ПОСТАНОВА
Іменем України
24 червня 2021 року
Київ
справа №420/2141/20
адміністративне провадження №К/9901/8144/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №420/2141/20
за заявою ОСОБА_1 за участю боржника ОСОБА_2, приватного нотаріуса Бондар Ірини Михайлівни, - про заміну сторони виконавчого провадження, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року, постановлену у складі: головуючого судді Тарасишиної О.М., і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, ухвалену у складі: головуючого судді Коваля М.П., суддів Домусчі С.Д., Кравця О.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, заявниця) звернулася до суду із заявою, у якій просила замінити стягувача у виконавчому написі приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 05 серпня 2009 року №6066 з Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") на ОСОБА_1 .
2. Заяву обґрунтовано тим, що з укладенням договору про відступлення права вимоги від 31 січня 2020 року ОСОБА_1 набула статусу кредитора у зобов`язанні та стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 05 серпня 2009 року №6066 про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 (далі - боржник), у рахунок погашення його заборгованості в розмірі 301219,74 доларів США перед ПАТ "ОТП Банк".
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що 05.08.2009 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис за № 6066, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором №PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, для задоволення вимог ПАТ "ОТП Банк" на суму 2463782,00 грн.
4. 26 листопада 2010 року ПАТ "ОТП Банк" було відступлено права вимоги за кредитним договором №СМ-SME502/003/2007 від 18.05.2007 та договором іпотеки №PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на підставі Договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 26.11.2010.
5. 31 січня 2020 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на підставі Договору факторингу №б/н від 31.01.2020 та Договору про відступлення права вимоги за Договором іпотеки від 31.01.2020 відступило права вимоги за кредитним договором № СМ-SME502/003/2007 від 18.05.2007 та договором іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 на користь ТОВ "Стандарт Фінанс Групп".
6. Водночас ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відступило права вимоги за кредитним договором № СМ-SME502/003/2007 від 18.05.2007 та договором іпотеки №SME502/003/2007 від 18.05.2007 на користь ОСОБА_1 на підставі Договору про відступлення права вимоги за кредитним договором від 31.01.2020 та Договору про відступлення права вимоги за Договором іпотеки від 31.01.2020.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цій справі та мотиви їхнього ухвалення
7. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, заяву про заміну сторони виконавчого провадження задоволено:
8.1. замінено стягувача з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 05.08.2009 за реєстровим № 6066 з ПАТ "ОТП Банк" на ОСОБА_1 .
8. Задовольняючи заяву, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявні в матеріалах справи договори про відступлення права вимоги підтверджують, що ОСОБА_1 набула права стягувача за кредитним договором № СМ-SME502/003/2007 від 18.05.2007 та договором іпотеки №SME502/003/2007 від 18.05.2007, що, відповідно до статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для заміни стягувача у виконавчому написі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 05.08.2009 за реєстровим №6066.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
9. У касаційній скарзі боржник, посилаючись на застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм права без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, доводить, що судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального права.
10. Боржник зазначає, що висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для заміни кредитора у виконавчому написі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 05.08.2009 за реєстровим №6066 з фінансової установи на фізичну особу суперечить правовим позиціям, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16 та від 31.10.2018 у справі № 465/646/11; від 10.04.2019 у справі № 461/245/17 та від 29.05.2019 у справі №308/5729/16-ц, у яких зазначено, що, відступаючи права вимоги за кредитним договором фізичній особі, відбулася заміна кредитодавця на особу, яка у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, тобто не має відповідного обсягу дієздатності, згідно з частиною другою статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки такі послуги надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ.
11. Боржник також посилається на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №ЗВ/380/22/20 та від 28.01.2021 у справа № 824/387/20-а, відповідно до якої до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 379 КАС України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, під яким розуміється виконавчий документ, виданий судом, який розглядав адміністративну справу як суд першої інстанції.
12. У зв`язку із зазначеним, скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити.
13. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 09 березня 2021 року.
14. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Уханенку С.А.
15. Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ІV. Джерела права та акти їхнього застосування
16. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
17. Згідно з частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
1-1) судові накази;
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
3) виконавчих написів нотаріусів;
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
18. Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
19. Частиною п`ятою статті 15 Закону №1404-VIII визначено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
20. Частиною четвертою статті 4 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
21. Відповідно до частини першої статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
22. Частиною другою статті 74 Закону №1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
23. Частина перша статті 287 КАС України визначає, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
24. Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
25. Статтею 379 КАС України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
26. Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
27. Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
28. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.