ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/1950/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Фельдман О.А. (в судовому засіданні 15.06.2021)
боржника - адвокат Новікова Т.О. (в судовому засіданні 15.06.2021)
АТ "Сбербанк" - адвокат Крячковська І.М., адвокат Сімчук В.І. (в судових засіданнях 15.06.2021 та 17.06.2021), Алюніна О.О. (в судовому засіданні 17.06.2021)
арбітражний керуючий Данілов А.І. (в судових засіданнях 15.06.2021 та 17.06.2021)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції через Південно - західний апеляційний господарський суд касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Філінюка І.Г.- головуючого, суддів: Бєляновського В.В., Поліщук Л.В.
від 26.01.2021
у справі № 916/1950/16
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДСПЕЦТЕХ"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Одеської області від 01.08.2016 порушено провадження у справі № 916/1950/16 за заявою боржника ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" про визнання банкрутом; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ"; розпорядником майна боржника ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" призначено арбітражного керуючого Данілова А.І.
2. Ухвалою попереднього засідання суду від 11.12.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів із вказівкою черговості. Окремо до реєстру внесені вимоги кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, зокрема АТ "Сбербанк" в сумі 1 202 359 720, 96 грн.
3. АТ "Сбербанк" звернулося до господарського суду з заявою про внесення змін до реєстру вимог кредиторів ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" (з урахуванням уточнень від 25.02.2020), в якій просило суд зобов`язати розпорядника майна боржника змінити реєстр вимог кредиторів та привести у відповідність до Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, змінити черговість задоволення вимог кредитора АТ "Сбербанк" в сумі 1 202 359 720, 96 грн, з яких вимоги в сумі 2 756 грн (судовий збір) віднести до першої черги, вимоги в сумі 732 670 185,99 грн заборгованість за кредитним договором і проценти до четвертої черги, вимоги в сумі 423 913 020 грн як забезпечені та 45 773 758,97 грн розмір неустойки за договором.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2020 в задоволенні заяви АТ "Сбербанк" - відмовлено.
5. Не погодившись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "Сбербанк" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
6. Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у цій справі апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" задоволено. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.07.2020 у справі № 916/1950/16 скасовано та прийнято нове рішення. Заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" щодо приведення реєстр вимог кредиторів у відповідність з вимогами Кодексу України з процедур банкрутства задоволено. Затверджено зміни до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДСПЕЦТЕХ" в частині черговості вимог Акціонерного товариства "Сбербанк", з яких:
- вимоги в сумі 2 756 грн (судовий збір) із задоволенням у першу чергу;
- вимоги в сумі 732 670 185,99 грн заборгованість за кредитним договором та процентами за користування Кредитною лінією - із задоволенням у четверту чергу;
- вимоги в сумі 45 773 758,97 грн розмір неустойки (пені) за Договором про відкриття кредитної лінії від 15.07.2011 №14-В/11/44/ЮО - із задоволенням у четверту чергу;
- вимоги в сумі 423 913 020 грн як такі, що забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника. Зобов`язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДСПЕЦТЕХ" внести зміни до реєстру вимог кредиторів з урахуванням даної постанови.
Рух касаційної скарги
7. 24.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" звернулось через Південно-західний апеляційний господарський суду до Верховного Суду із касаційною скаргою Вих. № 24/02-1 від 24.02.2021 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі № 916/1950/16, підтвердженням чого є накладна служби кур`єрської доставки.
8. 02.03.2021, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" разом зі справою № 916/1950/16 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" у справі № 916/1950/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 26.03.2021.
10. Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 916/1950/16 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" Вих. № 24/02-1 від 24.02.2021 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021; призначено розгляд касаційної скарги на 18.05.2021 о 10:15 год.
11. Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2021 відкладено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" Вих. № 24/02-1 від 24.02.2021 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі № 916/1950/16 на 01.06.2021 о 14 год. 30 хв.
12. Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2021 відкладено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" Вих. № 24/02-1 від 24.02.2021 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі № 916/1950/16 на 15.06.2021 о 14 год. 30 хв.
13. В судовому засіданні 15.06.2021 оголошено перерву до 11 год. 30 хв. 17.06.2021.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
14. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
15. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
15.1 Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" щодо приведення реєстру вимог кредиторів у відповідність з вимогами Кодексу України з процедур банкрутства на підставі статті 45 цього кодексу.
15.2 Судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не враховано правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19, від 15.05.2018 у справі № 902/492/17.
