Постанова
Іменем України
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 761/37641/17
провадження № 61-7940св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра",
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року в складі судді Юзькової О. Л. та на постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року в складі колегії суддів Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позов мотивувала тим, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 липня 2015 року, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Надра" та стягнуто з відповідача на користь позивача компенсацію за роботу у вихідні та неробочі дні в розмірі 1 371,17 грн; компенсацію втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати (індексації заробітної плати) в розмірі 1 091,45 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 270 624,81 грн.
Зазначала, що підставою для стягнення вказаних сум стало невиконання ПАТ КБ "Надра" зобов`язань з оплати праці, тобто кредиторські вимоги позивачки виникли з трудових правовідносин.
Після запровадження в банку тимчасової адміністрації та початку процедури ліквідації виконання вказаного судового рішення в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", стало неможливим, а тому 10 липня 2015 року позивачка звернулася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку в ПАТ КБ "Надра" із заявою про задоволення вимог кредитора на загальну суму 273 087,43 грн.
Листом від 02 листопада 2015 року уповноважена особа Фонду повідомила позивачку про визнання її кредитором ПАТ КБ "Надра", однак заборговані банком суми були включені до різних черг кредиторських вимог. Зокрема, кредиторські вимоги по виплаті компенсації за роботу у вихідні та неробочі дні та компенсації втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати включено до другої черги, а вимоги про сплату середнього заробітку за час затримки розрахунку - до сьомої черги.
Позивачка вважає віднесення частини кредиторських вимог до сьомої черги необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки відповідач безпідставно ототожнив кредиторські вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з вимогами, які виникають із відносин зобов`язального характеру, в той час як її відносини з ПАТ КБ "Надра" регулюються нормами трудового законодавства.
З огляду на викладене позивач просила суд визнати протиправним і неправомірним включення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" належних їй та заявлених нею до ПАТ КБ "Надра" кредиторських вимог на суму 270 624,81 грн до кредиторських вимог ПАТ КБ "Надра" сьомої черги; зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" змінити черговість належних їй кредиторських вимог до ПАТ КБ "Надра" на суму 270 624,81 грн та віднести їх до кредиторських вимог другої черги.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2018 року за клопотанням позивачки залучено до участі в справі співвідповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року, позов задоволено частково: зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" змінити черговість належних ОСОБА_1 кредиторських вимог до ПАТ КБ "Надра" на суму 270 624,81 грн та внести їх до кредиторських вимог ПАТ КБ "Надра" другої черги. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суди виходили з того, що кредиторські вимоги позивачки виникли на підставі невиконаних обов`язків банку, передбачених трудовим законодавством; грошові кошти, стягнені з відповідача судовим рішенням, є компенсаційною виплатою за порушення права позивачки на своєчасну оплату праці, а тому з огляду на положення статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кредиторські вимоги мали б бути акцептовані до другої черги.
Відмова в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій уповноваженої особи Фонду щодо включення кредиторських вимог до сьомої черги неправомірними мотивована тим, що такий спосіб захисту порушеного права не є ефективним; поновленню порушеного права позивачки в даному випадку сприятиме зобов`язання відповідача в межах положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" змінити черговість задоволення вимог кредитора.
Аргументи учасників справи
У квітні 2019 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просила їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували статтю 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка передбачає включення до другої черги задоволення вимог кредиторів виключно вимоги щодо стягнення заробітної плати. Оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку не є складовою заробітної плати, відповідач уважає помилковим висновок суду про часткове задоволення позову та зміну черговості кредиторських вимог.
У травні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивачка просила залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Посилалася на те, що суди з урахуванням висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року в справі № 127/10129/17 (провадження № 14-254цс18), правильно застосували норми матеріального права, зокрема, положення статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Зазначала, що під поняттям "грошові вимоги щодо заробітної плати" законодавець розумів як саму заробітну плату, так і пов`язані з нею або похідні від неї грошові вимоги.
У червні 2019 року до Верховного Суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив вимоги касаційної скарги задовольнити.
Окрім доводів про неправильне застосування судами норм матеріального права та неможливість віднесення вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку до кредиторських вимог другої черги, посилається на те, що уповноважена особа Фонду не є належним відповідачем у справі, що переглядається.
Аналіз змісту та вимог касаційної скарги свідчить, що судові рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними в касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі; клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" задоволено та зупинено дію оскаржених судових рішень до завершення розгляду касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2015 року, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Надра" про стягнення ненарахованої та невиплаченої додаткової заробітної плати, компенсації частини втрати заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ПАТ КБ "Надра" компенсацію за роботу у вихідні та неробочі дні в розмірі 1 371,17 грн; компенсацію втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати (індексації заробітної плати) в розмірі 1 091,45 грн; компенсаційну виплату за порушення права на оплату праці (середній заробіток за час затримки розрахунку) в сумі 270 624,81 грн, а всього - 273 087,43 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року №356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 червня 2015 року №113 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "НАДРА" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
10 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" із заявою про задоволення вимог на загальну суму 273 087,43 грн як кредитора згідно пункту 2 частини першої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (друга черга). Вимоги в якості кредитора позивачка заявила в межах визначеного Законом строку.
Відповідно до витягу з реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ КБ "Надра" вимоги ОСОБА_1 включено до другої черги на суму 2 462,62 грн та до сьомої черги на суму 270 624,81 грн.