ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/1950/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Фельдман О.А.
боржника - адвокат Новікова Т.О.
АТ "Сбербанк" - адвокат Крячковська І.М., адвокат Сімчук В.І.
арбітражний керуючий Данілов А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції через Південно - західний апеляційний господарський суд касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Філінюка І.Г.- головуючого, суддів: Бєляновського В.В., Поліщук Л.В.
від 02.02.2021
у справі № 916/1950/16
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДСПЕЦТЕХ"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Одеської області від 01.08.2016 порушено провадження у справі №916/1950/16 за заявою боржника ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" про визнання банкрутом; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ"; розпорядником майна боржника ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" призначено арбітражного керуючого Данілова А.І.
2. Ухвалою попереднього засідання суду від 11.12.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів із вказівкою розміру вимог черговості.
3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.03.2019 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ"; введено процедуру санації ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ"; призначено керуючим санацією ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" арбітражного керуючого Данілова А.І.
4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.03.2019 у справі № 916/1950/16 скасовано.
5. Постановою Верховного суду України від 26.11.2019 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 916/1950/16 залишено без змін.
6. За результатами аналізу фінансово-господарської діяльності та на підставі рішення комітету кредиторів ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" від 25.06.2020 розпорядник майна звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
7. Постановою Господарського суду Одеської області від 14.07.2020 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДСПЕЦТЕХ" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Данілова А.І. Визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРБУДСПЕЦТЕХ". Відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДСПЕЦТЕХ", передбачену Розділом IV Кодексу України з процедур банкрутства. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДСПЕЦТЕХ" арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича (свідоцтво №486 від 04.04.2013).
8. Не погодившись із вказаною постановою, Акціонерне товариство "Сбербанк" та арбітражний керуючий Остапенко Євген Сергійович звернулись до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
9. Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у цій справі апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" задоволено. Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Остапенко Євгена Сергійовича задоволено частково. Постанову Господарського суду Одеської області від 14.07.2020 у справі № 916/1950/16 скасовано. Справу №916/1950/16 направлено для подальшого розгляду до Господарського суду Одеської області.
Рух касаційної скарги
10. 02.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" звернулось через Південно-західний апеляційний господарський суду до Верховного Суду із касаційною скаргою від 02.03.2021 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі № 916/1950/16, підтвердженням чого є накладна служби кур`єрської доставки.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" у справі № 916/1950/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 26.03.2021.
12. Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 916/1950/16 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" від 02.03.2021 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2021; призначено розгляд касаційної скарги на 18.05.2021 о 10:00 год.
13. Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2021 відкладено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" від 02.03.2021 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі № 916/1950/16 на 01.06.2021 о 14 год. 15 хв.
14. Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2021 відкладено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" від 02.03.2021 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі № 916/1950/16 на 15.06.2021 о 14 год. 15 хв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
15. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
16. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
16.1 При розгляді питання щодо введення процедури санації боржника судами було встановлено, що господарський стан Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДСПЕЦТЕХ" має ознаки критичної неплатоспроможності, а тому у зборів кредиторів залишалася можливість прийняти тільки одне рішення - подання до суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
16.2 Судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не враховано правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 904/3214/18, від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17, від 14.06.2018 у справі № 910/21400/17.
17. Представники скаржника, боржника, арбітражний керуючий Данілов А.І. в судовому засіданні 15.06.2021 підтримали касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
18. Акціонерним товариством "Сбербанк" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
19. Представники Акціонерного товариства "Сбербанк" в судовому засіданні 15.06.2021 заперечили проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Позиція Верховного Суду
20. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
21. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
22. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.
23. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
24. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.
25. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
26. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
27. Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
28. Відповідно до частини третьої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі.
29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що процедура розпорядження майном введена ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.08.2016.
30. Питання про проведення зборів кредиторів та діяльності комітету кредиторів врегульовано статтею 48 Кодексу України з процедур банкрутства. Згідно з частиною першою цієї статті протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу: кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника; кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян; конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання; представник працівників боржника; уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; представник органу, уповноваженого управляти державним майном; арбітражний керуючий. Відповідно до частини шостої цієї статті на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Кредитор, який має 25 і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів. Якщо загальна кількість кредиторів не перевищує сім осіб, усі кредитори автоматично включаються до складу комітету кредиторів. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.
