1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/17310/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача-1 - приватного акціонерного товариства "Імперіал Тобакко Продакшн Україна": Прудкого О.В.,

позивача-2 - підприємства з іноземною інвестицією "Імперіал Тобако Юкрейн": Дякулича О.О.; Прудкого О.В.,

відповідача - Антимонопольного комітету України - не зʼяв.,

розглянувши заяву приватного акціонерного товариства "Імперіал Тобакко Продакшн Україна" (далі - Товариство) та підприємства з іноземною інвестицією "Імперіал Тобако Юкрейн" (далі - Підприємство)

про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору

у справі № 910/17310/19

за касаційною скаргою Товариства та Підприємства

на рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021

за позовом Товариства та Підприємства

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК)

про визнання частково недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство та Підприємство звернулися до господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсними:

- пункту 1 резолютивної частини рішення АМК від 10.10.2019 №697-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №126-26.13/18-17 (далі - Рішення №697-р) у частині визнання того, що група компаній Імперіал Тобакко в особі, зокрема, Товариства і Підприємства вчинили порушення, передбачене пунктом 5 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу інших суб`єктів господарювання (покупців) на ринок первинного продажу виробниками сигарет;

- пункту 7 резолютивної частини Рішення № 697-р, яким накладено на Товариство штраф у сумі 167 120 000 грн.;

- пункту 8 резолютивної частини Рішення №697-р, яким накладено на Підприємство штраф у сумі 292 490 700 грн.;

- пункту 11 резолютивної частини Рішення №697-р, яким зобов`язано, зокрема, Товариство і Підприємство припинити порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини Рішення №697-р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021, у позові відмовлено.

Товариство та Підприємство оскаржили рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 з даної справи до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 01.06.2021:

- касаційну скаргу Товариства та Підприємства задоволено;

- рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 скасовано;

- прийнято нове рішення, яким позов задоволено;

- визнано недійсним Рішення №697-р у частині:

визнання дій групи компаній "Імперіал Тобакко" в особі Товариства і Підприємства порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 5 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу інших субʼєктів господарювання (покупців) на ринок первинного продажу виробниками сигарет (пункт 1 резолютивної частини);

накладення на Товариство штрафу в розмірі 167 120 000 грн. (пункт 7 резолютивної частини);

накладення на Підприємство штрафу в розмірі 292 490 700 грн. (пункт 8 резолютивної частини);

зобовʼязання Товариства і Підприємства припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 цього рішення (пункт 11 резолютивної частини);

- стягнуто з АМК на користь Товариства 1 921 грн. судового збору за подання позовної заяви, 2 881,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 3 842 грн. судового збору за подання касаційної скарги;

- стягнуто з АМК на користь Підприємства 1 921 грн. судового збору за подання позовної заяви, 2 881,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 3 842 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

До прийняття згаданої постанови судом касаційної інстанції позивачами у суді першої інстанції було порушено питання про розподіл судових витрат, а саме стягнення з АМК витрат, повʼязаних із залученням експертів.

07.06.2021 Товариством та Підприємством направлено на адресу Касаційного господарського суду заяву про прийняття додаткового рішення та клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору, в якій заявники просять: стягнути з АМК на користь Товариства 80 000 грн. судових витрат, повʼязаних із залученням судового експерта Бойко Ю.В. для надання висновку експерта; стягнути з АМК на користь Підприємства 80 000 грн. судових витрат, повʼязаних із залученням судового експерта Бойко Ю.В. для надання висновку експерта; стягнути з АМК на користь Товариства 135 645,96 грн. судових витрат, повʼязаних із залученням експерта з питань права Смирнової К.В. для надання висновку експерта в галузі права; стягнути з АМК на користь Підприємства 135 645,96 грн. судових витрат, повʼязаних із залученням експерта з питань права Смирнової К.В. для надання висновку експерта в галузі права; повернути Товариству з державного бюджету України надміру сплачений згідно з платіжним дорученням від 11.02.2021 №21021130 судовий збір у розмірі 7 684 грн.; повернути Підприємству з державного бюджету України надміру сплачений згідно з платіжним дорученням від 11.02.2021 №110221 судовий збір у розмірі 7 684 грн.

