ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2021 року
м. Київ
справа № 420/2752/20
адміністративне провадження № К/9901/31016/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №420/2752/20
за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Джабурія О.В., суддів: Вербицької Н.В., Кравченка К.В.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, в якому просила:
1.1. визнати протиправними дії щодо надання позивачу неякісної правової допомоги з правових питань, порушених у зверненні від 18 лютого 2020 року (вх. №01-26/1-72 від 20.02.2020 року);
1.2. зобов`язати надати позивачу роз`яснення з правових питань порушених у зазначеному зверненні відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" та діючого законодавства;
1.3. зобов`язати вирішити питання, щодо якого звернулась позивачка у зазначеному зверненні з урахуванням її правової оцінки, наданої судом у рішенні.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач та ОСОБА_2 18 грудня 2019 року звернулися до Управління зі зверненням про надання безоплатної первинної правової допомоги відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу", з проханням надати роз`яснення з правових питань, а саме: чи є пам`ятка культурної спадщини місцевого значення за охоронним номером 4-Од, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, об`єктом природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що має особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність. У розумінні статті 9, частин 1 та 4 статті 10 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", суб`єктом надання безоплатної первинної правової допомоги з питань порушених у зверненні є саме Управління.
2.1. Позивач зазначила, що вона та ОСОБА_2 є власниками жилого будинку в рівних частках на праві спільної часткової власності, розташованого на земельних ділянках (кадастрові номера 5110137500:14:002:0005, 5110137500:14:002:0006) за адресою: АДРЕСА_1, а також є користувачами земельних ділянок на яких розташована ця пам`ятка на підставі договорів оренди. Даний жилий будинок є пам`яткою культурної спадщини, відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" та є частиною будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та занесена наказом Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 року №662/0/16-07 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України під охоронним номером №4-Од. Крім того, пам`ятка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, не занесена та не є пам`яткою археології. Земельний кодекс України в частині 4 статті 83 визначає вичерпний перелік земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, до яких пунктом "в)" віднесені землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом. При цьому Земельний кодекс України, Закон України "Про охорону культурної спадщини" та інші нормативно-правові акти у сфері культурної спадщини, не мають визначення термінів, зазначених у пункті "в" частини 4 статті 83 Земельного кодексу України та не містять процедури встановлення особливої наукової, історико-культурної цінності об`єктів історико-культурного призначення та критеріїв їх визначення. Позивач вважає, що відповідачем листом від 18 березня 2020 року №01-30/138 не надано роз`яснень з правових питань, викладених у зверненні, чим порушено її права передбачені Законом України "Про безоплатну правову допомогу", а саме право кожного на якісну безоплатну первинну правову допомогу.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до відповідача із зверненням про надання безоплатної первинної правової допомоги відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" з проханням надати відповідь на питання, а саме, чи є пам`ятка культурної спадщини місцевого значення за охоронним номером 4-Од, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, об`єктом природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що має особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність.
3.1. Подання вказаного звернення позивачем обґрунтовано її наміром в подальшому звернутися до Одеської міської ради з клопотанням про передачу у приватну власність із земель комунальної власності земельних ділянок загальною площею 263 кв.м. (кадастровий номер 5110137500:14:002:0005 - 120 кв.м., кадастровий номер 5110137500:14:002:0006 - 143 кв.м.), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, без зміни їх цільового призначення, враховуючи, що пунктом "в" частини 4 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом, які перебувають в комунальній власності, не можуть передаватись у приватну власність.
3.2. Управлінням вказане звернення отримано 20 лютого 2020 року за Вх.№01-26/1-72 та за результатами його розгляду 18 березня 2020 року позивачу надано відповідь №01-30/138.
3.3. У вказаній відповіді зазначено, що Управління є виконавчим органом Одеської міської ради, який здійснює у м. Одесі функції уповноваженого органу охорони культурної спадщини та повноваження управління відповідно до його компетенції у сфері охорони культурної спадщини встановлені частиною 2 статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини", Положенням про управління, серед яких відсутні повноваження у сфері земельних та приватизаційних відносин, повноваження щодо тлумачення законів, правових норм, нормативно-правових актів, а також управління не є уповноваженим органом Державного кадастру.
3.4. Крім того вказано, що будівля за адресою: АДРЕСА_1, належить до об`єктів культурної спадщини, прийнята під охорону держави рішенням Одеського облвиконкому від 17 квітня 2020 року №167, як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення ("Особняк" 1830-1840 рр.), та наказом Міністерства культури і туризму України від 16 червня 2007 року №662/0/16-07 занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, охоронний номер: 4-Од. Об`єкт за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію об`єкта культурної спадщини серія ОД№1/2019 є частиною пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення (житловий будинок, споруджений у 1824-1826 рр.), тип об`єкта: споруда, вид об`єкта: пам`ятка архітектури та містобудування.
3.5. Також додатково поінформовано ОСОБА_1, що вказана будівля, відповідно до графічної частини "Історико-архітектурного опорного плану, проекту зон охорони, визначення меж історичних ареалів м. Одеси", затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 20 червня 2008 року №728/0/16-08, знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, на території комплексної охоронної зони історичного центру, а також в зоні охорони археологічного культурного шару об`єкта археологічної спадщини - "Поселення та некрополь античного часу", Приморський бульвар (південно-західна частина), який рішеннями Одеського облвиконкому від 27 липня 1971 року №381 та від 21 червня 1988 року №241 прийнятий під охорону держави, як пам`ятка археології місцевого значення, та наказом Міністерства культури і туризму України від 20 червня 2008 року №728/0/16-08 занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, охоронний номер: 682-Од. Частина територій історичних ареалів, а саме території пам`яток та їх охоронних зон належать до земель історико-культурного призначення та відповідно до частини 1 статті 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам`ятки належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації. Відповідно до статті 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками, можуть бути відчужені фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року позов задоволено частково.
4.1. Визнано протиправною бездіяльність Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 правової допомоги з правових питань порушених у зверненні від 18 лютого 2020 року (вх..01-26/1-72 від 20.02.2020 року).
4.2. Зобов`язано Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 18 лютого 2020 року.
4.3. В решті позовних вимог відмовлено.
4.4. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що із зазначеним зверненням позивач звернулася в порядку надання безоплатної первинної правової допомоги відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу", проте не отримала чіткої та однозначної відповіді на поставлене нею питання, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем не було надано правової допомоги.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.
5.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем в межах повноважень та за наявними даними ОСОБА_1 було надано вичерпну відповідь стосовно вказаного нею у зверненні об`єкту культурної спадщини, а також проінформовано про права та обов`язки щодо цього об`єкту культурної спадщини, надано роз`яснення щодо порядку реалізації прав, обмежень щодо використання об`єкту культурної спадщини.
5.2. Зокрема, ОСОБА_1 було проінформовано, що при здійсненні будь-яких дій щодо земельної ділянки та будівлі-пам`ятки по АДРЕСА_1 необхідним є дотримання пам`ятникоохоронного законодавства, у тому числі отримання погоджувальних та дозвільних документів від відповідних органів охорони об`єктів культурної спадщини.
IV. Касаційне оскарження
6. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
6.1. Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
6.2. В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
6.3. Зокрема скаржник зазначає, що відповідачем не надано конкретного роз`яснення щодо питання, чи є пам`ятка культурної спадщини місцевого значення за охоронним номером 4-Од, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, об`єктом природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що має особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність.
6.4. Також вказує на помилковість висновку суду апеляційної інстанції, щодо відсутності в Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, як виконавчого органу Одеської міської ради, повноважень у сфері земельних та приватизаційних відносин.
6.5. У зв`язку із наведеним позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
7. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.