ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 420/4099/20
адміністративне провадження № К/9901/3021/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою військової частини А3519
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Стас Л.В., суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.)
у справі №420/4099/20
за позовом військової частини А3519
до ОСОБА_1
про стягнення шкоди.
I. ПРОЦЕДУРА
1. Військова частина А3519 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь заподіяну майнову шкоду в розмірі 52866,05 грн.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено постанову, якою позов залишено без розгляду.
4. У поданій касаційній скарзі військова частина А3519 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позовну заяву військової частини А3519 без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з позовом і підстави для його поновлення відсутні.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Військова частина А3519 у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду про те, що нею пропущено строк звернення до суду з позовом.
8. Позивач зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин булло чинним Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР (далі - Положення №243/95-ВР), відповідно до пункту 31 якого передбачалось, що в разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи (винних осіб) до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.
9. Пунктом 5 Положення №243/95-ВР передбачалось, що час, протягом якого винного військовослужбовця і призваного на збори військовозобов`язаного може бути притягнено до матеріальної відповідальності, не може перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством.
10. В свою чергу статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, яка, на думку позивача, і підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
11. Ураховуючи те, що факт завдання шкоди відповідачем встановлено 12 травня 2017 року, а до суду з позовом військова частина звернулась 12 травня 2020 року, суд першої інстанції обґрунтовано поновив позивачу строк звернення до суду з позовом, уважає автор касаційної скарги.
12. Посилаючись на частину другу статті 122 КАС України, позивач стверджує, що підстави, з якими пов`язується виникнення у суб`єкта владних повноважень права на звернення до суду з позовом, існували протягом трьох років, починаючи з 12 травня 2017 року до 12 травня 2020 року.
13. Також позивач наводить доводи незаконності рішення суду першої інстанції.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
15. Предметом спору в справі, що розглядається, є правомірність стягнення майнової шкоди, заподіяної військовослужбовцем військовій частині. На стадії касаційного провадження спірним є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
16. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом, суд зазначає.
17. Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
18. Положеннями статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
19. Як установлено судами, згідно з актом інвентаризації на складі автомобільних запасних частин та запасних автомобільних частин, установлених на легковий автомобіль VOLKSWAGEN PHAETON військовий номер НОМЕР_1 військової частини А3519 станом на 3 травня 2017 року, затвердженого 12 травня 2017 року, командиром військової частини А3519, комісією призначено службове розслідування по факту розукомплектування двигуна легкового автомобіля на загальну суму 52866,05 грн.
20. Актом службового розслідування №26 від 8 листопада 2019 року встановлено порушення ОСОБА_1 вимог законодавства, які призвели до нестачі майна на суму 52866,05 грн та зобов`язано юрисконсульта підготувати не пізніше 12 травня 2020 року проєкт позовної заяви про відшкодування збитків на вказану суму.
21. Отже, шкода, завдана військовій частині А3519, полягає в нестачі майна на суму 52866,05 грн, яка була виявлена під час проведення інвентаризації на складі автомобільних запасних частин та запасних автомобільних частин станом на 3 травня 2017 року, за результатами чого було складено відповідний акт від 3 травня 2017 року.
22. Водночас порушення ОСОБА_1 вимог законодавства, які призвели до нестачі майна на суму 52866,05 грн, установлено актом службового розслідування №26 від 8 листопада 2019 року. З цієї ж дати у військової частини виникли підстави для звернення до суду з цим позовом до ОСОБА_1 .
23. Таким чином, 9 листопада 2019 року розпочав перебіг процесуального строку звернення до суду з позовом у цій справі. Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 12 травня 2020 року, то він пропустив тримісячний строк звернення до суду з позовом.
24. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
25. Зважаючи на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом та не наведено поважних причин його пропуску, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
26. Доводи позивача, що до спірних правовідносин в частині визначення строку звернення до суду з позовом належить застосовувати Положення №243/95-ВР, є безпідставними, оскільки зазначене Положення №243/95-ВР не містить зазначених строків.
27. Таким чином, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню строки звернення до суду з позовом, передбачені КАС України.
28. Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові (пункт 33) від 6 грудня 2019 року (справа №825/1463/16).
29. Водночас, залишаючи позов військової частини А3519 без розгляду, суд апеляційної інстанції, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі №813/1045/18, зазначив, що цей спір є спором щодо проходження військової (публічної) служби, а тому застосував до спірних правовідносин місячний строк звернення до суду з позовом, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
30. У зазначеній постанові від 22 січня 2020 року Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу за позовом військової частини до військовослужбовця про стягнення з останнього матеріальної шкоди, завданої ним державі через особисту неправомірну бездіяльність під час проходження військової служби, дійшла висновку, що спір у справі щодо відшкодування державі в особі військової частини А2062 шкоди, завданої військовослужбовцем шляхом втрати майна під час здійснення ним повноважень, пов`язаних з проходженням військової (публічної) служби, є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.
31. У цій же справі Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
32. Отже, за висновком Великої Палати Верховного Суду зазначений спір саме пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, оскільки у випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи під час перебування її на публічній службі.
33. У контексті спірного питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, варто зазначити, що до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб`єкт владних повноважень.
34. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у справі №140/6315/20 (постанова від 28 січня 2021 року) і підстави для відступлення від нього відсутні.
35. Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду. Водночас оскільки Верховний Суд установив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, яке могло би призвести до неправильного вирішення справи, то постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року необхідно змінити в частині мотивів щодо застосування місячного строку звернення до суду з цим позовом.
36. Відповідно до частини четвертої статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 КАС України, Верховний Суд