Постанова
Іменем України
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 760/21313/18
провадження № 61-11498св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солом`янська, 15-а", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи(письмового провадження) касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року в складі судді Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солом`янська, 15-а" (далі - ОСББ "Солом`янська, 15-а"), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просив зобов`язати відповідачів усунути йому перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням АДРЕСА_1, стягнути з ОСББ "Солом`янська, 15-а" на його користь завдані збитки у розмірі 237 000 грн та 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначав, що йому на праві власності належить нежитлове приміщення АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17 липня 2017 року. Вказане нежитлове приміщення розташоване в багатоквартирному житловому будинку, який обслуговує відповідач ОСББ "Солом`янська, 15-а". Між ним і відповідачем ОСББ "Солом`янська, 15-а" укладено договір про надання послуг № 239НП від 01 серпня 2017 року, за умовами якого ОСББ взяло на себе зобов`язання забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості, вживати своєчасних заходів для усунення порушень щодо надання послуг.
Вказував, що з метою проведення будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень ним було подано та зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт та укладено договір генерального підряду № 23/04-18 від 23 квітня 2018 року. Разом з тим, через дії відповідачів він не має змоги надати генпідряднику доступ до нежитлового приміщення, у зв`язку з чим строки виконання робіт не дотримуються, що призводить до додаткових витрат. Він звертався до відповідача ОСББ "Солом`янська, 15-а" з листами про надання згоди на виконання будівельних робіт та підключення до електропостачання. Останнє своїми листами від 03 липня 2017 року надало згоду на виконання будівельних робіт та підключення до електропостачання. Проте, він не може використовувати нежитлове приміщення внаслідок незаконних дій відповідачів, які полягають у тому, що ОСББ "Солом`янська, 15-а" створило перешкоди у користуванні приміщенням шляхом заміни замків у дверях сходової клітини, які ведуть до належного йому нежитлового приміщення, та неодноразового відключення електроенергії. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 блокують проїзд та прохід до його приміщення.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Зобов`язано ОСББ "Солом`янська, 15-а" не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 12 березня 2020 року оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення, сплати судового збору та наданні копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник не надав до суду копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2020 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду та здійснити розподіл судових витрат.
В обґрунтування касаційної скарги посилався на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, зокрема, неповне дослідження обставин справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Соломʼянського районного суду м. Києва.
29 жовтня 2020 року справа № 760/21313/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 07 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відкриття апеляційного провадження у справі слід розглядати як сукупність передбачених процесуальним законом послідовних дій суду апеляційної інстанції, які розпочинаються визначенням колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи та завершуються постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги, про відкриття або про відмову у відкритті апеляційного провадження. Відкриття апеляційного провадження є підставою для переходу до іншої стадії судового процесу - апеляційного розгляду, порядок проведення якої регламентований параграфом 3 Глави 1 Розділу V ЦПК України.
ЦПК України у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, передбачав вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги суддею-доповідачем одноособово, про що було чітко вказано у частині п`ятій статті 297 цього кодексу.
З 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.
За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І "Загальні положення" ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 15, 16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року в справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) вказано, що "регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І "Апеляційне провадження" розділу V "Перегляд судових рішень" ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова "суд апеляційної інстанції", вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України)".
Всупереч вищенаведеним нормам процесуального права, ухвалою від 04 травня 2020 року суд апеляційної інстанції одноособово повернув апеляційну скаргу заявника на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року, що призвело до порушення правил щодо складу суду, а тому вказана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою.
Зазначені обставини свідчать про порушення апеляційним судом норм процесуального права, що відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з переданням справи на новий апеляційний розгляд.
З урахуванням того, що при розгляді встановлена наявність підстави, яка зумовлює скасування оскарженого судового рішення апеляційного суду, то суд касаційної інстанції не аналізує інші підстави відкриття касаційного провадження.