31. Статтею 49 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом. У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство. У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
32. Тобто, комітет кредиторів є представницьким органом кредиторів у справі про банкрутство, який Кодексом наділений певними повноваженнями щодо участі у справі. При цьому, законодавець визначив процедуру прийняття рішення про введення ліквідаційної процедури та звернення до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням, відповідно з якою (процедурою) рішення про введення процедури, наступної за розпорядженням майна, належить зборам кредиторів (на підставі звіту розпорядника майна та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника), а повноваження на звернення до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням належить комітету кредиторів, як представницькому органу.
33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності та на підставі рішення комітету кредиторів ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" від 25.06.2020 розпорядник майна звернувся до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
34. Суд першої інстанції дійшов висновку, що боржник неспроможний самостійно відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, у зв`язку з чим визнав ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру.
35. Разом з тим, скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що зважаючи на положення статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства, наявність рішення зборів кредиторів (комітету кредиторів в разі делегування таких повноважень) про перехід до наступної судової процедури та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника.
36. Аналіз положень статей 48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені частиною першою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства із застосуванням судового розсуду.
37. Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
38. Статтею 58 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців. Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.
39. Завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.
40. Відтак, за своєю правовою природою постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
41. При цьому при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень частини четвертої якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.
42. Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що ухвалюючи постанову про визнання боржника банкрутом суд першої інстанції не дослідив обставини справи та послався лише на рішення комітету кредиторів ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" від 25.06.2020.
43. Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном (подібні за змістом висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 910/15831/16, від 19.09.2019 у справі № 910/9136/18).
44. Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що здійснюючи перехід до судової процедури ліквідації ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ", суд першої інстанції лише констатував наявність поданого розпорядником майна звіту про проведення процедури розпорядження майном та відповідного рішення зборів кредиторів боржника. Разом з тим поза увагою суду першої інстанції залишилось з`ясування наявності/відсутності звіту розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника з наданням правового аналізу проведеній розпорядником майна процедури, зокрема, здійснення аналізу фінансово-господарського стану боржника; виявленню (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; організації та проведення разом з боржником інвентаризації майна боржника та визначення його вартості.
45. Так, постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у цій справі скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" (від 24.06.2020 вх.н. №3-445-20 з урахуванням доповнень від 07.07.2020 вх.н. 17600/20) на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича - задоволено. Відсторонено та звільнено арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича від виконання обов`язків розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДСПЕЦТЕХ" у зв`язку з неналежним виконанням дій, що належить до виконання у процедурі розпорядження майном.
46. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.04.2016 між ТОВ "Елекуст" та боржником укладений договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, відповідно до умов якого ТОВ "Елекуст", яке було учасником ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" і якому належало 23,3526% статутного капіталу, продало, а Боржник купив вказану частку, ціна якої становить 99 999 516,32 грн. 29.04.2016 між ТОВ "Техсаніт" та боржником укладений договір купівлі продажу частки в статутному капіталі товариства, відповідно до умов якого ТОВ "Техсаніт" яке було учасником ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ", продало, а ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" купило вказану частку, ціна якої становить 99 998 929 грн. 29.04.2016 між ТОВ "Євро Центр" та боржником укладений договір купівлі продажу частки в статутному капіталі товариства, відповідно до умов якого ТОВ "Євро Центр" яке було учасником ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ", продало, а ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" купило вказану частку, ціна якої становить 148 996 582,00 грн. В подальшому ТОВ "ЄВРО ЦЕНТР", ТОВ "ТЕХСАНІТ" та ТОВ "Елекуст" відступили своє право вимоги частки в статутному капіталі ТОВ "ІНВЕСТСЕРВИСКОМПАНІ", ТОВ "МЕЧТА", ПАТ "ФК "ЧОРНОМОРЕЦЬ" та ТОВ "ФОНДОВА ГРУПА "ФОРВАРД". В подальшому ТОВ "ІНВЕСТСЕРВИСКОМПАНІ", ТОВ "МЕЧТА", ПАТ "ФК "ЧОРНОМОРЕЦЬ" та ТОВ "ФОНДОВА ГРУПА "ФОРВАРД" договір купівлі - продажу "перетворили" в договори позики.