16. Представники скаржника, боржника в судовому засіданні 15.06.2021 підтримали касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
17. Арбітражний керуючий Данілов А.І. в судових засіданнях 15.06.2021, 17.06.2021 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
18. Акціонерним товариством "Сбербанк" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, який мотивовано правильністю висновків суду апеляційної інстанції.
19. Представники Акціонерного товариства "Сбербанк" Крячковська І.М., Сімчук В.І. в судових засіданнях 15.06.2021, 17.06.2021 заперечили проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.
20. Представник Акціонерного товариства "Сбербанк" Алюніна О.О. в судовому засіданні 17.06.2021 заперечила проти касаційної скарги.
Розгляд клопотань Верховним Судом
21. 17.05.2021 від Акціонерного товариства "Сбербанк" до суду надійшла заява про закриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою.
22. 15.06.2021 від Акціонерного товариства "Сбербанк" до суду надійшли додаткові пояснення до заяви про закриття касаційного провадження.
23. Вказана заява мотивована відсутністю підстав для здійснення перегляду в касаційному порядку оскаржуваного судового рішення, оскільки це рішення, яким розглянуто та вирішено питання за вимогами про зміну черговості вимог Кредитора, належить до судових рішень у справі про банкрутство, що не підлягають оскарженню в касаційному порядку за правилами частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому в додаткових поясненнях заявник зазначає про те, що аналогічне питання щодо допуску до касаційного оскарження вже розглядалося Верховним Судом в ухвалі від 28.01.2021 у справі № 50/311-б.
24. Представник Акціонерного товариства "Сбербанк" Крячковська І.М. в судовому засіданні 15.06.2021 підтримала вказану заяву.
25. Представники скаржника, боржника, арбітражний керуючий Данілов А.І. в судовому засіданні 15.06.2021 заперечили проти вказаної заяви.
26. Розглянувши вказану заяву в судовому засіданні 15.06.2021 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.
26.1 За приписами частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлені цим кодексом правила перегляду в апеляційному та касаційному порядку судових рішень у справі про банкрутство застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства (Закон про банкрутство, про який вказано в частині шостій статті 12 Господарського процесуального кодексу України, втратив чинність з 21.10.2019, коли вже існувала чинна редакція Господарського процесуального кодексу України, до якого не були внесені відповідні зміни щодо назви спеціального нормативного акту, що застосовується у справах про банкрутство).
26.2 Відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
26.3 В період чинності Кодексу України з процедур банкрутства, за правилами якого, в силу положень пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення", здійснюється подальший розгляд цієї справи про банкрутство, Кредитор у цій справі порушив відповідною заявою питання про зміну черговості вимог Кредитора, за результатами розгляду якої місцевий суд ухвалив рішення, що було скасовано оскаржуваною постановою апеляційного суду.
26.4 Водночас, розгляд судом вимог Кредитора до Боржника із визначенням їх розміру, складу та черговості задоволення та щодо включення до реєстру вимог кредиторів Боржника здійснений ухвалою від 11.12.2017, тобто в період чинності редакцій Закону про банкрутство чинної з 19.01.2013 до втрати ним чинності з 21.10.2019 у зв`язку із введенням в дію з цієї дати Кодексу України з процедур банкрутства.
26.5 За змістом положень частини другої статті 25 Закону про банкрутство в редакції чинній з 19.01.2013 та частини шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, у відповідних приписах застосований однаковий підхід до розгляду вимог кредитора, коли розгляд та вирішення судом питання щодо черговості вимог кредитора є невід`ємною частиною процедури розгляду цих вимог.
26.6 Отже вирішення судом питання черговості вимог кредитора здійснюється поряд з іншими питаннями, що вирішуються при розгляді кредиторських вимог у справі про банкрутство (розмір, склад тощо). А тому порушене Кредитором у цій справі питання щодо зміни черговості визнаних вимог цього кредитора є складовою розгляду цих грошових вимог, у зв`язку із чим судові рішення, ухвалені за результатами розгляду заяви/вимог кредитора/іншої особи про зміну черговості вимог кредитора (кредиторів) належать до тих, що підлягають оскарженню в касаційному порядку у розумінні частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
26.7 Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № Б8/065-12.
26.8 Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховує, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Аналогічний висновок викладено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.
