ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2021 року
м. Київ
справа №200/6772/20-а
адміністративне провадження №К/9901/14674/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шевцової Н. В.,
суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 200/6772/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора в особі Другої кадрової комісії Офісу генерального прокурора
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора
на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого Геращенка І. В., суддів Казначеєва Е. Г., Міронової Г. М.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог.
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора в особі Другої кадрової комісії Офісу генерального прокурора (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточненого позову, просив визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 09 квітня 2020 року № 297 (далі - Рішення).
2. На обґрунтування позову зазначено, що позивачем було успішно складено перший іспит на виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, у зв`язку з чим того ж дня допущено до здачі другого іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
2.1. За наслідками проходження позивачем другого іспиту, в якому зазначено, що позивачем набрано 92 бали, Комісією 09 квітня 2020 року прийнято рішення № 297 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки", згідно з яким позивача не допущено до етапу проходження співбесіди та визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію.
2.2. Позивач зазначав, що вказане Рішення є незаконним, таким, що не відповідає вимогам законодавства та визначеній Офісом Генерального прокурора процедурі проведення атестації, порушує його права та інтереси, а тому має бути скасовано.
2.3. Зокрема, позивач звертає увагу, що під час проведення вказаного іспиту (тестування) на загальні здібності та навички постійно відбувалися технічні збої в роботі комп`ютера, його було проведено поза межами встановленого Порядком та Графіком часу, з обмеженням конституційних прав позивача та дискримінацію, без врахування стану здоров`я.
2.4. Також позивач наголошував на тому, що під час проведення тестування він правильно відповідав на переважну більшість питань на всіх рівнях складності тесту, що беззаперечно свідчить про те, що результат тестування був достатній та надавав йому можливість перейти до наступного етапу - співбесіди, а виданий негативний результат його тестування в 92 бали є невірним і необ`єктивним.
3. 31 серпня 2020 року представником Офісу Генерального прокурора подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Зокрема, представник відповідача зазначав, що вказане рішення відповідає вимогам встановленим Порядком, а саме: містить посилання на нормативно-правові акти, що підтверджують повноваження комісії та підстави його прийняття. Також в рішенні наявне його обґрунтування - набрання позивачем за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички 92 бал, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту.
3.1. Також, в обґрунтування своєї позиції представник відповідача посилався на те, що твердження позивача про порушення процедури проведення атестації є безпідставними та такими, що не підтверджено жодними доказами. Окрім цього, відповідач зазначав, що технічні проблеми при тестуванні на загальні здібності та навички виникли лише 02 березня 2020 року, що підтверджено офіційним листом ТОВ "Сайметрікс Україна". Щодо тестування 05 березня 2020 року, то згідно з даними системи тестування та відомостей про його результати воно було завершено, під час проведення тестування відповідні акти не складалися.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 .
5. Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 04 серпня 2006 року ОСОБА_1 з 04 серпня 2016 року по теперішній час працює в прокуратурі Донецької області на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області.
6. Комісією Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийнято рішення від 09 квітня 2020 року № 297 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки", згідно з яким позивача не допущено до етапу проходження співбесіди та визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію.
7. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено.
7.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Офісу Генерального прокурора в особі Другої кадрової комісії Офісу генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051) від 09 квітня 2020 року № 297.
8. Ухвалами Першого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження та справу призначено до апеляційного розгляду на 22 лютого 2021 року.
9. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 22 лютого 2021 року відкладено розгляд справи до 23 березня 2021 року, зобов`язано Офіс Генерального прокурора надати суду до 17 березня 2021 року обґрунтовані пояснення (заперечення) щодо клопотання позивача про закриття апеляційного провадження.
10. Судом апеляційної інстанції установлено, що Офісом Генерального прокурора подано апеляційну скаргу, яку підписано головним спеціалістом відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора Кожушком В. Е. (т. 2 а.с. 180).
11. Кожушко В.Е. є працівником відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора і працює на посаді головного спеціаліста.
12. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату подання апеляційної скарги особою, яка має право вчиняти дії від імені Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051) зазначено - Венедіктову Ірину Валентинівну, як керівника, та Говду Романа Михайловича і Мустецу Ігоря Васильовича, як представників.
13. Інформація щодо повноважень Кожушка В. Е. представляти інтереси Офісу Генерального прокурора без довіреності та в порядку самопредставництва в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. 23 березня 2021 року ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду апеляційне провадження у справі закрито у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
15. Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підготовку апеляційних скарг здійснюють як прокурори відділів, так і головні спеціалісти. Проте, працівники відділу діють виключно за дорученням керівництва Офісу Генерального прокурора, тому надані Кожушком В.Е. на підтвердження його повноважень документи свідчать про право підписанта апеляційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, а не інституту самопредставництва.
16. Колегією суддів врахована правова позиція Верховного Суду, викладена в ухвалах від 04 лютого 2021 року у справі № 826/17607/14, від 02 лютого 2021 року у справі № 640/24864/19.
ІV. Касаційне оскарження
17. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 23 квітня 2021 року.
18. У касаційній скарзі зазначено, що вона подана на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
19. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження відповідач вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статті 55 КАС України, та зазначає, що головний спеціаліст відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суддів Офісу Генерального прокурора уповноважений представляти інтереси Офісу Генерального прокурора на підставі Положення про Департамент представництва інтересів держави в суді, затвердженого наказом Генерального прокурора від 27 липня 2020 року № 336 (далі - Положення про Департамент).
20. У зв`язку із зазначеним відповідач просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
21. У касаційній скарзі відповідач просить розглядати справу за його участі.
22. 29 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Донецького окружного адміністративного суду матеріали справи №200/6772/20-а.
23. 12 травня 2021 року справа №200/6772/20-а надійшла до Верховного Суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
24. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
26. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
28. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
29. Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
30. Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
31. Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).