ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/1615/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 (судді: Мишкіна М.А. (головуючий), Аленін О.Ю., Богатир К.В.)
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.09.2020 (суддя Шаратов Ю.А.)
за первісним позовом Фермерського господарства "Джондір-Б"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська"
про стягнення заборгованості за Договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 25.01.2018р. № 1 у розмірі 3 600 000,00 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська"
до Фермерського господарства "Джондір-Б"
про визнання недійсним Договору позики (поворотної фінансової допомоги) від 25.01.2018 №1,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і судових рішень
1.1. У червні 2020 року Фермерське господарство "Джондір-Б" (далі - ФГ "Джондір-Б", Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" (далі - ТОВ "Агрофірма "Дністровська", Відповідач) про стягнення 3 600 000,00 грн заборгованості за договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 25.01.2018 №1.
1.2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2020 у справі №916/1615/20 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
1.3. 05.08.2020 ТОВ "Агрофірма "Дністровська" звернулося до Господарського суду Одеської області із зустрічним позовом про визнання недійсними договору позики (поворотної фінансової допомоги) від 25.01.2018 №1
1.4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2020 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ "Агрофірма "Дністровська" до розгляду та об`єднано її в одне провадження з первісним позовом у справі №916/1615/20.
1.5. 22.09.2020 Відповідач звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про залишення його зустрічної позовної заяви без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України і ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2020 зустрічний позов залишено без розгляду.
1.6. У подальшому ТОВ "Агрофірма Дністровська" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.09.2020 змінити, доповнивши її резолютивну частину висновками щодо повернення ТОВ "Агрофірма "Дністровська" судового збору, сплаченого за подання зустрічного позову.
1.7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 у справі №916/1615/20 вищезазначену апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.09.2020 - без змін.
1.8. Апеляційна інстанція погодилась з висновками місцевого господарського суду, що вимоги статті 7 Закону України "Про судовий збір" не передбачають повернення судового збору у разі подання учасником справи заяви про залишення позову без розгляду та подальшого задоволення такої заяви судом.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги, позиції інших учасників справи
2.1. У касаційній скарзі ТОВ "Агрофірма "Дністровська" просить постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу місцевого господарського суду змінити, доповнивши їх резолютивні частини висновками щодо повернення ТОВ "Агрофірма "Дністровська" судового збору за подання зустрічної позовної заяви у справі №916/1615/20.
2.2. На обґрунтування своєї правової позиції заявник вказує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, оскільки за своїм змістом не відповідають вимогам статей 130, 226 Господарського процесуального кодексу України зазначивши, що в оскаржуваних судових актах не вирішено питання про повернення судового збору на користь позивача за зустрічним позовом.
2.3. У відзиві на касаційну скаргу ФГ "Джондір-Б" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
3. Позиція Верховного Суду
3.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
3.2. За змістом статті 185 Господарського процесуального кодексу України "Судові рішення у підготовчому засіданні" у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
3.3. Статтею 226 Господарського процесуального кодексу України "Залишення позову без розгляду" передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;
5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;
7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
3.4. Водночас статтею 231 Господарського процесуального кодексу України "Закриття провадження у справі" встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо:
1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
3.5. В такий спосіб законодавцем диференційовано як можливі варіанти процесуальної поведінки позивача (подання заяви про залишення позову без розгляду або відмова від позову), так і відповідні дії суду (залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі).
При цьому правові наслідки зазначених дій є різними, оскільки відповідно до частини третьої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
В той же час частиною четвертою статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
3.6. Принцип диспозитивності належить до основних принципів господарського судочинства та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
3.7. Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується Скаржником ним було подано саме Заяву про залишення зустрічного позову без розгляду, а Господарським судом Одеської області ухвалою від 23.09.2020 було залишено без розгляду зустрічний позов ТОВ "Агрофірма "Дністровська" до ФГ "Джондір-Б" про визнання недійсним договору позики (поворотної фінансової допомоги) від 25.01.2018 № 1.
3.8. Таким чином, вирішивши питання щодо залишення позову без розгляду, у суду першої інстанції в силу приписів частини другої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виник обов`язок щодо вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про судовий збір".
3.9. За змістом частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України порядок повернення судового збору встановлюються законом.
3.10. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
3.11. Згідно з приписами пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
3.12. Зважаючи на те, що зустрічна позовна заява у даній справі залишена без розгляду саме за заявою ТОВ "Агрофірма "Дністровська", тобто самого позивача за зустрічним позовом, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність у даному випадку правових підстав для повернення судового збору.
3.13. Крім того, посилання скаржника на приписи статті 130 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими, оскільки вказана норма передбачає випадки повернення 50% судового збору, сплаченого при поданні позову у певних випадках, а саме у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову та визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Натомість, як вже зазначалось вище, у справі, яка переглядається, зустрічну позовну заяву залишено без розгляду за заявою ТОВ "Агрофірма "Дністровська", що не підпадає під дію статті 130 Господарського процесуального кодексу України.
3.14. При цьому, судова колегія враховує, що Верховний Суд в ухвалах від 11.02.2021 у справі № 916/1024/20, від 25.02.2021 у справі № 916/1114/20, від 12.04.2021 у справі № 916/1020/20 за аналогічних обставин та за участю тих самих сторін, як і у даній справі, вже визнавав правильним та очевидним саме таке застосування судами попередніх інстанцій положень статті 130, частини другої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
3.15. Ураховуючи викладене, доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та зводяться до невірного тлумачення скаржником норм чинного законодавства.