ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 755/17583/16-а
адміністративне провадження № К/9901/55219/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №755/17583/16-а
за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року у справі за позовом Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року, постановлену у складі: головуючого судді Шевченко В.М., і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року, ухвалену у складі: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Беспалова О.О., Федотова І.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві (далі - УДВС ГТУЮ в м. Києві, відповідач-1), Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - УПСЗН Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, відповідач-2), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - КМЦ НЗСВ, відповідач-3), Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві (далі - ГУ ДКСУ в м. Києві, відповідач-4) з вимогами:
1.1. визнати незаконними дії УДВС ГТУЮ в м. Києві при винесенні постанов від 28.11.2016 у виконавчих провадженнях №№ 40883927, 40947644, 40948233, скасувати означені постанови від 28.11.2016 та зобов`язати УДВС ГТУЮ в м. Києві відновити вказані виконавчі провадження;
1.2. видати дублікати виконавчих листів в справі № 2а/2604/9608/12 та поновити строки для їхнього пред`явлення до виконання;
1.3. стягнути із КМЦ НЗСВ 96 045,60 грн на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013;
1.4. стягнути з УПСЗН Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації 107177,40 грн на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013;
1.5. стягнути з УДВС ГТУЮ в м. Києві моральну шкоду у розмірі 116 018,00 грн;
1.6. стягнути з УПСЗН Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації судові витрати щодо оплати судового збору.
2. Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, позов задоволено частково:
2.1. визнано незаконними дії УДВС ГТУЮ в м. Києві щодо винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень від 28.11.2016 №№ 40883927, 40947644, 40948233;
2.2. скасовано постанови УДВС ГТУЮ в м. Києві про закінчення виконавчих проваджень від 28.11.2016 року №№ 40883927, 40947644, 40948233;
2.3. стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ в м. Києві на користь ОСОБА_1 суму завданої моральної шкоди в розмірі 5000,00грн.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. 22 січня 2018 року позивач звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про перегляд його постанови від 15 червня 2017 року за нововиявленими обставинами, у якій позивач просив за наслідками перегляду:
4.1. вилучити з мотивувальної частини постанови суду від 15.06.2017 у справі №755/17583/16а посилання на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28.11.2016 у справі № 2604/9608/12;
4.2. збільшити розмір відшкодування позивачу моральної шкоди у розмірі 116 018, 00 грн;
4.3. стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації 234 812,60 грн на виконання постанови від 28.02.2013.
5. На обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що предметом справи №755/17583/16-а були, зокрема, його вимоги про стягнення із КМЦ НЗСВ 96 045,60 грн і стягнення з УПСЗН Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації 107 177,40 грн на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 у справі №2604/9608/12.
6. Відмовляючи у задоволенні цих вимог, Дніпровський районний суд міста Києва у постанові від 15 червня 2017 року та Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 22 серпня 2017 року, посилаючись на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року у справі №2604/9608/12, зазначив, що вже є судове рішення, яким на користь ОСОБА_1 стягнуто відповідні суми пенсійних і соціальних виплат Дніпровського районного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року у справі №2604/9608/12.
7. Позивач зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року у справі №2604/9608/12 скасовано, що, відповідно до пункту 3 частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для перегляду постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року за нововиявленими обставинами.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цій справі та мотиви їхнього ухвалення
8. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року, у задоволенні заяви про перегляд постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
9. Відмовляючи у задоволенні заяви, суди попередніх інстанцій виходили з того, що мотивація Дніпровського районного суду міста Києва у постанові від 15 червня 2017 року, у частині відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення з КМЦ НЗСВ та УПСЗН Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації коштів, присуджених постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 у справі №2604/9608/12, не обмежувалася посиланням на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року у справі №2604/9608/12.
10. Суди попередніх інстанцій зазначили, що підставою для відмови у задоволенні вказаних позовних вимог, відповідно до змісту рішень, про перегляд яких подано заяву, насамперед було те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав, адже питання про стягнення сум пенсій та соціальних виплат, присуджених у межах справи №2604/9608/12, має вирішуватися у межах виконавчого провадження, а не шляхом пред`явлення нового позову.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, заявник подав касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким його заяву задовольнити.
12. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що внаслідок скасування ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року у справі №2604/9608/12 не виникло підстав для перегляду постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року є помилковими.
13. Позивач доводить, що, відмовивши йому у задоволенні позовних вимог у частині стягнення коштів, присуджених у межах справи №2604/9608/12, Дніпровський районний суд міста Києва у постанові від 15 червня 2017 року, у першу чергу, виходив з того, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року у справі №2604/9608/12 такі вимоги вже задоволено.
14. Позивач уважає, що з огляду на скасування указаної ухвали посилання на неї в постанові Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року мають бути вилучені.
15. Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 04 липня 2018 року.
16. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Шарапі В.М., суддям Бевзенку В.М., Данилевич Н.А.
17. Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
18. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 06 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
19. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
ІV. Джерела права та акти їхнього застосування
20. Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
21. Згідно з частиною другою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
22. Частиною четвертою статті 361 КАС України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
23. Відповідно до частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.