Постанова
Іменем України
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 363/4918/13
провадження № 61-1984св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів : Антоненко Н.О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",
заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року у складі судді Чіркова Г. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2021 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Болотова Є. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст заявлених вимог
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - ТОВ "Вердикт Капітал") звернулося із заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Заява мотивована тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 14 квітня 2014 року у справі № 363/4918/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") заборгованість за кредитним договором № 11029040000.
10 серпня 2020 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладений договір № 2301/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Дельта Банк" відступило ТОВ "Вердикт Капітал", а ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 11029040000.
Заявник просив замінити вибулого стягувача ПАТ "Дельта Банк" на правонаступника ТОВ "Вердикт Капітал" у справі № 363/4918/13-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11029040000.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2021 року, заяву задоволено повністю.
Замінено сторону виконавчого провадження ПАТ "Дельта Банк" на його правонаступника ТОВ "Вердикт Капітал" у цивільній справі № 363/4918/13-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність та усунення перешкод у здійсненні права власності.
Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до договору від 10 серпня 2020 року про відступлення права вимоги правонаступником ПАТ "Дельта Банк" стало ТОВ "Вердикт Капітал", тобто відбулась заміна стягувача у цій справі. Суд першої інстанції зробив висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що задоволення заяви про заміну стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2, у якій просить скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2021 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутня інформація і докази щодо переходу прав вимоги за іпотечним договором, а саме, про внесення відомостей про нового іпотекодержателя до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Належним доказом переходу прав вимоги за іпотечним договором є саме внесення відомостей про нового іпотекодержателя до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З інформаційної довідки вбачається, що іпотекодержателем земельної ділянки за кадастровим номером 3221887801:03:080:0010 значиться ПАТ "Дельта Банк". Також у справі відсутні докази сплати новим кредитором грошових коштів за договором відступлення прав вимоги від 10 серпня 2020 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 363/4918/13-ц, витребувано справу з суду першої інстанції.
У березні 2021 року матеріали цивільної справи № 363/4918/13-ц надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 15 лютого 2021 року вказано, що касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Фактичні обставини
Суди встановили, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 14 квітня 2014 року, в рахунок виконання основного зобов`язання щодо оплати заборгованості у розмірі 46 331,08 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 370 324, 33 грн за договором про надання споживчого кредиту № 11029040000 від 16 серпня 2006 року, укладеним між АКІБ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку, загальна площа 0,1543 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі іпотекодержателю вказаного предмету іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем ПАТ "Дельта банк" на підставі договору іпотеки № 686 від 16 серпня 2006 року, укладеного між АКІБ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 .
Припинено право власності іпотекодавця ОСОБА_1, в тому числі право володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, загальна площа 0,1543 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" витрати по сплаті судового збору 3 441,00 грн.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 22 грудня 2015 року представником позивача отримано виконавчі листи по справі.
10 серпня 2020 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладений договір відступлення прав вимоги № 2301/К, згідно якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11029040000 від 16 серпня 2006 року перейшло до ТОВ "Вердикт Капітал", що підтверджується додатком № 1 до договору відступлення прав вимоги від 10 серпня 2020 року.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає доводи, викладені у касаційній скарзі, з таких підстав.
По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.
Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.
Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За змістом статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Суди встановили, що 10 серпня 2020 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладений договір відступлення прав вимоги № 2301/К, згідно якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11029040000 від 16 серпня 2006 року перейшло до ТОВ "Вердикт Капітал", що підтверджується додатком № 1 до договору відступлення прав вимоги від 10 серпня 2020 року.
Згідно пункту 2 договору № 2301/К про відступлення права вимоги від 10 серпня 2020 року за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року у справі № 495/5578/17 зазначено, що "відповідно до частини третьої статті 24 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон № 898-IV) правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Тобто відомості про відступлення прав іпотекодержателя підлягають державній реєстрації; внесення таких відомостей і є зміною речового права - права іпотеки. До проведення державної реєстрації відповідне право не виникає, а його перехід не відбувається.
У розумінні наведених положень законодавства державна реєстрація відступлення права вимоги, яка відбувається шляхом здійснення заміни іпотекодержателя за таким предметом іпотеки у Реєстрі речових прав, є обов`язковою, а такій реєстрації передує обов`язкова реєстрація самого права іпотеки за первісним іпотекодержателем".
Суди на зазначені обставини та вимоги закону уваги не звернули, належним чином не з`ясували обставини справи, не з`ясували, чи було відступлено право вимоги за договором іпотеки № 686 від 16 серпня 2006 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, не дослідили належним чином надані докази та дійшли передчасного висновку про задоволення заявлених вимог.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій.
Згідно частини четвертої статті 411 ЦПК України права направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.