Постанова
Іменем України
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 127/27390/19
провадження № 61-17431св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Суть справи
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про визнання на території України рішення іноземного суду.
Зазначала, що рішенням (винесеним у формі постанови) Окружного суду міста Нікосія (Республіка Кіпр) від 30 січня 2019 року у справі № 295/18 за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діяв Міністр юстиції та громадського порядку Кіпру, до неї ( ОСОБА_1 ) про забезпечення повернення дитини (сина) до України, була затверджена мирова угода між нею та ОСОБА_2 .
Вказаним рішенням іноземного суду визначено порядок та умови здійснення/реалізації сторонами своїх прав щодо піклування (визначення місця проживання дитини, зустрічей з дитиною, спілкування з нею) з їх малолітнім сином - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення набрало законної сили 18 липня 2019 року.
Відповідно до пункту 20 Угоди між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу у цивільних справах від 06 вересня 2004 року, вказані країни визнають і виконують на своїй території судові рішення, ухвалені на території іншої Договірної Сторони, зокрема, у цивільних справах, включаючи сімейні справи.
Посилаючись на те, що в провадженні судів України перебувають справи щодо реалізації прав опіки по відношенню до їх спільного сина, які необхідно припинити, та з метою забезпечення виконання умов затвердженої між сторонами мирової угоди, просила визнати на території України вищевказане рішення іноземного суду (винесене у формі постанови).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Вінницького міського суду від 30 липня 2020 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання на території України рішення іноземного суду таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Суд першої інстанції звернув увагу, що постанова Окружного суду міста Нікосія від 30 січня 2019 року містить застереження, згідно з яким якщо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконають зазначену постанову, вони підлягають арешту, а їх майно підлягає конфіскації.
Суд вважав, що дане застереження суперечить нормам законодавства України (кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; кожному гарантується недоторканність житла; кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю), а також положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема щодо гарантування кожному права на свободу та особисту недоторканність, право на повагу до свого житла, захист власності.
Згідно із частиною першою статті 12 Закону України "Про міжнародне приватне право" норма права іноземної держави не застосовується у випадках, якщо її застосування призводить до наслідків, явно несумісних з основами правопорядку (публічним порядком) України.
З огляду на те, що право на свободу та право власності є складовими публічного порядку України, а захист цих прав передбачений законодавством України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи, що захист цих прав закріплений на конституційному рівні (статті 29, 41 Конституції України), що однозначно впливає на правові підстави визнання рішення іноземного суду, суд першої інстанції дійшов висновку, що подібні рішення іноземних судів не повинні бути визнані в Україні, відповідно, і не повинні виконуватись.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 липня 2020 року скасовано.
Клопотання ОСОБА_1 про визнання в Україні рішення іноземного суду задоволено.
Визнано в Україні рішення (винесене у формі постанови) Окружного суду міста Нікосія (Республіка Кіпр) від 30 січня 2019 року, що набрало законної сили
18 липня 2019 року, у справі №2 95/18 за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діяв Міністр юстиції та громадського порядку Кіпру, до
ОСОБА_1 про забезпечення повернення дитини (сина) до України.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у справі, у якій ухвалене зазначене рішення іноземного суду, на підставі довіреності ОСОБА_2 діяв Міністр юстиції та громадського порядку Кіпру. В засіданні апеляційного суду факт уповноваження Міністра представляти інтереси ОСОБА_2 не заперечував його представник - адвокат Малявчик О. В., у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2, як сторона, не брав участі у процесі і мирова угода укладена без нього. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що існують інші обставини, передбачені пунктами 1-5 частини другої статті 468 ЦПК України, за наявності яких у задоволенні клопотання могло б бути відмовлено.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
20 листопада 2020 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що клопотання про визнання рішення іноземного суду подане з порушенням вимог пунктів 1, 3 частини другої статті 472 ЦПК України, оскільки до клопотання не долучено належно завірені копії необхідних документів. На окремих документах міститься лише підпис адвоката заявника без підтвердження його повноважень на це. Підпис на клопотанні вчинений не заявником.
Короткий зміст відзиву
У квітні 2021 року до Верховного Суду представника ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому вона просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на правильність висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання в Україні рішення Окружного суду міста Нікосія (Республіка Кіпр)
від 30 січня 2019 року у справі № 2 95/18 про забезпечення повернення дитини (сина) до України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами відкриття касаційного оскарження стали доводи касаційної скарги про допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що рішенням (винесеним у формі постанови) Окружного суду міста Нікосія (р. Кіпр) від 30 січня 2019 року у справі № 295/18 за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діяв Міністр юстиції та громадського порядку Кіпру, до ОСОБА_1 про забезпечення повернення дитини (сина) до України, затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у даній справі, якою визначено порядок та умови здійснення/реалізації сторонами - ОСОБА_1 (відповідачем) та ОСОБА_2 своїх прав щодо піклування (визначення місця проживання дитини, зустрічей з дитиною, спілкування з нею) відносно їх малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До клопотання про визнання в Україні рішення іноземного суду ОСОБА_1 додала копії документів, затверджених апостилями, зокрема, рішення (винесеного у формі постанови) Окружного суду міста Нікосія (Республіка Кіпр) від 30 січня 2019 року у справі № 295/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про забезпечення повернення дитини (сина) до України, довідку Сімейного суду міста Нікосія, Республіка Кіпр, про відсутність апеляції на вказане рішення, що свідчить про набрання ним законної сили.