Постанова
Іменем України
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 307/1563/19
провадження № 61-11053св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенко Є. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Укрзалізниця",
відповідачі: Грушівська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Укрзалізниця" на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2019 року у складі судді Сойми М. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 червня 2020 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Готра Т. Ю., Кондор Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця"), яка є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 735, в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" звернулося до суду з позовом до Грушівської сільської ради, ОСОБА_1, у якому просило:
- визнати незаконним рішення виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 25 липня 2001 року № 38 "Про виділення земельної ділянки в довгострокове користування ОСОБА_1";
- визнати незаконним рішення виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 22 січня 2002 року № 68 "Про затвердження проекту відводу земельної ділянки, яка надається на умовах оренди приватному підприємцю ОСОБА_1";
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 03 грудня 2002 року, укладений між Грушівською сільською радою Тячівського району Закарпатської області та ОСОБА_1, посвідчений 03 грудня 2002 року приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Бондар Е. Ш. та зареєстрований у реєстрі за № 7794;
- зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що розташована на АДРЕСА_4 (перегон Тересва-Солотвино 2, 127 км 6 ПК з лівої сторони по ходу кілометра) у с. Грушово Тячівського району Закарпатської області, шляхом демонтажу будівель і споруд, які розміщені на ній.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі державного акту на право постійного користування землею від 16 липня 1996 року серії П-ЗК011 № 000396, виданим Тячівською районною радою народних депутатів Львівської залізниці на Хустську дистанцію колії, посвідчено право постійного користування позивача земельною ділянкою площею 113,92 га для розташування об`єктів залізничного транспорту в межах згідно з планом землекористування.
У 2016 році АТ "Укрзалізниця" звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 та Грушівської сільської ради про визнання незаконним рішення Грушівської сільської ради від 22 січня 2002 року № 68, визнання недійсним договору оренди землі та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (справа № 907/168/16). У ході розгляду зазначеної справи проведено судову земельно-технічну експертизу від 20 листопада 2017 року № 5417, відповідно до висновку якої межі земельних ділянок АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії Львівська залізниця та ФОП ОСОБА_1 в адміністративних межах ради в натурі (на місцевості) перетинаються. Однак установити площу накладання цих земельних ділянок, які перетинаються в натурі (на місцевості), та зробити це графічно не видається можливим.
Крім того, під час розгляду справи № 907/168/16 АТ "Укрзалізниця" стало відомо, що виконавчим комітетом Грушівської сільської ради прийнято рішення від 16 січня 2001 року № 42, яким на підставі листа начальника Хустської дистанції колії від 04 грудня 2000 року № 263 вилучено у залізниці земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_4 біля залізничного вокзалу на 127 км 6 ПК у с. Грушово Тячівського району Закарпатської області, яка перебуває у постійному користуванні залізниці, а також про рішення виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 25 липня 2001 року № 38 "Про виділення земельної ділянки в довгострокове користування п. ОСОБА_1, жителю АДРЕСА_3".
У зв`язку з цим АТ "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з вимогами про визнання незаконним і скасування рішень виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 16 січня 2001 року № 42 "Про вилучення земельної ділянки на 127 км. 6 ПК від Хустської дистанції колії Львівської залізниці" та від 25 липня 2001 року № 38 "Про виділення земельної ділянки в дострокове користування ОСОБА_1 жителю АДРЕСА_3" (справа № 907/371/16).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 907/371/16, визнано незаконним і скасовано рішення виконавчого комітету сільської ради від 16 січня 2001 року № 42 "Про вилучення земельної ділянки на 127 км. 6 ПК від Хустської дистанції колії Львівської залізниці", а у частині вимог щодо рішення виконавчого комітету сільської ради від 25 липня 2001 року № 38 "Про виділення земельної ділянки в довгострокове користування п. ОСОБА_1, жителю АДРЕСА_3" провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.
У квітні 2014 року працівниками Хустської дистанції колії Львівської залізниці проведено перевірку земельних ділянок в межах Тячівського району, у результаті якої встановлено, що у смузі відведення залізниці на перегоні Тересва-Солотвино 2 з прив`язкою до колії на 127 км. 6 ПК з лівої сторони по ходу кілометра знаходиться будівля кафе.
