ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2021 року
м. Київ
справа № 540/329/20
адміністративне провадження № К/9901/30024/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 540/329/20
за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року (головуюча суддя - Морська Г.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року (суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Семенюка Г.В., суддів: Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.)
І РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо не здійснення нарахування та виплати необхідної суми грошового забезпечення починаючи з 27.05.2016 року, не здійснення її індексації, не розрахування та сплати компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат, середнього заробітку за час затримки розрахунків, моральної шкоди у розмірі 2 000 000 грн;
- зобов`язати УМВС України в Херсонській області здійснити нарахування та виплату необхідної суми грошового забезпечення починаючи з 27.05.2016 року, здійснити її індексацію, розрахувати та сплатити компенсацію втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат, середній заробіток за час затримки розрахунків у сумі визначеної судом;
- стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2 000 000 грн.
2. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 року на підставі ч.2 ст. 170 КАС України відмовлено у відкритті провадженняу справі в частині позовних вимог:
- про нарахування та виплату необхідної суми грошового забезпечення за період з 27.05.2016 року по 13.01.2020 року;
- про здійснення індексації грошового забезпечення за період з 27.05.2016 року по 19.02.2019 року;
- про розрахування та сплату компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат за період з 27.05.2016 року по 19.02.2019 року;
- про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків за період з 27.05.2016 року по 19.02.2019 року.
3. Підставою для відмови у відкритті провадження у справі зазначено ч. 2 ст. 170 КАС України, а саме: наведені вище позовні вимоги вже були предметом розгляду в інших адміністративних справах.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 року скасовано ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 року по справі №540/329/20, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.
5. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, закрито провадження по справі в цій частині позовних вимог.
6. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року.
7. Верховний Суд ухвалою від 16 грудня 2020 року на підставі частини 2 та пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України відкрив провадження у справі.
8. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Суди першої та апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, дійшли висновку, що позовні вимоги про нарахування та виплату необхідної суми грошового забезпечення за період з 27.05.2016 року по 13.01.2020 року; про здійснення індексації грошового забезпечення за період з 27.05.2016 року по 19.02.2019 року; про розрахування та сплату компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат за період з 27.05.2016 року по 19.02.2019 року; про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків за період з 27.05.2016 року по 19.02.2019 року уже були предметом розгляду Херсонського окружного адміністративного суду у справах № 821/2082/17, № 540/2520/18, № 540/2655/18, № 540/379/19, № 540/1527/19, № 540/1973/19, № 540/2289/19, № 540/2655/18.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. У касаційній скарзі касатор вказав, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 року по справі №815/6557/16, що Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" не має застосовуватись до спірних правовідносин щодо розміру та порядку проведення розрахунків з позивачем.
10. Касатор зазначає, що його порушені права не були відновлені належним чином станом на 13.08.2020 року та 27.10.2020 року - дати винесення судами першої та апеляційної інстанції судових рішень, оскільки суди не охопили всі строки судового захисту.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
12. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
13. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
14. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
15. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
16. Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
17. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
18. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
19. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позовна вимога ОСОБА_1 про здійснення нарахування та виплати необхідної суми грошового забезпечення починаючи з 27.05.2016 року, за період з 27.05.2016 року по 13.01.2020 року була предметом судового розгляду Херсонського окружного адміністративного суду у справах № 821/2082/17, № 540/2520/18, № 540/379/19, № 540/2289/19.
Позовна вимога про здійснення індексації грошового забезпечення починаючи з 26.05.2016 року та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків за період з 13.04.2017 року по 19.02.2019 року була предметом судового розгляду Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 540/1973/19.
Стосовно позовної вимоги про розрахування та виплату компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати суди вказали, що вказана позовна вимога за період з 13.04.2017 року по 19.02.2019 року була предметом судового розгляду Херсонського окружного адміністративного суду у справах № 540/2655/18, № 540/1527/19.
Суди першої та апеляційної інстанції правильно вказали, що Херсонським окружним адміністративним судом уже розглядалися справи між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, є підставою для закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог.
20. У касаційній скарзі заявник зазначає, що суди, закриваючи провадження у справі, не звернули уваги, що порушені права позивача не були відновлені належним чином станом на 13.08.2020 року та 27.10.2020 року - дати винесення судами першої та апеляційної інстанції судових рішень, оскільки суди не охопили всі строки судового захисту.
З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року від 14 лютого 2020 року у справі №540/329/20 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог:
- про нарахування та виплату необхідної суми грошового забезпечення з 14.01.2020 року;
- про здійснення індексації грошового забезпечення з 20.02.2019 року;
- про розрахування та сплати компенсацію втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат з 20.02.2019 року;
- про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків за період з 20.02.2019 року;
- про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 2 000 000 грн.
Як вбачається зі змісту рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року по справі № 540/329/20 суди надали правову оцінку зазначеним вище позовним вимогам у періоди, що не охоплювалися попередніми судовими рішеннями у справах №821/2082/17, №540/2520/18, №540/379/19, №540/2289/19, №540/1973/19, №540/2655/18, №540/1527/19.
Вказане спростовує доводи касатора про те, що судами при розгляді справи №540/329/20 не було охоплено усі періоди судового захисту, про які просив позивач.
Стосовно решти доводів касаційної скарги колегія суддів зазначає, що останні стосуються правової аргументації суті заявлених позовних вимог.
Касатор, зокрема, зазначає, що суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження у справі, не звернули увагу на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 року по справі №815/6557/16, що постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" не має застосовуватись до спірних правовідносин щодо розміру та порядку проведення розрахунків з позивачем.
Разом з тим, такі доводи не можуть бути предметом оцінки суду касаційної інстанції оскільки ніяким чином не стосуються питання правомірності оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.
Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому у її задоволенні слід відмовити.
21. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
22. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
23. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
24. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-