26.9 Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
26.10 При цьому, в ухвалі Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 50/311-б досліджувалося питання співвідношення інститутів процесуального правонаступництва в позовному провадженні та у справі про банкрутство, та як наслідок, можливості перегляду в касаційному порядку постанов апеляційного господарського суду, прийнятих за результатами перегляду судових рішень суду першої інстанції за результатами розгляду заяв (клопотань) про заміну кредитора у справі про банкрутство його правонаступником.
26.11 Разом з тим, у цій справі № 916/1950/16 предметом дослідження є питання розгляду заяви кредитора про зміну черговості задоволення його вимог до боржника, які вже були визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, у зв`язку із зміною національного законодавства.
26.12 З огляду на викладене, правовідносини які виникли у справі № 50/311-б та у цій справі № 916/1950/16 у вказаних частинах не є подібними, а тому посилання заявника на правову позицію викладену в ухвалі Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 50/311-б є безпідставними.
Позиція Верховного Суду
27. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
28. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
29. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.
30. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
31. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаних касаційних скарг підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.
32. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги..
33. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
34. Скасовуючи ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.07.2020 у справі № 916/1950/16 апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові виходив зокрема з наступного.
34.1 Можливість внесення змін до реєстру вимог кредиторів зазначено у Постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №911/2430/14, від 21.08.2018 у справі № 01/1494(14-01/1494), від 09.07.2020 у справі №916/177/17.
34.2 З огляду на внесення законодавцем змін до процедури включення забезпечених вимог до реєстру вимог кредиторів із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства та розширенням права вибору заставного кредитора щодо відмови від забезпечення при визначенні черговості задоволення його вимог, можливим є внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.
34.3 АТ "Сбербанк" звертаючись з заявою щодо приведення реєстр вимог кредиторів у відповідність з вимогами Кодексу України з процедур банкрутства скористалося правом на визначення забезпечених вимог в розмірі вартості предмета іпотеки у сумі 423 913 020,00 грн.
35. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
36. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
38. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
39. Предметом спору згідно з оскаржуваними рішеннями є порушене Кредитором питання щодо зміни черговості його вимог до Боржника у цій справі, які, на думку заявника, хоча і були визнані судом згідно з чинними ухвалами у цій справі як забезпечені заставою майна Боржника на всю суму визнаних вимог, однак підлягають приведенню їх складу (черговості) у відповідність до положень Кодексу України з процедур банкрутства згідно з передбаченим цим Кодексом правом кредитора.
40. Правила заявлення кредитором у справі про банкрутство вимог, що забезпечені заставою майна боржника, їх розгляд та визнання судом із внесенням в реєстр вимог кредиторів зазнавали окремих або істотних змін, згідно зі змінами у нормативному акті, що регулював правовідносини у справах про банкрутство - Закон про банкрутство, що втратив чинність через введення в дію з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства.
41. Частина друга статті 23 Закону про банкрутство в редакції чинній з 19.01.2013 передбачала, що забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
42. Частина восьма статті 23 цієї редакції Закону визначала, що розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
43. Відповідно до частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
44. Згідно з приписами частини восьмої цієї статті Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
45. Порівнюючи наведені правила визначення вимог забезпеченого кредитора, які зазнавали змін з розвитком законодавства про банкрутство, Суд зазначає, що саме наведені норми Кодексу України з процедур банкрутства (в останніх двох реченнях абзацу третього статті 45) стали новелою порівняно з передбаченими в Законі про банкрутство правилами визначення вимог забезпеченого кредитора, а також стали підставою для звернення Кредитора із заявою про зміну черговості його вимог у цій справі.
46. Звертаючись до порядку розгляду, визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимог, що забезпечені заставою майна боржника, Суд зазначає про таке.
47. Чинним Кодексом України з процедур банкрутства розмежовано порядок розгляду заяв з вимогами конкурсних або забезпечених кредиторів залежно від часу їх подання: заяви з вимогами, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються у попередньому засіданні місцевого суду (абзац 2 частини шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства); а вимоги конкурсних або забезпечених кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду (абзац 3 частини шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
48. Водночас абзацом 11 частини другої статті 25 Закону про банкрутство було передбачено чотири виняткові підстави для внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів: 1) за наслідком перегляду ухвали попереднього засідання в апеляційному порядку; 2) за наслідком перегляду ухвали попереднього засідання разом із постановою апеляційного суду в касаційному порядку; 3) за результатами перегляду ухвали попереднього засідання за нововиявленими обставинами; 4) внесення змін до ухвали до реєстру внаслідок правонаступництва кредитора.