Відповідно до листа начальника Хустської дистанції колії Львівської залізниці від 04 грудня 2000 року № 263, адресованого голові сільської ради, керівництво Хустської дистанції колії Львівської залізниці надало згоду на вилучення земельної ділянки в розмірі 0,028 га й виконавчим комітетом сільради прийнято рішення від 16 січня 2001 року № 42 "Про вилучення земельної ділянки на 127 км 6 ПК від Хустської дистанції колії Львівської залізниці", яке у подальшому визнане незаконним та скасоване постановою Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року.
Згодом на підставі рішення виконавчого комітету сільради від 25 липня 2001 року № 38 в користування ОСОБА_1 виділено спірну земельну ділянку розміром 0,028 га терміном на 25 років, а Тячівським відділом Закарпатської регіональної філії ДП "Державний земельний кадастр" розроблено кадастрову справу № 1 на оренду цієї земельної ділянки.
03 грудня 2002 року між Грушівською сільською радою та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки серії ВАС № 217831 для підприємницької діяльності, для змішаного використання, який посвідчений 03 грудня 2002 року приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Бондар Е. Ш. та зареєстрований у реєстрі за № 7794.
На спірній земельній ділянці ФОП ОСОБА_1 побудував магазин змішаних товарів та кафе, які введені в експлуатацію відповідно до акта державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію від 22 грудня 2003 року.
Посилаючись на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 16 січня 2001 року № 42 "Про вилучення земельної ділянки на 127 км 6 ПК від Хустської дистанції колії Львівської залізниці" й оспорювані рішення порушують права залізниці на користування цією земельною ділянкою для обслуговування залізничного полотна й забезпечення безпеки руху, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тячівського районного суду від 19 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, разом із тим відмовив у позові, оскільки порушене право захисту не підлягає у зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем (частина четверта статті 267 ЦК України), заяву про поновлення цього строку позивач не подав та поважних причин для його поновлення не надав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції та вважав його таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23 липня 2020 року АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального судами та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2019 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 15 червня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року № 607/15489/15-ц, постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 372/1387/13 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Підставою для звернення до суду стала постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22 березня 2018 року у справі № 907/371/16, залишена без змін постановою Великої палати Верховного суду від 04 грудня 2018 року, якою визнано незаконним і скасовано рішення виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 16 січня 2001 року № 42. Саме ця земельна ділянка є предметом спору й у даній справі і згідно оскаржуваних рішень Грушівської сільської ради надана ОСОБА_1 в користування.
Під час розгляду господарськими судами справ № № 907/371/16 та 907/168/16 за позовами залізниці до ФОП ОСОБА_1 та Грушівської сільської ради про визнання незаконними і скасування рішень виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 16 січня 2001 року № 42, від 25 липня 2001 року № 38 та від 22 січня 2002 року № 68, визнання недійсним договору оренди землі та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою не застосовано позовну давність, про яку також було заявлено стороною в ході розгляду справ.
Тому висновок судів, що позивач звернувся до суду із даним позовом з пропуском позовної давності понад 14 років та із заявою про поновлення пропущеного строку не звертався, є необґрунтованим.
У спірних правовідносинах моментом виникнення права на позов про скасування рішень ради щодо виділення земельної ділянки залізниці в користування ОСОБА_1 та можливістю залізницею реалізувати своє право в судовому порядку є факт скасування судом рішення Грушівської сільської ради про вилучення у залізниці спірної земельної ділянки.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав відзив, а Грушівська сільська рада Тячівського району Закапратської області - пояснення, у яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року поновлено АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" строк на касаційне оскарження рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2019 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 15 червня 2020 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Тячівського районного суду Закарпатської області справу № 307/1563/19 за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" до Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними рішень виконавчого комітету Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу будівель та споруд.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року справу № 307/1563/19 призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Обставини справи
Суди встановили, що на підставі державного акта на право постійного користування землею від 16 липня 1996 року серії П-ЗК 011 № 000396, виданого Тячівською районною радою народних депутатів та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 146, Львівській залізниці на Хустську дистанцію колії передано у постійне користування земельну ділянку площею 113,92 га в межах згідно з планом землекористування для розташування об`єктів залізничного транспорту.