Відповідно до частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частинами першою та третьою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повʼязаних з розглядом справи. До витрат, повʼязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати повʼязані із проведенням експертизи.

Відповідно до статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Статтею 127 ГПК України визначено, що:

- розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина четверта);

- розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (частина пʼята);

- у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста);

- обовʼязок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома).

За змістом частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звʼязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом пʼяти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Зі змісту поданої позивачами заяви вбачається, що первинно вона була подана під час розгляду справи № 910/17310/19 господарським судом міста Києва.

Позивачами на підтвердження понесених витрат, повʼязаних з розглядом справи, а саме витрат, повʼязаних з проведенням експертиз, було надано такі документи:

1. Стосовно компенсації витрат за проведення експертизи атестованим судовим експертом Бойко Ю.В.: кожним із позивачів понесено витрати, повʼязані з проведенням судової експертизи, у сумі 160 000 грн. (сукупно), що підтверджується таким:

- 21.11.2019 адвокатським обʼєднанням "Арцінгер" (замовник), яке діє в інтересах позивачів, та ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" (виконавець) укладено договори про надання експертних та консультаційних послуг № 36/19 (в інтересах Торгового дому) (т. 3, а.с. 231 - 233) та № 39/19 (в інтересах Фабрики) (т. З, а.с. 237 - 239) (далі - Договори);

- згідно з пунктами 1.1 та 1.1.1 Договорів виконавець за дорученням (замовленням) замовника зобовʼязується надати, а замовник зобовʼязується оплатити виконавцеві такі експертні та консультаційні послуги:

проведення судової експертизи за результатами аналізу матеріалів справи Антимонопольного комітету України № 126-26.13/18-17 та (за наявності) інших наданих замовником документів та надання висновку експерта відповідно до статті 101 ГПК України для подання такого висновку замовником в інтересах Торгового дому та Фабрики до господарського суду міста Києва під час оскарження Рішення № 697-р;

- відповідно до пункту 2 додаткових угод від 21.11.2019 № 1 до Договорів (додаткова угода №1 до договору про надання експертних та консультаційних послуг № 39/19 (в інтересах Фабрики; т. З, а.с. 240); додаткова угода № 1 до договору про надання експертних та консультаційних послуг № 36/19 (в інтересах Торгового дому; т. З, а.с. 234), вартість судової експертизи складає 80 000 грн. (без ПДВ) (сукупно - 160 000 грн. (без ПДВ);

- на виконання Договорів судовим експертом Бойко Ю.В. підготовлено висновки експерта від 14.02.2020 №№ 23/20 та 24/20 за результатами судово-економічної експертизи;

- судом приєднано висновки експерта від 14.02.2020 №№ 23/20 та 24/20 за результатами судово-економічної експертизи до матеріалів справи на підставі відповідного клопотання представника позивачів;

- адвокатським обʼєднанням "Арцінгер" оплачено послуги ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" з проведення експертизи у повному обсязі, що підтверджується:

рахунками ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива": від 13.12.2019 № 01/136/19-13122019 на суму 40 000 грн., від 13.12.2019 № 01/137/19-13122019 на суму 40 000 грн., від 18.02.2020 № 01/23/20-18022020 на суму 40 000 грн., від 18.02.2020 № 01/24/20-18022020 на суму 40 000 грн.;

платіжними дорученнями: від 19.12.2019 № 2469 на суму 40 000 грн., від 19.12.2019 № 2470 на суму 40 000 грн., від 18.02.2020 № 412 на суму 40 000 грн.,

від 18.02.2020 № 413 на суму 40 000 грн.;

актами приймання-передачі наданих послуг до додаткових угод № 1 до Договорів від 18.02.2020;

-витягом з системи "КЛІЄНТ-БАНК" від 23.07.2020 та відповідними платіжними дорученнями.

Всього за проведення судово-економічної експертизи сплачено 160 000 грн.

