ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 240/10775/20
адміністративне провадження № К/9901/7408/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1724 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Граб Л.С. (доповідач), Сторчака В.Ю., Іваненко Т.В.,
І. Суть спору
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини А1724, в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії військової частини А1724 щодо непроведення виплати індексації до дня звільнення;
1.2. зобов`язати військову частину А1724 нарахувати та виплатити йому середній заробіток за 677 днів затримки повного розрахунку при звільненні шляхом множення середньоденного розміру його грошового забезпечення за останні два місяці служби на кількість днів затримки виплати індексації.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на день звільнення зі служби - 21.06.2018 відповідачем не проведено остаточного та повного розрахунку, а саме індексацію виплачено лише 29.04.2020, чим порушено вимоги Кодексу законів про працю України.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України.
5. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А1724 від 21.06.2018 №151 позивача з 21.06.2018 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
6. Однак, відповідачем при звільненні не було проведеного остаточного розрахунку з позивачем, а саме не виплачено індексацію грошового забезпечення.
7. 29.04.2020 на виконання рішення суду від 31.10.2019 у справі №240/10099/19, військовою частиною А1724 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення, що підтверджується випискою з карткового рахунку останнього від 23.06.2020.
8. Оскільки остаточний розрахунок був здійснений 29.04.2020, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 06 листопада 2020 року позов задовольнив частково.
9.1. Визнав протиправними дії військової частини А1724 щодо непроведення виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення до дня звільнення.
9.2. Зобов`язав військову частину А1724 на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.06.2018 по 29.04.2020.
9.3. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
10. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2019 року у справі № 2340/4192/18 дійшов висновку про можливість застосування норм статей 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення з військової служби.
11. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 лютого 2021 року скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А1724 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії залишив без розгляду.
12. Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, оскільки предметом переданого на розгляд адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, яка не входить до структури заробітної плати, підстави для застосування частини третьої статті 233 КЗпП відсутні, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону, яким визначено місячний строк звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, а не тримісячний строк, як це встановлено КЗпП України.
12.1. Суд апеляційної інстанції зазначає, що остаточний розрахунок з позивачем, проведено 29 квітня 2020 року, а отже перебіг строку звернення до суду почався з 30 квітня 2020 року. З позовом до суду позивач звернувся 08 липнем 2020 року, тобто більш ніж через два місяці після остаточного розрахунку. При цьому, позивачем не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від його волі, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
13. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
14. У скарзі позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року залишити без змін.
15. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що пунктом 9 Глави XIX Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 3О березня 2020 року, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114,122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Тобто, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що з 30.04.2020 року почався місячний строк звернення до суду. Проте Судом при цьому не враховано, що Законом №540-ІХ з 02.04.2020 такий строк подовжено на період дії карантину.
15.1. Крім того, позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що отримавши його позовну заяву суд першої інстанції ухвалою від 20.07.2020 залишив її без руху у зв`язку з пропуском ним строків звернення до суду. Отримавши дану ухвалу позивач подав до суду першої інстанції заяву про поновлення строків позовної давності із зазначенням підстав, передбачених саме Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30 березня 2020 року, а саме у зв`язку з неможливістю в місячний строк звернутися до суду у зв`язку з впровадженими на той час карантинними обмеженнями, про що чітко зазначено в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2020. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.08.2020 його заяву про поновлення строків позовної давності прийнято, а зазначені ним підстави для такого поновлення визнано поважними.
15.2. Скаржник звернув увагу, що Верховний Суд багаторазово розглядав спірні правовідносини щодо продовження процесуальних строків на час дії карантину, та щоразу приходив до правового висновку, що адміністративні строки, передбачені КАС України, продовжуються на час дії карантину, про що зазначив, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2021 року за справою № 520/5695/2020, від 23 грудня 2020 року за справою № 120/3957/19-а, від 10 грудня 2020 року за справою № 640/12186/19, від 10 грудня 2020 року за справою № 640/2977/19. Проте, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, що є підставою для Касаційного розгляду даної справи на підставі п.1, ч.4 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
16. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
V. Джерела права й акти їх застосування
17. Відповідно статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
18. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
19. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
20. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
21. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
22. Згідно з частиною першою статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.