що "регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І "Апеляційне провадження" розділу V "Перегляд судових рішень" ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова "суд апеляційної інстанції", вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України)".
У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції помилково одноособово постановив ухвалу від 01 лютого 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, що призвело до порушення правил щодо складу суду. Тому вказана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини першої статті 411 ЦПК України є підставою для її обов`язкового скасування та направлення справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
За таких обставин колегія суддів не оцінює інші доводи касаційної скарги, в тому числі про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування оскарженої ухвали апеляційного суду.