Постанова
Іменем України
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 747/306/19
провадження № 61-1272св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Недригайлівського нотаріального округу Сумської області Торчицька Вікторія Миколаївна, фізична особа-підприємець ОСОБА_4,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Талалакіївського районного суду Чернігівської області в складі судді Косенко Ю. Л. від 07 жовтня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду в складі колегії суддів: Іванової Г. П., Онищенко О. І., Скрипки А. А. від 11 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений 25 квітня 2019 року між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Недригайлівського районного нотаріального округу Сумської області Торчицькою В. М., та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно, здійснену цим самим нотаріусом, номер запису про право власності 31350829 від 25 квітня 2019 року.
В обґрунтування позову зазначав, що ОСОБА_2 02 січня 2017 року отримав від нього в борг 763 390 дол. США, про що склав розписку. Оскільки у визначений строк ОСОБА_2 позику не повернув та має непогашену заборгованість, 10 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Талалакіївського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. 16 квітня 2019 року судом відкрито провадження у справі, а 08 травня 2019 року постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Після постановлення даної ухвали позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 мав у власності ще й будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який 25 квітня 2019 року відчужено/передано у власність за договором купівлі-продажу ОСОБА_3 .
Позивач вважає, що даний договір є фіктивним, укладеним з метою уникнення ОСОБА_2 виконання зобов`язання щодо сплати йому боргу, оскільки вказана у договорі вартість (ціна) є заниженою, ОСОБА_2 залишився проживати у даному будинку, фактично не передав його покупцеві, тобто реально не настали правові наслідки правочину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Талалакіївського районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір купівлі-продажу укладений сторонами у належній формі, покупець здійснив оплату визначену договором, зареєстрував за собою право власності на будівлю, уклав угоду про надання комунальних послуг, фактично вступив у володіння житловим будинком, і позивачем не доведено вчинення відповідачами оспорюваного правочину саме як фіктивного.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Талалакіївського районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відмову в позові, зазначив про те, що висновки суду про недоведеність позивачем заявлених вимог є вірними та обгрунтованими, відповідають нормам процесуального та матеріального права.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
13 січня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Талалакіївського районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно та однобічно досліджено обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права. При укладенні договору купівлі-продажу житлового будинку були порушені норми матеріального права, що полягають у зловживанні правом (частина третя статті 13 ЦК України), недобросовісності (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), порушенні інтересів кредитора (частина третя статті 228 ЦК України) та фіктивності правочину (частина перша статті 234 ЦК України), який здійснювався з наміром приховати майно з метою у майбутньому унеможливити виконання судового рішення по справі № 747/208/19. Також, була занижена вартість майна.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі і витребувано цивільну справу № 747/306/19 з Талалакіївського районного суду Чернігівської області.
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2021 року зазначену справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до розписки від 02 січня 2017 року, складеної від імені ОСОБА_2, він отримав у борг в ОСОБА_1 763 390 дол. США, і протягом лютого 2017 року зобов`язався поставити у рахунок вказаного боргу трактори; на залишок суми боргу зобов`язався нарахувати та виплатити при погашенні боргу три проценти за кожен місяць користування коштами; повний розрахунок зобов`язався провести до 01 травня 2017 року; протягом березня 2017 року зобов`язався придбати сівалку.
Відповідно до розписки від 02 лютого 2018 року, складеної від імені ОСОБА_2 станом на 02 січня 2017 року борг ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 становить 763 390 дол. США. у рахунок погашення даного боргу ОСОБА_2 придбано та передано ОСОБА_1 трактор Нью-Холанд - 1шт вартістю 201 000,00 дол. США, трактори Білорусь - 2 шт. вартістю 56 770 дол. США, сівалку КІНЗЕ - 1 шт. вартістю 89 000,00 дол. США. За домовленістю між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за користування позикою було визначено суму винагороди, яка становить 213 573 дол. США. Таким чином, загальний борг ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 станом на 01 січня 2018 року становить 630 193 дол. США. Зазначена сільськогосподарська техніка на теперішній час зареєстрована на фермерське господарство "Агросистема", яке належить ОСОБА_2 . Перереєстрація вказаної вище техніки на господарство ОСОБА_1 буде здійснена за його вимогою. Техніка використовується ТОВ "Охтирка агропродукт", яка належить ОСОБА_1 . Розписка про отримання коштів написана ОСОБА_2 власноручно 02 лютого 2018 року.
Ухвалою Талалакіївсього районного суду від 16 квітня 2019 року відкрито провадження у справі № 747/208/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 630 193 дол. США.
Ухвалою Талалакіївського районного суду від 08 травня 2019 року забезпечено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 .
Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 25 квітня 2019 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Недригайлівського районного нотаріального округу Сумської області Торчицькою В. М., ОСОБА_2 передав у власність (продав) ОСОБА_3 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на неприватизованій земельній ділянці площею 0,0833 га.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Талалакіївського районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України).
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).
Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що "оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд Україн