Постанова
Іменем України
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 130/383/19
провадження № 61-17498св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Потоківська сільська рада Жмеринського району,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, підписану адвокатом Лавренчуком Андрієм Сергійовичем, на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 червня 2019 року в складі судді Сенько Л. Ю. та на постанову Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2019 року в складі колегії суддів Марчук В. С., Матківської М. В., Сопруна В. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Потоківської сільської ради Жмеринського району про встановлення факту родинних відносин і визнання додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначала, що весною 2017 року від односельців вона дізналася про існування спадкового майна - земельної ділянки площею 4,16 га у с. Потоки, яка належала ОСОБА_3 - рідному брату діда позивача по лінії батька ОСОБА_4 . Вказує, що не знала членів своєї родини по лінії батька, оскільки її батько та рідний дід - батьків батько ОСОБА_4 померли, коли вона була дитиною.
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса Жмеринської міської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на земельну ділянку, пред`явивши наявні у неї докази родинних відносин зі спадкодавцем, однак їй усно відмовлено через брак доказів родинних відносин зі спадкодавцем та рекомендовано звернутись до суду.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 30 травня 2018 року встановлено факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3, після чого позивач повторно звернулась до нотаріальної контори, проте 24 липня 2018 року їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через пропуск встановленого законом строку подання заяви про прийняття спадщини. В подальшому вказане судове рішення було скасовано через наявність у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спору про право.
Встановлення факту, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були рідними братами, а позивачка є двоюрідною онукою спадкодавця ОСОБА_3, необхідно їй для оформлення права на спадщину ОСОБА_3, яка складається з вищезазначеної земельної ділянки.
Причиною пропуску строку для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини в строк до 09 січня 2015 року ОСОБА_1 вказала, що про смерть ОСОБА_3, як і про його існування взагалі, вона дізналась лише у 2017 році, і з того часу розпочала займатися підтвердженням вказаних родинних відносин, звертаючись до нотаріуса та в суд. Наведені обставини позивач вважає поважними причинами пропуску строку для звернення в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, визначеного частиною третьою статті 1272 ЦК України.
ОСОБА_1 просила встановити юридичний факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жмеринці, є рідним братом її діда ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Тарасівці Жмеринського району Вінницької області, а позивачка ОСОБА_1 є двоюрідною онукою ОСОБА_3 ; визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, тривалістю у три місяці після набрання чинності судовим рішенням у справі.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2019 року, позов задоволено; встановлено факт того, що:
- ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жмеринка Вінницької області, є рідним братом ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Тарасівка Жмеринського району Вінницької області;
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є двоюрідною внучкою ОСОБА_3 ;
- визначено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, додатковий строк тривалістю три місяці після набрання рішенням законної сили для подання письмової заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жмеринка Вінницької області.
Задовольняючи заяву, суди виходили з того, що на підтвердження фактів родинних відносин позивач надала суду належні і допустимі докази, а відповідач їх не спростував. Крім того відповідач не заперечує факту родинних відносин позивача з ОСОБА_3, а вказує на те, що вона не надала суду доказів, які могли б підтвердити неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 через недоведеність факту родинних відносин між нею та спадкодавцем.
Суд визнав поважними наведені ОСОБА_1 підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки позивачу не було відомо про існування двоюрідного діда - спадкодавця ОСОБА_3 та спадкового майна після його смерті через те, що він є родичем її батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, коли позивачу було чотири роки.
Аргументи учасників справи
У вересні 2019 року представник ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 червня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2019 року, у якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що постановою Жмеринської міської нотаріальної контори від 24 липня 2018 року № 715/02-81 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з підстав пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини. Бідь-якої іншої відмови державного нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності необхідних документів для встановлення родинних відносин матеріали справи не містять, тобто позивач не надала суду доказів того, що це питання неможливо вирішити у позасудовий спосіб. Вказує, що суди безпідставно визначили позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку, як юридична необізнаність або незнання про існування спадкодавця та спадкового майна.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі; відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно докопії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 (після укладення шлюбу ОСОБА_1 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_5, її батьком зазначений ОСОБА_5, матір`ю - ОСОБА_8 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_5 (батько позивача) народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Тарасівка Жмеринського району. Його батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .
Із показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були рідними братами.
Згідно копій свідоцтв про смерть серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4 (місцем його народження вказано " Росія") помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Карантон Тимітонського району Якутії (копія паспорта, виданого 13 липня 1998 року Жмеринським РВ УМВС України), з 15 вересня 1998 року знаходився на утриманні та повному державному забезпеченні в Жмеринському психоневрологічному будинку-інтернаті, де і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0150492 ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП "Діброва".
Постановою державного нотаріуса Жмеринської міської державної нотаріальної контори Антал Л. С. від 24 липня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, у зв`язку із пропуском строку для подання нею заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа за № 59626974 за заявою ОСОБА_2 від 10 жовтня 2016 року.
Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2018 року в справі № 145/1039/18 про встановлення факту родинних відносин ОСОБА_2 з двоюрідним дядьком ОСОБА_3 скасоване постановою Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року з підстав наявності спору про право.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник посилалася на те, що встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_3 необхідно їй для оформлення права на спадщину в порядку, визначеному законом. При цьому відповідачами у справі вона зазначила ОСОБА_2 та Потоківську сільську раду Жмеринського району.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша та друга статті 1223 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1251 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року по справі № 361/1953/18 (провадження № 61-16095св19) зазначено, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини безпосередньо стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов`язки спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
У справі, що переглядається, належним відповідачем за вимогою про встановлення факту родинних відносин і визначення додаткового строку для прийняття спадщини має бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а за їх відсутності - територіальна громада Потоківської сільської ради Жмеринського району.
Суди встановили, що окрім ОСОБА_1, яка претендує на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, заяву при прийняття спадщини, у визначений статтею 1270 ЦК України строк, подав ОСОБА_2 посилаючись на те, що спадкодавець є його двоюрідним дядьком. Проте, йому відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини з підстав відсутності родинних відносин із спадкодавцем.
Доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є зокрема свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки рішення Тиврійського районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2018 року про встановлення родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасоване постановою Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року.
Суд першої інстанції не встановив належний склад відповідачів у справі, не перевірив, чи дійсно ОСОБА_2 належить до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 і чи є належним відповідачем Потоківська сільська рада Жмеринського району. Апеляційний суд допущених судом першої інстанції порушень не усунув та не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, необізнаність особи про наявність спадкового майна, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Такий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року в справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року в справі № 6-1486цс15.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 червня 2019 року та постанова Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2019 року підлягають скасуванню з направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.