1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 357/13937/19

провадження № 61-19617св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Білоцерківська районна державна лікарня ветеринарної медицини,

треті особи: Головне управління Держпродспоживслужба в Київській області, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Первинна профспілкова організація "Білоцерківська районна державна лікарня ветеринарної медицини", Білоцерківська міська державна лікарня ветеринарної медицини,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2020 року у складі судді Орєхова О. І. та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Савченка С. І., Верланова С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивований тим, що 06 березня 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Наказом від 19 вересня 2019 року № 01-09/161 "Про звільнення у зв`язку з ліквідацією установи", його було звільнено із займаної посади у зв`язку з повною ліквідацією установи за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Із тексту наказу вбачається, що однією з підстав для його видання став наказ Держпродспоживслужби від 06 травня 2019 року № 392 "Про припинення діяльності Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини".

Із листа Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 04 квітня 2019 року № 10-07.1-10/3217 "Обґрунтування щодо ліквідації установи" вбачається, що обов`язки по обслуговуванню території Білоцерківського району покладені на Білоцерківську міську державну лікарню ветеринарної медицини, штат якої планується затвердити у кількості 112 одиниць, при цьому кількість працівників, що займають керівні посади, зменшиться на 5 одиниць.

Отже, в даному випадку мала місце саме реорганізація Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини, а не її ліквідація, а Білоцерківська міська державна лікарня ветеринарної медицини фактично стала правонаступником.

У разі реорганізації установи правонаступництво настає не тільки в частині майна і майнових прав та обов`язків, а й у трудових відносинах.

Тобто, у разі реорганізації здійснюється переведення працівників, за їхньою згодою, на підприємство, яке є правонаступником. У разі відсутності на підприємстві, яке є правонаступником, вакантних посад (робочих місць) можливе переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство. І лише коли таке переведення не є можливим, в загальному порядку стає можливим звільнення працівників у зв`язку з тим, що за наслідками проведення реорганізації відбувається скорочення чисельності або штату працівників.

Всупереч вимогам законодавства, позивачу не запропоновано вакантних посад в Білоцерківській міській державній лікарні ветеринарної медицини та звільнено за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з повною ліквідацією установи.

Крім того, до профспілкового комітету Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини жодної інформації щодо ліквідації установи, кількість працівників, що підпадають під звільнення, строки проведення звільнення, завчасно надано не було.

Враховуючи те, що в результаті незаконного звільнення позивачу не було нараховано середньомісячну заробітну плату, ОСОБА_1 зазначав, що відповідач при поновленні на раніше займаній посаді, зобов`язаний виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 вересня 2019 року (дата звільнення 20 вересня 2019 року) по день поновлення позивача на роботі.

На підставі викладеного позивач просив:

скасувати наказ Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 19 вересня 2019 року № 01-09/161 "Про звільнення у зв`язку з ліквідацією установи",

поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини,

стягнути з Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 вересня 2019 року по день прийняття судового рішення з розрахунку 270,33 грн, за кожен робочий день вимушеного прогулу,

допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини,

судові витрати покласти на відповідача.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2020 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що трудовий договір з позивачем розірваний без попередньої згоди первинної профспілкової організації, членом якої є позивач, так як згода на звільнення у зв`язку із ліквідацією установине передбачена. Матеріали справи містять відомості про те, що з боку відповідача було дотримано норми діючого законодавства при звільненні позивача.

Суд апеляційної інстанції, виходив з того, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що відповідач мав право на звільнення позивача, оскільки було прийнято рішення про повну ліквідацію установи. Білоцерківська міська державна лікарня ветеринарної медицини не є правонаступником Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Жодних змін до установчих документів не вносилось, права і обов`язки їх установі не передано, не створено в зв`язку з ліквідацією Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини жодної установи, відділу, структури, які були б правонаступниками. Територія обслуговування Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини дійсно збільшилась, у зв`язку з тим, що Білоцерківський район не було б кому обслуговувати. Крім того, юридична особа Білоцерківська районна державна лікарня ветеринарної медицини 29 вересня 2020 року була припинена.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій під час вирішення спору повинні були з`ясувати чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація установи, врахувати особливості ліквідації відповідача як юридичної особи публічного права та встановити наявні ознаки прихованої реорганізації. Оскаржені рішення прийняті за неповно з`ясованих обставин, що мають значення для справи, судами належним чином не досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Суди не взяли до уваги, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням (оновленням) іншої, яка буде виконувати повноваження установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Такої позиції дотримується Верховний Суд ухвалюючи судові рішення, викладені в постановах від 21 березня 2018 року у справі № 802/651/16-а, від 11 квітня 2018 року у справі № 591/3104/16-ц, від 16 травня 2019 року у справі № 820/10744/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 820/10744/15, від 06 лютого 2020 року у справі № 813/3412/17. Крім того в даних постановах викладені висновки Верховного Суду щодо особливостей ліквідації державного органу як юридичної особи публічного права та ознаки прихованої реорганізації.