47. Судом апеляційної інстанції встановлено, що загальний розмір визнаних місцевим господарським судом кредиторських вимог до боржника складає 5 060 095 564,83 грн. (п`ять мільярдів шістдесят мільйонів дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири гривні, вісімдесят три копійки), зокрема:
- ТОВ "Інвестсервіскомпані" - 102 625 281 грн.;
- ТОВ "МЕЧТА" - 10 104 000 грн.;
- ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" - 9 564 056, 79 грн.;
- ТОВ "Фондова Група "Форвард" - 144 624 281 грн.
Заявлені грошові вимоги ТОВ "Інвестсервіскомпані", ТОВ "МЕЧТА", ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" та ТОВ "Фондова Група "Форвард" є вимогами ТОВ "Євро Центр", ТОВ "Елекуст" та ТОВ "Техсаніт" за своєю правовою природою є зобов`язаннями перед засновниками боржника, що виникають з такої участі.
48. Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що АТ "Сбербанк" у 2017 році звернулося до Господарського суду Одеської області як кредитор з заявою про визнання вказаних договорів недійсними.
49. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2019 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 29.04.2016 та додаткової угоди до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 22.06.2016, укладених між ТОВ "Техсаніт" та ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ", та як наслідок визнання недійсними наступних договорів, укладених між сторонами, зокрема, 07.06.2016 угоди про часткову уступку права вимоги до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 29.04.2016, укладеної між ТОВ "Техсаніт" та ТОВ "Інвестсервіскомпані" та боржником; 07.06.2016 угоди про часткову уступку права вимоги до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 29.04.2016, укладених між ТОВ "Техсаніт" та ТОВ "Мечта" та боржником; 07.06.2016 угоди про часткову уступку права вимоги до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 29.04.2016, укладених між ТОВ "Техсаніт", ПАТ ФК "Чорноморець" та боржником; 07.06.2016 угоди про часткову уступку права вимоги до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 29.04.2016 між ТОВ "Техсаніт", ТОВ "Фондова група "Форвард" та боржником на загальну суму 71 782 781, 00 грн; стягнення з ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" на користь ПАТ "Сбербанк" 3 200 грн судових витрат, сплачених при поданні заяви; залучено ТОВ "Техсаніт", ТОВ "Інвестсервіскомпані", ТОВ "Мечта", ПАТ "ФК "Чорноморець" та ТОВ "Фондова Група "Форвард" до участі у справі № 916/1950/16 про визнання банкрутом ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" в якості учасників справи для розгляду поданої заяви.
50. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що розглянувши клопотання про перехід до ліквідаційної процедури, не здійснивши при цьому розгляду поданої заяви кредитора про визнання договорів недійсними та залишаючи її тривалий час без розгляду, що прямо впливає на подальший хід у справі про банкрутство, суд першої інстанції не ефективно використав встановлені процесуальним законом засоби.
51. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутній аналіз розпорядника майна щодо вказаних договорів в розрізі пункту 7 частини третьої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства.
52. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що у разі визнання недійсними означених договорів, буде суттєво змінено реєстр вимог кредиторів, склад зборів кредиторів, а також розмір дебіторської заборгованості боржника.
53. З огляду на зазначене колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що передчасним є прийняття судом постанови про перехід до іншої процедури банкрутства, особливо вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом до ухвалення відповідного процесуального рішення по заяві Акціонерного товариства "Сбербанк" щодо визнання недійсними договорів.
54. Аргументи скаржника (пункт 16.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
54.1 Як вже було зазначено, ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.03.2019 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ"; введено процедуру санації ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ"; призначено керуючим санацією ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" арбітражного керуючого Данілова А.І.