2. Стосовно компенсації витрат, понесених у звʼязку з оплатою послуг експерта з питань права Смирнової К.В.:

- 25.11.2019 адвокатським обʼєднанням "Арцінгер" та Смирновою Ксенією Володимирівною (Виконавець) укладено договори про надання послуг № 1 та № 2 (т. З, а.с. 248-249, т. 3., а.с. 254-255), відповідно до пунктів 1.1 яких замовник у порядку та на умовах, визначених цим договором, замовляє у виконавця підготовку висновку експерта у галузі права відповідно до статті 108 ГПК України щодо розʼяснення змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування та доктриною відповідно до питань, сформульованих замовником у запиті про підготовку висновку;

- відповідно до пунктів 2 додаткових угод до договорів про надання послуг у редакції від 13.02.2020 сума винагороди виконавця за надані послуги становить 135 645,96 грн. (з урахуванням застосованих податків, по одному договору);

- на виконання договорів про надання послуг експертом Смирновою К.В. підготовлено висновок експерта в галузі права, доктора юридичних наук, професора Смирнової Ксенії Володимирівни від 13.02.2020 щодо змісту норм іноземного права (т. 5, а.с. 180 - 231);

- адвокатським обʼєднанням "Арцінгер" оплачено послуги Смирнової К.В. у повному обсязі, що підтверджується:

додатковими угодами від 25.11.2019 № 1;

додатковими угодами від 13.02.2020 № 2;

актами приймання-передачі наданих послуг від 13.02.2020;

платіжними дорученнями від 10.03.2020 № 565 та № 566;

витягами з системи "КЛІЄНТ-БАНК" від 23.07.2020;

- позивачами відшкодовано адвокатському обʼєднанню "Арцінгер" витрати на залучення експерта з питань права Смирнової К.В., що підтверджується витягом з системи "КЛІЄНТ-БАНК" від 23.07.2020, рахунками та платіжними дорученнями.

Всього за проведення експертизи в галузі права сплачено 271 291,92 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2021 позивачами було направлено АМК копію заяви про прийняття додаткового рішення з додатками до неї.

Від АМК клопотання про зменшення витрат на проведення експертиз та заперечень стосовно неспівмірності заявлених позивачами витрат не надходило.

Розглянувши доводи сторін та надані докази на підтвердження понесення позивачами витрат на проведення експертиз, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у стягненні з АМК зазначених витрат з огляду на таке.

Відповідно до частини пʼятої статті 219 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи повʼязані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Суд зазначає, що відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції встановлення порушення конкурентного законодавства є виключною компетенцію органу АМК, а оцінка прийнятих органами АМК рішень є компетенцією суду у визначених законом випадках.

Зі змісту прийнятого Верховним Судом рішення від 01.06.2021 вбачається, що надані позивачами висновки експерта в галузі права і судово-економічної експертизи не були покладені в основу даного рішення від 01.06.2021 і взагалі ніяк ним не використовувалися.

Тому слід відмовити приватному акціонерному товариству "Імперіал Тобакко Продакшн Україна" та підприємству з іноземною інвестицією "Імперіал Тобако Юкрейн" у стягненні з Антимонопольного комітету України судових витрат на проведення експертиз, оскільки такі витрати не відносяться до витрат, які повʼязані з розглядом даної справи.

Що ж до клопотання позивачів про повернення надміру сплаченого судового збору, то у Суду наявні підстави для його задоволення з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/17310/19 зазначено, що позивачами при поданні касаційної скарги було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Так, Товариством при поданні касаційної скарги мало бути сплачено судовий збір у сумі 3 842 грн., але фактично за платіжним дорученням від 11.02.2021 № 21021130 перераховано 11 526 грн. судового збору. Підприємством при поданні касаційної скарги мало бути сплачено судовий збір у сумі 3 842 грн., але фактично за платіжним дорученням від 11.02.2021 № 110211 перераховано 11 526 грн. судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, клопотання позивачів про повернення з державного бюджету України надміру сплаченого судового збору слід задовольнити.

Керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір", статтями 123, 127, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд


................
Перейти до повного тексту