Наведені обставини у справі свідчать про те, що в даному випадку має місце саме реорганізація Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини у формі приєднання, а не її ліквідація, а Білоцерківська міська державна лікарня ветеринарної медицини є фактично правонаступником.

Суди безпідставно не взяли до уваги, що позивачу не було запропоновано вакантних посад в Білоцерківській міській державній лікарні ветеринарної медицини та звільнено за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з повною ліквідацією установи.

Крім того, суд апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача не обґрунтував та не мотивував відступ від правової позиції Верховного суду при розгляді аналогічних спорів.

Аргументи учасників справи

У квітні 2021 року голова комісії з ліквідації Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини Зінченко А. М. подав до Верховного Суду письмові пояснення, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі співвідповідача відмовлено, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

У лютому 2021 року матеріали цивільної справи № 357/13937/19 надійшли до Верховного Суду та 23 лютого 2021 року передані судді-доповідачу.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 20 січня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 802/651/16-а, від 11 квітня 2018 року у справі № 591/3104/16-ц, від 16 травня 2019 року у справі № 820/10744/15, від 06 лютого 2020 року у справі № 813/3412/17, від 27 червня 2018 року у справі № 344/7932/16-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 752/294/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 752/346/18, від 06 грудня 2019 року у справі № 676/6333/18-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 755/18963/13-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини, наказ № 5-К від 06 березня 2015 року.

Наказом Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 19 вересня 2019 року № 01-09/161 "Про звільнення у зв`язку з ліквідацією установи", з 20 вересня 2019 року позивача звільнено із займаної посади у зв`язку з повною ліквідацією установи за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів прийнято Наказ № 392 від 06 травня 2019 року, яким наказано припинити діяльність Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини шляхом її ліквідації згідно з чинним законодавством, на момент розгляду даної справи не скасований та є чинним.

Листом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 04 квітня 2019 року № 10-07.1-10/3217 обґрунтовано підстави ліквідації установи - мережі Головного управління в 2019 році входять 28 установ, в тому числі Білоцерківська районна державна лікарня ветеринарної медицини та Білоцерківська міська державна лікарня ветеринарної медицини. Проаналізувавши навантаження на працівників вищезгаданих установ, а також надходження до спеціального фонду та враховуючи кадрове забезпечення, необхідно провести оптимізацію даних установ, а саме ліквідувати Білоцерківську районну державну лікарню ветеринарної медицини та покласти обов`язки обслуговування території Білоцерківського району на Білоцерківську міську державну лікарню ветеринарної медицини. Метою є оптимізація державних установ, що передбачає цілі такі, як раціональне та ефективне використання трудових ресурсів, бюджетних коштів, майна, наслідком якої є розвиток ветеринарної служби Білоцерківського району та міста в цілому, покращення стану фінансової дисципліни. Планується задіяти всі людські, організаційні, матеріальні, технічні та інші ресурси в необхідних і достатніх обсягах для надання якісних послуг.

Наказом від 03 вересня 2019 року Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області за № 441 закріплено за Білоцерківською міською державною лікарнею ветеринарної медицини зону обслуговування - території м. Біла Церква та Білоцерківського району з 11 вересня 2019 року.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 11 вересня 2019 року за № 462 закріплено за Білоцерківською міською державною лікарнею ветеринарної медицини зону обслуговування - території м. Біла Церква та Білоцерківського району з 17 вересня 2019 року.

10 травня 2019 року та 29 травня 2019 року відповідно вбачається, проводилися засідання профспілкового комітету, де на порядку денному було обговорення наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яким прийнято Наказ № 392 від 06 травня 2019 року, яким наказано припинити діяльність Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини шляхом її ліквідації.

26 червня 2019 року ОСОБА_1 був попереджений про звільнення у зв`язку з ліквідацією установи.

26 червня 2019 року позивач ознайомлений і з наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 06 травня 2019 року № 392 "Про припинення діяльності Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини", про свідчить підпис останнього.

Згідно з довідкою, виданою комунальною установою "Білоцерківський районний трудовий архів" від 05 червня 2020 року № 55 Білоцерківський районній державній лікарні ветеринарної медицини в особі голови ліквідаційної комісії Зінченко А. М., у зв`язку з ліквідацією підприємства, про те, що документи з кадрових питань (особового складу): накази з кадрових питань, розрахунково-платіжні відомості по заробітній платі за 1987-2019 роки та довідковий апарат підприємства передані на зберігання до комунальної установи "Білоцерківський районний трудовий архів".


................
Перейти до повного тексту