Зазначений державний акт виданий на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 16 липня 1996 року за № 546. Згідно з описом меж вказана земельна ділянка межує також із землями Грушівської сільської ради.
Відповідно до листа начальника Хустської дистанції колії Львівської залізниці від 04 грудня 2000 року № 263, адресованого голові Грушівській сільській раді, керівництво Хустської дистанції колії Львівської залізниці надало згоду на вилучення земельної ділянки в розмірі 0,028 га у с. Грушово Тячівського району Закарпатської області на 127 км. 6 ПК, ліва сторона по ходу кілометрів.
Рішенням Грушівської сільської ради від 16 січня 2001 року № 42 "Про вилучення земельної ділянки на 127 км. 6 ПК від Хустської дистанції колії Львівської залізниці" зазначену земельну ділянку передано до резервного фонду земель запасу сільської ради.
На підставі рішення виконкому Грушівської сільської ради від 25 липня 2001 року № 38 "Про виділення земельної ділянки в довгострокове користування п. ОСОБА_1 жителю АДРЕСА_3" у користування строком на 25 років ОСОБА_1 виділено земельну ділянку розміром 0,028 га, розташовану на вул. Леніна біля залізничного вокзалу на 127 км 6 ПК, ліва сторона по ходу кілометрів, та Тячівським відділом Закарпатської регіональної філії ДП "Державний земельний кадастр" розроблено кадастрову справу № 1 на оренду земельної ділянки.
Рішенням виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 22 січня 2002 року № 68 "Про затвердження проекту відводу земельної ділянки, яка надається на умовах оренди приватному підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_3" приватному підприємцю ОСОБА_1 затверджено проект відводу земельної ділянки площею 0,03 га на вул. Леніна біля залізничного вокзалу на 127 км 6 ПК, ліва сторона по ходу кілометрів, для розміщення торгової точки та надано земельну ділянку на умовах оренди строком на 25 років із подальшим правом викупу для здійснення підприємницької діяльності.
На виконання зазначеного рішення 03 грудня 2002 року між Грушівською сільською радою та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки серії ВАС № 217831, який посвідчений 03 грудня 2002 року приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Бондар Е. Ш. та зареєстрований у реєстрі за № 7794.
На вказаній земельній ділянці ОСОБА_1 збудовані магазин змішаних товарів та кафе, які введені в експлуатацію відповідно до акта державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію від 22 грудня 2003 року.
Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 20 листопада 2017 року № 5417, проведеної у ході розгляду справи № 907/168/16 за позовом АТ "Укрзалізниця" до ФОП ОСОБА_1 та Грушівської сільської ради про визнання незаконним рішення Грушівської сільської ради від 22 січня 2002 року № 68, визнання недійсним договору оренди землі та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, межі земельних ділянок АТ "Укрзалізниця" та ФОП ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) перетинаються, однак установити площу накладання цих земельних ділянок, які перетинаються у натурі (на місцевості), та зробити це графічно не видається можливим.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 березня 2018 року у справі № 907/371/16 визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 16 січня 2001 року № 42 "Про вилучення земельної ділянки на 127 км 6 ПК Хустської дистанції колії Львівської залізниці".
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 907/371/16 (провадження № 12-200гс18) залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 березня 2018 року, якою у частині вимог щодо рішення виконавчого комітету Ради від 25 липня 2001 року № 38 "Про виділення земельної ділянки в довгострокове користування п. ОСОБА_1 жителю АДРЕСА_3" провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.
Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Ради від 25 липня 2001 року № 38 "Про виділення земельної ділянки в довгострокове користування п. ОСОБА_1, жителю АДРЕСА_3", оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_1 не мав статусу ФОП. Вважала, що з огляду на суб`єктний склад правовідносин, спір в цій частині має розглядатися в порядку цивільного судочинства.