ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/4687/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" - Федорової А.Б.,
відповідача - акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" - Руденко С.О.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця )
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 (суддя Красота О.І.) та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2021 (головуючий суддя - Чередко А.Є., судді Коваль Л.А. і Мороз В.Ф.)
зі справи № 904/4687/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт"
(далі - Товариство)
до Залізниці
про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 6 300 795,19 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення 6 201 670,06 грн. основного боргу, 79 300,10 грн. пені, 19 825,03 грн. - 3% річних.
2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням зобов`язань за договором від 20.06.2018 №ПР/Ш-18549/НЮ (далі - Договір) у частині оплати виконаних робіт.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2021: позов задоволено; стягнуто із Залізниці на користь Товариства 6 201 670,06 грн. основного боргу, 79 300,10 грн. пені, 19 825,03 грн. - 3% річних, 94 511,93 грн. судового збору, 20 000 грн. витрат на правничу допомогу.
4. Рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Залізниця, зазначаючи про порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відсутність висновків Верховного Суду щодо питань застосування норм права у подібних правовідносинах, просить оскаржувані судові рішення з даної справи скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, витрати зі сплати судового збору стягнути з позивача.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення статті 853 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
7. Судами неправильно застосовані положення частини третьої статті 92 ЦК України з урахуванням Статуту ПАТ "Укрзалізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735.
8. Судами необґрунтовано відхилено заяву відповідача щодо зупинення розгляду даної справи до закінчення розгляду іншої справи у кримінальному провадженні.
9. Судом встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Доводи іншого учасника справи
10. У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів касаційної скарги, зазначає, що: Верховним Судом вже викладалися висновки щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема: у постанові від 14.01.2021 у справі № 922/2216/18 Верховний Суд зробив правовий висновок щодо застосування частин третьої та четвертої статті 853 ЦК України; зібрані у справі докази дозволяли судам встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, тому судами вірно відмовлено в задоволенні заяви про зупинення розгляду справи; під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції у сторін та самого суду не виникало сумнівів з приводу достовірності чи підроблення письмового доказу, а до матеріалів справи позивач додав копію договору, засвідчену у встановленому законодавством порядку, відповідач не скористався своїм правом передбаченим статтею 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та не заявляв клопотання про витребування доказів, - та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
11. Товариством (підрядник) і Залізницею (замовник) укладено Договір, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, власними матеріальними ресурсами, робочою силою, обладнанням та інструментами виконати роботи з технічного переоснащення лінії зв`язку на дільниці Запоріжжя - Комиш Зоря (156 км), які передбачені проєктною документацією, та здати замовнику в установлений Договором строк закінчені роботи в повному обсязі; замовник зобов`язується прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.
12. 27.11.2018 позивач і відповідач уклали додаткову угоду № 1 до Договору, згідно з якою, зокрема, всі види робіт повинні бути закінчені не пізніше 28.12.2018.
13. Втім, сторонами фактично продовжено виконання умов Договору і після 31.12.2018.
На виконання цих умов підрядником проведено будівельні роботи, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, всього на суму 6 201 670, 06 грн.
Також сторонами підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за травень 2020 року на загальну суму 6 201 670, 06 грн.
14. Позивачем було виставлено відповідачу рахунки за виконані за Договором будівельні роботи, які відповідачем не оплачені, що й стало підставою для подання позову в даній справі.
15. З матеріалів справи вбачається, що акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року підписані замовником без будь-яких зауважень та претензій, фактичний обсяг виконаних робіт перевірено і прийнято замовником. Замовник не звертався до підрядника з претензіями щодо виконання робіт не у відповідності з умовами Договору, сторонами не складався акт на приховані роботи та акт про виявлені недоліки (відповідних доказів суду першої інстанції не подано).
