ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 200/11891/19-а
адміністративне провадження № К/9901/9414/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року (головуючий суддя Лазарєв В.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Геращенко І.В., судді - Арабей Т.Г., Міронова Г.М.) у справі за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
У жовтні 2019 року Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" (далі - ОКП "Донецьктеплокомуненерго", Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 9 липня 2019 року №0049144403.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 року, позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити. У касаційній скарзі її заявник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки доводам, якими відповідач обґрунтовував свою позицію.
Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами (судом) норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У розрізі підстав касаційного оскарження рішення відповідач посилається на те, що позивач пропустив встановлений пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) строк 1095 днів для включення до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОКП "Донецьктеплокомуненерго" зареєстроване як юридична особа 23 лютого 2001 року, місцезнаходження - місто Краматорськ, Донецька область.
Відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності Підприємства з податку на додану вартість за квітень 2019 року, за результатами якої складено акт від 4 червня 2019 року.
При перевірці показників податкової декларації з ПДВ за квітень 2019 року №9103956223 від 20 травня 2019 року, даних додатку 5 до декларації, інформаційних баз даних ДФС України встановлено, що ОКП "Донецьктеплокомуненерго" включено до складу податкового кредиту квітня 2019 року суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних від ПАТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" з періодом виписки січень-лютий 2014 року, усього на суму 2002527 грн.
Як наслідок перевіркою констатовано порушення позивачем пункту 198.6, статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18 декларації з ПДВ за квітень 2019 року №9103956223 від 20 травня 2019 року) у розмірі 2002527,00 грн.
На підставі встановлених перевіркою порушень 9 липня 2019 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0049144403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 2002527,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 1001263,50 грн.
За наслідками процедури адміністративного оскарження зазначене вище податкове повідомлення-рішення залишене без змін, після чого позивач оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що право на податковий кредит у позивача, як платника податків, що застосовує касовий метод податкового обліку, виникає лише з моменту списання коштів з його банківського рахунку як оплати за поставлений йому товар, а тому він не міг використати отримані податкові накладні раніше податкового періоду, в якому відбулося таке списання.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів виходить з наступного.
Так, відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 187.10 статті 187 ПК України платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.
За визначенням підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/