ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2021 року
м. Київ
справа №826/4822/18
адміністративне провадження №К/9901/4289/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року (головуючий суддя Безименна Н.В., судді - Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Термоінжиніринг" до Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Термоінжиніринг" (далі - ТОВ "Група Компаній "Термоінжиніринг") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 7 березня 2018 року: №1362615147; №1372615147; №1382615147.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 7 березня 2018 року. Стягнуто на користь ТОВ "Група компаній "Термоінжиніринг" сплачений судовий збір у розмірі 26568,03 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.
На вказане рішення суду першої інстанції Головним управлінням ДФС у м. Києві подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2019 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 27 січня 2020 року, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У зв`язку з реорганізацією податкового органу та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", згідно зі статтею 52 КАС України, проведено заміну відповідача ГУ ДФС у м. Києві на його правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Повертаючи апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2019 року, Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що скарга подана відповідачем з порушенням правил самопредставництва. Так, суд зауважив, що представництво органів державної влади у судах з 1 січня 2020 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Однак Пущук М.В., який підписав апеляційну скаргу, як представник ГУ ДФС у м. Києві не є адвокатом і не є особою, яка відповідно до статуту, положення чи іншого акта діє у порядку самопредставництва відповідача. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга подана неуповноваженою особою.
Так, відповідно до статті 1 КАС України, цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів та встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Частинами першою, третьою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Водночас, за приписами частини третьої статті 7 вказаного Кодексу у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".
2 червня 2016 року за №1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV "Перехідні положення" Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту). 30 вересня 2016 року зміни набули чинності.