16. Апеляційним господарським судом відхилено доводи Залізниці щодо неприйняття нею робіт та підписання актів здачі-приймання робіт з порушенням пункту 5.7 Положення про Регіональну філію "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Філія), оскільки з даного пункту названого Положення не вбачається віднесення актів здачі-приймання виконаних будівельних робот (за формою №КБ-2в) до тих документів, які підлягають підписанню двома посадовими особами Філії.
Крім того, акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в) містять підписи декількох представників відповідача та відтиск печатки Філії.
Згідно з частиною третьою статті 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. У матеріалах справи відсутні докази, які-б підтверджували б обізнаність позивача про наявність у посадових осіб Філії певних обмежень щодо підписання документів, зокрема актів здачі-приймання виконаних будівельних робот за договорами підряду. Отже, позивач не повинен нести відповідальність та мати негативні наслідки в разі недотримання представниками відповідача вимог власного локального нормативного акта.
17. У розгляді справи в суді першої інстанції відповідачем не надавалися докази невідповідності використаної позивачем при виконанні робіт марки кабелю вимогам Договору та тендерної документації, зокрема звернення з відповідними претензіями до позивача у встановленому Договором порядку. Надані ж до суду апеляційної інстанції копії акта проведення контрольних обмірів від 22.01.2021 та заперечень на нього від 27.01.2021 не прийняті апеляційним господарським судом до розгляду, оскільки ці документи складені вже після підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних будівельних робіт і прийняття рішення у справі.
18. Згідно з пунктом 3.1 Договору розрахунки по даному договору проводяться замовником за фактично виконані роботи по мірі їх виконання протягом 20 банківських днів з моменту підписання актів здачі - приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ (за формами відповідно, №КБ-2в, № КБ-3) та одержання рахунків від підрядника.
При цьому позивачем виконані умови пунктів 3.1, 3.2, 5.4. Договору щодо надання відповідачу необхідних документів для проведення розрахунків. Позивачем також складено відповідні податкові накладні та зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рахунки на оплату виставлено 01.06.2020, строк оплати робіт настав 01.07.2020. Водночас доводи відповідача щодо відсутності в актах здачі-приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року конкретної дати їх підписання та відсутності фінансування Договору не звільняють його від виконання свого грошового зобов`язання.
19. Відповідно до пункту 11.2.1 Договору за прострочення виконання обов`язку, передбаченого пунктом 3.1 даного договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Відповідно до статті 236 ГПК України:
- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша);
- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина друга);
- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята).
Оскаржувані судові рішення цим законодавчим вимогам відповідають не повною мірою з урахуванням такого.
21. Судами у розгляді справи не враховано, що Договір укладався згідно з вимогами Закону України "Про публічні закупівлі" з Товариством як з переможцем процедури відкритих торгів, і згідно з частиною першою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір укладається відповідно до норм ЦК України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
22. Однією з таких особливостей є те, що всі вимоги щодо необхідних технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі повинні відповідати тендерній документації.
За доводами Залізниці, покладені в основу оскаржуваних судових рішень акти приймання виконаних будівельних робіт містили посилання на виконання робіт аналогічними матеріалами.
При цьому суди не з`ясували й не перевірили, чи передбачалося тендерною документацією і самим Договором (додатками до нього) можливість виконання робіт саме аналогічними матеріалами, а не тими, які були визначені (згідно з тендерною документацією і Договором) відповідними технічними вимогами і проєктною документацією.
23. Судами встановлено, що згідно з пунктом 3.1 Договору розрахунки за цим договором проводяться замовником протягом 20 банківських днів з моменту, зокрема, підписання актів здачі-приймання будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт. Тобто самі сторони обумовили настання обов`язку замовника з розрахунку за Договором моментом підписання відповідних актів та довідок; натомість суди, всупереч умовам Договору, пов`язали виникнення такого обов`язку виключно з датою виставлення позивачем рахунків на оплату (01.06.2020), не перевіривши, коли саме (в який момент часу) підписані в установленому порядку акти форми №КБ-2в та довідки форми № КБ-3.
