ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 906/561/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" - Невисевич М.В.,
відповідача - ОСОБА_1 - не з`яв.,
розглянув касаційну скаргу підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (далі - Підприємство)
на рішення господарського суду Житомирської області від 05.02.2021 (суддя Кудряшова Ю.В.) та
постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 (головуючий суддя - Філіпова Т.Л., судді Грязнов В.В. і Розізнана І.В.)
зі справи № 906/561/20
за позовом Підприємства
до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )
про зобов`язання звільнити торговельний майданчик та стягнення 16 038 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про зобов`язання звільнити торговельний майданчик №31 (далі - ТМ) шляхом вивозу кіоску за межі Підприємства, а також про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за невиконання обов`язку щодо повернення ТМ.
2. Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору від 31.12.2013 №60 (далі - Договір) у частині звільнення ТМ від кіоску після припинення дії Договору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.02.2021, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021, у позові відмовлено.
4. Рішення та постанову мотивовано необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємство, зазначаючи про неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, просить скасувати оскаржувані судові рішення з даної справи і ухвалити нове рішення, яким вимоги задовольнити, а судові витрати покласти на відповідача.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму матеріального права - частину другу статті 785 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі № 3-85гс14, постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/9328/17, від 28.08.2018 у справі № 913/155/17, від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, від 24.04.2018 у справі № 910/14032/17, від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.
Доводи іншого учасника справи
7. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти доводів скаржника, вказуючи, що вони зводяться до заперечень встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, яка була здійснена судами під час розгляду справи по суті, і в цілому до заперечення результату розгляду справи по суті, та просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Клопотання відповідача
8. У письмовому клопотанні до Верховного Суду відповідач просить відкласти розгляд справи з посиланням на те, що відзив на касаційну скаргу "помилково був скерований до м.Харкова" і що представник відповідача не може прибути до міста Києва через несправність транспортного засобу.
Верховний Суд не знаходить підстав для задоволення даного клопотання, оскільки: відзив на касаційну скаргу Верховним Судом отримано; інші обставини, зазначені представником відповідача, нічим не підтверджені і не є поважними; участь представника сторони у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом; матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду касаційної скарги і за відсутності представника сторони.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
9. Підприємство (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) уклали Договір №60, за умовами якого, зокрема:
- предметом Договору є ТМ №31 загальною площею 6,75 кв.м, місцезнаходження якого зазначено на плані розміщення торговельних місць ринку (пункт 1.1);
- у разі припинення або розірвання договору орендар у 7-ми денний строк зобов`язується звільнити об`єкт оренди та повернути його орендодавцеві у стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди з вини орендаря (пункт 4.3.8);
- Договір укладений на 1 рік і діє з 01.01.2014 до 31.12.2014 включно (пункт 6.1).
10. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 28.09.2018 у справі №280/1068/18 за позовом Підприємства до ОСОБА_1 стягнуто з останньої на користь Підприємства 12 757,50 грн. заборгованості з орендної плати та 4 374 грн. неустойки за Договором.
З даного рішення вбачається, що позивач, вважаючи Договір припиненим з 01.01.2018 та враховуючи, що відповідач не повернув предмета оренди за Договором, на підставі статті 785 Цивільного кодексу України, заявив вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум, у тому числі неустойки в розмірі подвійної плати за користування ТМ за час прострочення.
11. 13.02.2019 позивач направив відповідачу листа з пропозицією терміново сплатити заборгованість за рішенням суду зі справи №280/1068/18 та нараховану неустойку і укласти договір на ТМ на 2019 рік або повернути його Підприємству за актом приймання - передачі.
12. 30.01.2020 позивач направив відповідачу листа, яким повідомив відповідача про те, що ним не виконано зобов`язання щодо звільнення ТМ та запропонував укласти договір на 2020 рік.
13. У подальшому комісією в складі співзасновників Підприємства і депутата Коростишівської міської ради складено акт від 01.04.2020 про те, що: на Підприємстві на ТМ № 31 площею 6,75 кв. м розміщений кіоск ФОП Демченко Н.М., який використовується нею у господарській діяльності без договору оренди; станом на зазначену дату кіоск від товару не звільнений, ФОП Демченко Н.М. продовжує використовувати його в своїй господарській діяльності; переміщення кіоску на штрафмайданчик неможливе у зв`язку з незвільненням його від товару, який у ньому знаходиться і належить ФОП Демченко Н.М.
14. Наведені обставини стали підставою для звернення з позовом у даній справі, у тому числі про стягнення 16 038 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за невиконання обов`язку щодо повернення ТМ з оренди.
15. Договір був укладений між Підприємством і ОСОБА_1 як фізичною особою - підприємцем (ФОП).
ОСОБА_1 з 06.05.2004 була зареєстрована як ФОП, однак припинила підприємницьку діяльність 05.02.2016.
На час подання позову до суду відповідач не мала статусу ФОП.
Однак Договір укладений з відповідачем як ФОП для провадження торговельної діяльності, тобто для комерційного використання, правовідносини, пов`язані з його використанням, є господарськими, а тому спір в даній справі з урахуванням положень статей 3, 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статей 51, 52 Цивільного кодексу України підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
16. З матеріалів справи вбачається, що в порядку підпункту 4.2.5 Договору позивач мав намір перемістити кіоски, що розташовані на торговельних місцях, на штрафмайданчик, однак це виявилося неможливим, оскільки в них знаходиться товар ОСОБА_1 ; доказом цього позивач вважає згаданий акт від 01.04.2020.
17. Згідно з пунктом 16 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, МВС України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105, на ТМ продавця (фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності) установлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію, прізвища, імені, по батькові його продавця, а також розміщується копія патенту за фіксованим розміром податку чи копія свідоцтва про сплату єдиного податку та копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Аналогічну вимогу містив і пункт 4.3.6 Договору.
18. За висновками судів попередніх інстанцій, позивач, який мав би намір перемістити кіоски на штрафмайданчик, міг перевірити шляхом ознайомлення з інформацією на табличці, яка в порядку пункту 16 Правил має бути на ТМ, прізвище, ім`я та по батькові, номер свідоцтва про державну реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності, особи, яка здійснює господарську діяльність.
19. На підставі наданих позивачем доказів суд позбавлений можливості достовірно встановити, що за станом на час звернення до суду з позовом у цій справі ОСОБА_1, яка припинила підприємницьку діяльність, продовжує використання ТМ і зберігає в ньому власний товар.
20. У матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем вживалися заходи щодо переміщення кіоску за межі площ ТМ; є підстави вважати, що позивач не скористався правом, передбаченим у пункті 4.2.6 Договору, перемістити тимчасові споруди на штрафмайданчик ринку, обравши інший спосіб захисту порушеного права, який передбачає стягнення коштів у вигляді неустойки.