49. Частиною першою статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.
50. Частиною третьою статті 47 цього Кодексу визначено, що ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
51. Згідно з частиною десятою статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства проведення зборів кредиторів у зв`язку із зміною реєстру вимог кредиторів або обрання (переобрання) комітету кредиторів у зміненому чи новому складі не можуть бути самостійною підставою для зміни або перегляду попередньо прийнятих зборами або комітетом кредиторів рішень.
52. Водночас, законодавцем в абзацах 4, 5 частини шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що прийнята за наслідком розгляду вимог конкурсних або забезпечених кредиторів поза межами попереднього судового засідання ухвала місцевого суду про визнання чи відхилення (повністю або частково) спірних кредиторських вимог є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
53. Отже, з введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець передбачив внесення судом змін до реєстру вимог кредиторів боржника, затвердженого ухвалою попереднього засідання суду під час розгляду вимог конкурсних або забезпечених кредиторів, також на підставі ухвали господарського суду про визнання вимог конкурсного та/або забезпеченого кредитора повністю (частково), прийнятої у судовому засіданні після формування реєстру вимог кредиторів з вимогами конкурсних кредиторів, які були визнані судом у попередньому засіданні.
54. У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду в питанні підстав та можливості внесення змін до раніше затвердженого реєстру вимог кредиторів, викладеної в постанові від 09.07.2020 у справі № 916/177/17.
55. Суд звертає увагу, що формулюючи наведену правову позицію, Верховний Суд узгодив її з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц про застосування норм Кодексу України з процедур банкрутства у часі.
56. Водночас, ні норми Закону про банкрутство, ні норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять положень, а висновки Верховного Суду, зокрема в постанові від 09.07.2020 у справі № 916/177/17, та висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц про застосування норм Кодексу України з процедур банкрутства у часі, не містять правових позицій щодо перегляду судом вимог кредитора (забезпеченого кредитора) з внесенням відповідних змін до реєстру вимог кредиторів, зокрема в частині черговості задоволення вимог цього кредитора, визначеної як в чинному та не скасованому рішенні суду, так і в реєстрі вимог кредиторів, затвердженому чинним рішенням суду, з тих підстав, що після ухвалення цих рішень норми спеціального закону у правовідносинах у справах про банкрутство зазнали змін щодо правил визначення вимог забезпеченого кредитора.
57. Цього висновку Суд дійшов з огляду на те, що зміни у спеціальному законодавстві не належать до жодних із визначених як Законом про банкрутство, так і Кодексом України з процедур банкрутства підстав для внесення змін до затвердженого ухвалою суду реєстру вимог кредиторів, зокрема щодо черговості вимог кредитора/забезпеченого кредитора.
58. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № Б8/065-12.
59. Дійшовши наведеного висновку, Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що подальший розгляд справи, в розумінні норм Кодексу не передбачає повторного перегляду попередніх судових рішень щодо визнання грошових вимог кредиторів та їх черговості у відповідному реєстрі або їх зміну, з тих підстав, що після ухвалення цих рішень норми спеціального закону у правовідносинах у справах про банкрутство зазнали змін щодо правил визначення вимог забезпеченого кредитора.
60. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно вважав за необхідне відмовити АТ "Сбербанк" в задоволенні заяви про зобов`язання розпорядника майна боржника змінити реєстр вимог кредиторів та приведення його у відповідність до Кодексу України з процедур банкрутства шляхом зміни черговості задоволення вимог кредитора.
61. Судом апеляційної інстанції вищенаведеного враховано не було, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про можливість внесення змін до реєстру вимог кредиторів в частині черговості задоволення вимог кредитора, визначеної в реєстрі вимог кредиторів, затвердженому чинним рішенням суду, з тих підстав, що після ухвалення цих рішень норми спеціального закону у правовідносинах у справах про банкрутство зазнали змін щодо правил визначення вимог забезпеченого кредитора та про задоволення вказаної заяви АТ "Сбербанк".
62. З огляду на викладене, аргументи скаржника частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.
63. Аргументи АТ "Сбербанк" справи викладені у відзиві, письмових та усних поясненнях проти задоволення касаційної скарги не спростовують аргументів касаційної скарги та обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
64. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
65. Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
66. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
67. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
68. Однак, враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам не відповідає.
69. При цьому, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,