Крім того, поза увагою судів залишилося положення того ж пункту 3.1 Договору, за якими остаточний розрахунок між сторонами проводиться після підписання загального акта про приймання-передачу закінчених робіт (об`єкта будівництва) на весь обсяг робіт (разом з першою та другою чергою), що визначено проектною документацією. При цьому суди не з`ясували і не дослідили відповідними доказами наявність відповідного акта та його підписання сторонами, тим часом як такі докази безпосередньо пов`язані з виникненням (настанням) фінансових зобов`язань відповідача та їх розміром.
24. Не прийнявши посилання відповідача на пункт 5.7 Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (пункт 16 даної постанови), суд попередньої інстанції не врахував, що положення даного пункту, по суті, відтворюють приписи Статуту акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 (з подальшими змінами і доповненнями).
Так, пунктом 121 названого Статуту (в редакції, чинній на час укладення Договору; на даний час - пункт 124) будь-які договори, довіреності, інші правочини та документи, а також банківські та фінансові документи від імені товариства повинні бути підписані щонайменше двома особами: членами правління та/або іншими уповноваженими на це особами. Такі договори, довіреності, правочини та документи від імені товариства вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для товариства виключно у разі, коли вони скріплені двома підписами.
Укладаючи із Залізницею Договір у порядку здійснення державних закупівель, позивач не тільки міг, а й повинен був знати про відповідні обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи (Залізниці), зокрема й тому, що зазначена постанова Кабінету Міністрів України є нормативно-правовим актом, положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин. Необізнаність юридичної особи з нормативно - правовим актом, який регулює спірні правовідносини, не звільняє її від негативних для неї наслідків такої необізнаності, оскільки усунення останньої залежить виключно від волі самої особи.
Тому Судом не приймається посилання суду апеляційної інстанції на абзац другий частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України, наведені в тому ж пункті 16 даної постанови.
Крім того, у судів попередніх інстанцій не було законних підстав вважати, що акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт не належали до числа документів, зазначених у згаданому пункті 121 Статуту акціонерного товариства "Українська залізниця".
У зв`язку з наведеним судами не перевірено належними доказами, наявними у справі, наявність та обсяг повноважень осіб, які підписали згадані акти з боку відповідача, щодо такого підписання.
25. Судом апеляційної інстанції не розглянуто по суті клопотання позивача щодо зупинення розгляду даної справи до закінчення розгляду справи у кримінальному провадженні № 42019040000000109 з посиланням на ухвали Індустріального районного суду міста Дніпропетровська у справі №202/8414/19 з приводу можливої причетності директора Товариства до інкримінованих йому кримінальних проваджень за частиною першою статті 366, частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України (складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, яке виявилося у завищенні вартості робіт на суму 829 343, 82 грн.). Пов`язаних із згаданим клопотанням доказів суд також не дослідив.
26. Крім того, судами не надано жодної оцінки доводам відповідача про те, що оригінали первинних документів за Договором і оригінали самого Договору вилучені у відповідача (в рамках згаданого кримінального провадження), тобто оригінал Договору у нього на час розгляду даної справи відсутній, в останнього наявна копія Договору, подана відповідачем, тоді як згідно з частиною п`ятою статті 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу і підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього.
За таких обставин суд повинен був перевірити відповідні доводи Залізниці і вирішити питання щодо належності доказів у справі, зокрема копії Договору.
27. З урахуванням викладеного не приймаються доводи Товариства викладені у відзиві на касаційну скаргу. Водночас посилання Товариства на постанову Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 922/2216/18 не знаходить підтвердження, оскільки правовідносини в зазначеній Товариством справі, з одного боку, і в даній справі - з іншого не є подібними, ця постанова прийнята хоча й за схожого правового регулювання, але за іншої фактично-доказової бази, ніж у даній справі (інших обставин та поданих на їх підтвердження і досліджених судами доказів). Крім того, згаданою постановою Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 922/2216/18 скасовані рішення судів попередніх інстанцій, з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, що не означає формування остаточного висновку у ній.