54.2 Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.03.2019 у справі № 916/1950/16 скасовано.
54.3 Постановою Верховного суду України від 26.11.2019 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 916/1950/16 залишено без змін.
54.4 Ухвалюючи вказану постанову суд касаційної інстанції зазначив про те, що комітет кредиторів, боржник не зазначили та суди не встановили за рахунок чого боржник реально може відновити платоспроможність, наявність можливості залучення інвесторів чи застосування інших засобів для фінансового оздоровлення боржника. З огляду на викладене, враховуючи визнану місцевим господарським судом загальну суму кредиторських вимог до боржника, яка складає 5 060 095 564,83 грн, відсутність доказів існування реальної можливості погасити грошові вимоги кредиторів за рахунок належного боржнику майна або відновити його діяльність, наявність в матеріалах справи висновків про відсутність реальної можливості відновити платоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудспецтех", за відсутності інвесторів, Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для введення процедури санації підприємства - боржника є помилковим.
54.5 З наведеного убачається, що на розгляд Верховного Суду в цьому випадку було поставлено питання щодо можливості введення саме процедури санації боржника за встановлених фактичних обставин щодо відсутності на час розгляду ефективних засобів для фінансового оздоровлення боржника, враховуючи відсутність інвесторів та джерел погашення кредиторської заборгованості.
54.6 Разом з тим, Верховним Судом у вказаній постанові не досліджувалося питання щодо визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.
55. Аргументи скаржника (пункт 16.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
55.1 Зазначаючи про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків викладених в постановах Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 904/3214/18, від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17, від 14.06.2018 у справі № 910/21400/17 скаржник покликається зокрема на такі висновки:
- відповідно до частини другої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, процедура розпорядження майном вводиться строком до 170 календарних днів, а за приписами частини 1 статті 49 цього кодексу саме у процедурі розпорядження майном у підсумковому засіданні здійснюється перехід до наступної судової процедури. Отже, невиправдане затягування судового процесу після спливу строків процедури розпорядження майном є порушенням процесуальних прав інших учасників справи;
- постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.
55.2 Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховує, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Аналогічний висновок викладено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.
55.3 Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
55.4 Суд зазначає, що висновки у наведеній скаржником постановах від 10.02.2021 у справі № 904/3214/18, від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17, від 14.06.2018 у справі № 910/21400/17 та у цій справі (916/1950/16) не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин, зокрема щодо переходу до ліквідаційної процедури без розгляду поданої заяви кредитора про визнання договорів недійсними, в результаті розгляду якої може бути суттєво змінено реєстр вимог кредиторів, склад зборів кредиторів, а також розмір дебіторської заборгованості боржника.
56. Аргументи скаржника про порушення принципу розумності тривалості судового провадження визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
56.1 Відповідно до частин першої та другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
56.2 Згідно з частиною другою статті 114 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
56.3 При цьому, обґрунтованість тривалості провадження повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та критеріїв, викладених у прецедентній практиці ЄСПЛ. Зокрема, складності справи та поведінки заявника та держорганів.
Відповідно до п. 99 рішення ЄСПЛ "Кениг проти Федеративної Республіки Німеччина" розумний строк розгляду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод оцінюється з огляду на обставини справи. Вивчаючи розумність строків процесу, саме визначення розумних строків має здійснюватись під час розгляду кожної конкретної справи.
56.4 Також, колегія суддів зазначає, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
56.5 Разом з тим, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що тривалість розгляду справи № 916/1950/16 в цьому випадку не можна розцінювати як порушення розумних строків розгляду справи судом, з огляду на обставини цієї конкретної справи, кількість вчинених судами процесуальних дій та досліджених ними обставин і враховуючи те, що учасниками справи неодноразово подавалися клопотання в ході розгляду справи, а матеріали справи неодноразово направлялися до судів апеляційної та касаційної інстанцій для розгляду апеляційних та касаційних скарг учасників справи.
57. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
58. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
59. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.
60. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
61. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
62. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.
63. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
64. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови були дотримані.
65. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,